Спосіб субтотальної проксимальної резекції шлунка при гострокровоточивих злоякісних пухлинах кардіального відділу шлунка

Спосіб субтотальної проксимальної резекції шлунка при гострокровоточивих злоякісних пухлинах кардіального відділу шлунка, що включає проведення мобілізації дванадцятипалої кишки з голівкою підшлункової залози по Кохеру, сальникової сумки, лівої долі печінки, шлунково 3 проксимальніше правих шлункових та шлунковосальникових судин, і метастатично ураженими реґіонарними лімфовузлами, згідно визначеного об'єму лімфодисекції. Операція проводиться з дотриманням послідовності проведення етапів мобілізації: 1. Мобілізація дванадцятипалої кишки з голівкою підшлункової залози по Кохеру. Проведення ревізії печінково-дванадцятипалої зв'язки, ретропанкреатичних і парааортальних лімфатичних вузлів. 2. Мобілізація сальникової сумки. Проводиться відділення великого сальника від поперековоободової кишки ножицями у безсудинній зоні. Поверхневий листок брижі попереково-ободової кишки відшаровується до нижнього краю підшлункової залози з наступним виділенням лівих шлунково-сальникових артерії і вени, які пересікають у місцях їх відходження між затискачами. Після цього, шлунок піднімають вгору за великий сальник і розсікають шлунковопідшлункову зв'язку біля поверхні підшлункової залози до судин. Здійснюється ревізія лімфовузлів по ходу верхньої брижової артерії і вени, лівих шлунково-сальникових судин. 3. Мобілізація лівої долі печінки. Ножицями пересікається трикутна зв'язка печінки і ліва її доля відводиться вправо. Цей прийом полегшує подальшу мобілізацію дна шлунка та абдомінального відділу стравоходу. 4. Мобілізація шлунково-селезінкової зв'язки. Короткі судини шлунка, що проходять у товщі зв'язки поетапно пересікають між затискачами і перев'язують. Далі пересікають діафрагмальношлункову зв'язку між затискачами з наступною перев'язкою, що дозволяє звільнити дно шлунка та оголити стравохід зліва. При збільшенні лімфатичних вузлів у воротах селезінки, проводиться спленектомія. 5. Мобілізація малої кривизни шлунка. Між затискачами пересікають та перев’язують ліву шлункову артерію і вену, у місця їх відходження, зсуваючи у бік шлунка збільшені лімфатичні вузли. Малий сальник відсікають вздовж нижнього краю печінки від її воріт до місця переходу стравоходу у шлунок, зберігаючи праву шлункову артерію і вену, перетискаючи і перев'язуючи мілкі судини. Зміщуючи кардіальну ділянку шлунка вперед і донизу, накладають затискач на залишок шлунково-панкреатичної зв'язки, де проходять гілки від селезінкової артерії, пересікають і перев’язують. 6. Пересічення шлунка. Шлунок пересікають за допомогою зшиваючого апарата по лінії, що проходить від кордону середньої та нижньої третини малої кривизни у напрямку до нижнього полюса селезінки. 7. Мобілізація та пересічення стравоходу. Пересікають очеревину над абдомінальним відділом стравоходу, оголивши його та ніжки діафрагми, після чого проводять тракцію шлунка донизу. При цьому добре ідентифікуються передній та задній блукаючі нерви, які пересікають. Стравохід тупо виділяють на протязі 5-6см., зсуваючи жирову клітковину у бік шлунка. 49100 4 Стравохід пересікають на 2см., вище кардіального жома між затискачами. Спосіб, обраний за прототип, має недоліки: 1. Складність техніки його виконання. 2. Для проведення мобілізації шлунка необхідно затратити багато часу. 3. Проведення мобілізації шлунка з лімфодисекцією супроводжується крововтратою. Задача корисної моделі, що заявляється, спрощення техніки і скорочення часу проведення мобілізації шлунка при виконанні субтотальної проксимальної резекції шлунка з повною відсутністю чи мінімалізацією крововтрати. Технічний результат, отриманий шляхом вирішення поставленої задачі, буде полягати у забезпеченні покращення безпосередніх результатів хірургічного лікування хворих з гострокровоточивими злоякісними пухлинами кардіального відділу шлунка. Поставлену задачу досягли тим, що у відомому способі, що включає проведення мобілізації дванадцятипалої кишки з голівкою підшлункової залози по Кохеру, сальникової сумки, лівої долі печінки, шлунково-селезінкової