Спосіб гастректомії при гострокровоточивих злоякісних пухлинах тіла та кардіального відділу шлунка

Спосіб гастректомії при гострокровоточивих злоякісних пухлинах тіла та кардіального відділу шлунка, що включає проведення етапів мобілізації 3 шлунково-сальникових артерій і вен, які пересікають у місцях їх відходження між затискачами. Після цього шлунок піднімають вгору за великий сальник і розсікають шлунково-підшлункову зв'язку біля поверхні підшлункової залози до судин. Здійснюється ревізія лімфовузлів по ходу верхньої брижової артерії і вени, правих та лівих шлунковосальникових артерій і вен, а також інфрапілоричних лімфовузлів. 3. Мобілізація лівої долі печінки. Ножницями пересікається трикутна зв'язка печінки і ліва її доля відводиться вправо. Цей прийом полегшує подальшу мобілізацію дна шлунка та абдомінального відділу стравоходу. 4. Мобілізація шлунково-селезінкової зв'язки. Короткі судини шлунка, що проходять у товщі зв'язки поетапно пересікають між затискачами і перев'язують. Далі пересікають діафрагмальношлункову зв'язку між затискачами з наступною перев'язкою, що дозволяє звільнити дно шлунка та оголити стравохід зліва. При збільшенні лімфатичних вузлів у воротах селезінки, проводиться спленектомія. 5. Пересічення дванадцятипалої кишки. Пересічення здійснюють відразу за пілорусом, попередньо прошивши дванадцятипалу кишку апаратом УКЛ. При підозрі на пухлинну інфільтрацію, дванадцятипалу кишку пересікають на адекватній відстані від пухлини. Якщо дванадцятипала кишка не буде включена у стравотік, її куксу занурюють двома кисетними серозно-м'язовими швами. Шлунок відводять допереду і вліво, що покращує огляд та полегшує маніпуляції в зоні загальної печінкової, селезінкової артерій та черевного стовбура при виконанні лімфодисекції. 6. Мобілізація малої кривизни шлунка. Між затискачами пересікають та перев’язують праву і ліву шлункову артерію з одноіменними венами, у місцях їх відходження, зсуваючи у бік шлунка збільшені лімфатичні вузли. Малий сальник відсікають вздовж нижнього краю печінки від її воріт до місця переходу стравоходу у шлунок, перетискаючи і перев'язуючи мілкі судини. Зміщуючи кардіальну ділянку шлунка вперед і донизу, накладають затискач на залишок шлунково-панкреатичної зв'язки, де проходять гілки від селезінкової артерії, пересікають і перев’язують. 7. Мобілізація та пересічення стравоходу. Пересікають очеревину над абдомінальним відділом стравоходу, оголивши його та ніжки діафрагми, після чого проводять тракцію шлунка донизу. При цьому добре ідентифікуються передній та задній блукаючі нерви, які пересікають. Стравохід тупо виділяють на протязі 5-6см, зсуваючи жирову клітковину у бік шлунка. Стравохід пересікають на 2см., вище кардіального жома між затискачами. Спосіб, обраний за прототип, має недоліки: 1. Складність техніки його виконання. 2. Для проведення мобілізації шлунка необхідно затратити багато часу. 3. Проведення мобілізації шлунка з лімфодисекцією супроводжується крововтратою. Задачею заявленої корисної моделі є спрощення техніки і скорочення часу проведення мобі 48764 4 лізації шлунка при виконанні гастректомії з повною відсутністю чи мінімалізацією крововтрати. Технічний результат, отриманий від вирішення поставленої задачі, забезпечить скорочення часу виконання запропонованого способу операції з повною відсутністю чи мінімалізацією крововтрати та покращення безпосередніх результатів хірургічного лікування хворих з гострокровоточивими злоякісними пухлинами шлунка. Поставлену задачу досягли тим, що у відомому способі що включає проведення етапів мобілізації шлунка та виконання лімфодисекції, згідно корисної моделі всі етапи мобілізації шлунка виконують зварювальним електрокоагулятором ЕК300М1 з використанням спеціалізованого біполярного електро-хірургічного інструментарію, при цьому тканинний масив стискають за допомогою електродів зварювального інструмента і вмикають джерело зварювального високочастотного току; після повного виконання циклу програми управління процесом зварювання і відключення енергії захоплену тканину звільняють, тканини безкровно розсікають. Спосіб здійснюють таким чином. Всі етапи мобілізації шлунка при виконанні гастректомії, а саме мобілізацію дванадцятипалої кишки з голівкою підшлункової залози по Кохеру, сальникової сумки, лівої долі печінки, шлунково-селезінкової зв'язки, пересічення