зв'язки, малої кривизни шлунка, пересічення шлунка, мобілізацію і пересічення стравоходу та виконання лімфодисекції згідно корисної моделі всі етапи мобілізації шлунка проводять зварювальним електрокоагулятором ЕК-300М1 з використанням спеціалізованого біполярного електрохірургічного інструментарію, при цьому тканинний масив стискають за допомогою електродів зварювального інструменту і вмикають джерело зварювального високочастотного струму, після повного виконання циклу програми управління процесом зварювання і відключення енергії захоплену тканину звільняють, тканини безкровно розсікають. Спосіб здійснюють наступним чином. Всі етапи мобілізації шлунка, а саме проведення мобілізації дванадцятипалої кишки з голівкою підшлункової залози по Кохеру, сальникової сумки, лівої долі печінки, шлунково-селезінкової зв'язки, малої кривизни шлунка, пересічення шлунка та мобілізацію і пересічення стравоходу при виконанні субтотальної проксимальної резекції шлунка проводять зварювальним електрокоагулятором ЕК-300М1 (Свідоцтво про Державну реєстрацію №3383/2004; сертифікат відповідності №559181), з використанням спеціалізованого біполярного електрохірургічного інструментарію. В основі ВЧ-електрозварювальної технології є нагрівання тканин модульованим електричним струмом високої частоти, що спричиняє денатурацію тканинних білків і структурне з'єднання молекул у ділянці контакту тканин з біполярним електродом під дією електротермомеханічного впливу. При проведенні способу тканинний масив стискають за допомогою електродів зварювального інструменту і вмикають джерело зварювального високочастотного струму. Після повного виконання циклу програми управління процесом зварювання і відключення енергії, захоплену тканину звільняють. Процес зварювання та експозиція пропускання 5 49100 високочастотного струму встановлюють автоматичною системою управління, що діє на основі зворотних зв'язків. Після завершення процесу ВЧ-електрозварювання, тканини безкровно розсікають, без накладання на них затискачів, зшиваючих апаратів, перев'язки та прошивання судин. Спосіб має переваги: 1. Спрощення техніки проведення мобілізації шлунка при виконанні субтотальної проксимальної резекції шлунка. 2. Суттєве скорочення часу операції. 3. Значне зменшення інтраопераційної крововтрати (операції проводяться на "сухому" операційному полі). 4. Досягнута мінімальна травматизація тканин. 5. Скорочення термінів відновлювального періоду після операції. Приклад конкретного застосування способу. Хворий Л.А.Г., 56 років, госпіталізований ургентно 22.09.2008 р., у зв'язку з ознаками шлунково-кишкової кровотечі. Після проведення фіброгастродуоденоскопії у хворого виявлено дефект слизової 3,0×3,0см в діаметрі у кардіальному відділі шлунка по малій кривизні, глибиною 1,0см. під фібрином, слизова оболонка навколо помірно інфільтрована з конвергенцією складок. Хворий клінічно, лабораторно та інструментально дообстежений. Встановлено Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 6 діагноз: Рак шлунка ст. III, кл.гр. II; T3N0M0. Шлунково-кишкова кровотеча середнього ступеня тяжкості. З метою передопераційної підготовки хворому проведена інфузійна поповнююча терапія. У ранньому відстроченому періоді 24.09.2008 р. виконана операція: субтотальна проксимальна резекція шлунка з накладанням апаратного езофаго-гастроанастомозу. Мобілізація шлунка проведена зварювальним електрокоагулятором ЕК-300М1. Тривалість операції 2год. 05хв. Інтраопераційна крововтрата близько 30-40мл. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. У задовільному стані 30.09.2008 р. хворий виписаний під нагляд онколога за місцем проживання. Спосіб, що пропонується був апробований у Київському міському центрі по наданню допомоги хворим із гострими шлунково-кишковими кровотечами і показав себе як ефективний спосіб виконання субтотальної проксимальної резекції шлунка. Список літератури: 1. Щепотин И.Б. Рак желудка: практическое руководство по профилактике, диагностике и лечению / И.Б. Щепотин, С.Р.Т. Эванс. - К.: Книга плюс, 2000. - 227с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601