дванадцятипалої кишки, мобілізацію малої кривизни шлунка, мобілізацію та пересічення стравоходу проводять зварювальним електрокоагулятором ЕК-300М1 (Свідоцтво про Державну реєстрацію №3383/2004; сертифікат відповідності №559181), з використанням спеціалізованого біполярного електрохірургічного інструментарію. В основі ВЧ-електрозварювальної технології є нагрівання тканин модульованим електричним струмом високої частоти, що спричиняє денатурацію тканинних білків і структурне з'єднання молекул у ділянці контакту тканин з біполярним електродом під дією електротермомеханічного впливу. При проведенні методу тканинний масив стискають за допомогою електродів зварювального інструмента і вмикають джерело зварювального високочастотного току. Після повного виконання циклу програми управління процесом зварювання і відключення енергії, захоплену тканину звільняють. Процес зварювання та експозицію пропускання високочастотного току встановлюють автоматичною системою управління, що діє на основі зворотних зв'язків. Після завершення процесу ВЧелектрозварювання, тканини безкровно розсікають, без накладання на них затискачів, зшиваючих апаратів, перев’язки та прошивання судин. Спосіб має переваги: 1. Спрощення техніки проведення мобілізації шлунка при виконанні гастректомії. 2. Суттєве скорочення часу операції. 3. Значне зменшення інтраопераційної крововтрати (операції проводяться на "сухому" операційному полі). 4. Досягається мінімальна травматизація тканин. 5. Скорочення термінів відновлювального періоду після операції. 5 48764 Приклади конкретних виконань. Приклад 1 Хворий Д.В.І., 56 років, госпіталізований ургентно 01.04.2008р., у зв'язку з ознаками шлунковокишкової кровотечі. Після проведення фіброгастродуоденоскопії у хворого виявлено дефект слизової 5,0×4,0см в діаметрі у кардіальному відділі шлунка по малій кривизні, глибиною 1,5см з тромбованими судинами на дні, слизова оболонка навколо інфільтрована. Хворий клінічно, лабораторно та інструментально дообстежений. Встановлено діагноз: Рак шлунка ст. III, кл. гр. II; T4N0M0. Шлунково-кишкова кровотеча середнього ступеня тяжкості. З метою передопераційної підготовки хворому проведена інфузійна поповнююча терапія. У ранньому відстроченому періоді 03.04.2008р. виконана операція: гастректомія з великим та малим сальниками з формуванням муфтоподібного стравохідно-тонкокишкового анастомозу. Мобілізація шлунка проведена зварювальним електрокоагулятором ЕК-300М1. Тривалість операції 2год. 35хв. Інтраопераційна крововтрата близько 30-40мл. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. У задовільному стані 12.09.2008р. хворий виписаний під нагляд онколога за місцем проживання. Приклад 2 Хворий Д.О.І., 47 років, госпіталізований 19.03.2008р. з болями у епігастральній ділянці, нудотою, втратою ваги близько 5-7кг., протягом останніх 3 місяців, та ознаками шлунково-кишкової кровотечі. Клінічно, лабораторно та інструмента Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 льно обстежений. Після проведення фіброгастродуоденоскопії у хворого виявлено інфільтрацію кардіального відділу шлунка по малій кривизні та задній стінці з наявністю дефекту слизової 4,0×4,0см. в діаметрі по малій кривизні, глибиною 1,5см. з крупними трамбованими судинами на дні. Встановлено діагноз: Рак шлунка ст. III, кл. гр. II, T3N2M0. Операція проведена 21.03.2008p.: гастректомія з великим та малим сальниками з апаратним стравохідно-тонкокишковим анастомозом. Мобілізація шлунка проведена зварювальним електрокоагулятором ЕК-300М1. Тривалість операції 2год. 50хв. Інтраопераційна крововтрата близько 40-50мл. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. У задовільному стані 31.03.2008р. хворий виписаний під нагляд онколога за місцем проживання. Спосіб, що пропонується був апробований у Київському міському центрі по наданню допомоги хворим із гострими шлунково-кишковими кровотечами і у відділенні хірургії та політравми №3 КМКЛ ШМД і показав себе як ефективний метод виконання гастректомії. Список літератури: 1. Шалимов А.А. Хирургия пищеварительного тракта / А.А. Шалимов, В.Ф. Саенко. - К.: Здоров'я, 1987. - 567с. 2. Щепотин И.Б. Рак желудка: практическое руководство по профилактике, диагностике и лечению / И.Б. Щепотин, С.Р.Т. Єванс. - К.: Книга плюс, 2000. - 227с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601