Застосування препарату ізофлавоноїдів сої “ексо” як засобу профілактики нефротоксичності нестероїдних протизапальних препаратів

Застосування препарату ізофлавоноїдів сої "ЕКСО" як засобу профілактики нефротоксичності нестероїдних протизапальних препаратів. (19) (21) u200911829 (22) 19.11.2009 (24) 11.05.2010 (46) 11.05.2010, Бюл.№ 9, 2010 р. (72) ВОЛОЩУК НАТАЛІЯ ІВАНІВНА, ПЕНТЮК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ, СТЕПАНЮК ГЕОР 3 Препарат «ЕКСО» містить глікозиди ізофлавонів (геністеїн, дайдзеїн), макроелементи (кальцій, фосфор, магній, калій, натрій, сірку), мікроелементи (залізо, мідь, цинк, марганець), вітаміни (В1, В2, В3, В5, B6), білки, жири, цукор. Головним діючим компонентом цього препарату є геністеїн - ізофлавоноїд з естрогеноподібною дією [Левицкий А.П., Макаренко О.А., Сукманский О.И. Фитоэстрогены. - Одесса, 2002. - 95с.]. В раніше проведених нами дослідженнях було показано, що естрогени виступають як нефропротективні чинники, що посилюють фармакологічний ефект НПЗЗ та зменшують ступінь вираженості побічних реакцій останніх [Волощук Н.І. Вплив естрогенів на нефротоксичність диклофенаку натрію у щурів // Ліки України. - 2009. - №1. - с. 35-38]. Проведені дослідження показали, що ізофлавони «ЕКСО» здатні позитивно впливати на різні метаболічні процеси, нормалізувати оксидантно-антиоксидантний гомеостаз, тим самим покращувати функціонування різних клітинних структур за рахунок цитопротекції [Левицький А.П. Макаренко О.А., Богатов В.В., и др. Выделение и биологические свойства соевых изофлавонов // Хранение и переработка сельхозсырья. - Москва. 2001. - №9. - с. 38-41; Santangelo С, Vari R., Scazzocchio В., Di Benedetto R., Filesi С, Masella R. Polyphenols, intracellular signalling and inflammation // Ann. 1st. Super Sanita. - 2007. - Vol. 43. - N4. - P. 394-405]. Сукупність вказаних фармакологічних властивостей «ЕКСО» може обумовлювати наявність у нього нефропротекторної дії. В основу корисної моделі «Застосування препарату ізофлавоноїдів сої «ЕКСО» як засобу профілактики нефротоксичності нестероїдних протизапальних препаратів поставлено завдання шляхом застосування препарату «ЕКСО» » в дозі 300мг/кг маси тіла внутрішньошлунково 1 раз на добу на протязі 14 днів перед введенням диклофенаку, німесуліду та целекоксибу профілактувати ушкодження клубочкового та канальцевого апарату нирок за умов використання НПЗЗ. Вказане завдання досягається шляхом застосування «ЕКСО» за новим призначенням, як засобу для профілактики НПЗЗ-нефропатій. Результати експериментальних та клінічних досліджень підтвердили наявність у препарату «ЕКСО» протизапальної, антиоксидантної, цитопротекторної, остеотропної, та помірної естрогеноподбіної дії за відсутністю ембріотоксичних та тератогенних властивостей. Препарат «ЕКСО» розроблений в Інституті стоматології АМН України, і виробляється НВО «Одеська біотехнологія». Хід експерименту. Досліди виконані на 135 білих нелінійних щурах, які знаходились в стандартних умовах віварію Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова на дієті, збалансованій по всіх неохідних нутрієнтах, та вільним доступом до води. В досліді використовуються тварини статевозрілого віку (3 місяці). В якості нестероїдних протизапальних засобів використовуються неселективний інгібітор ЦОГ-1 та ЦОГ-2 диклофенак-натрію («Вольтарен», Novartis) 7 мг/кг, селективний інгібітор ЦОГ-2 німесулід («Німесіл», Menarini Group), 15мг/кг, та специфічний інгібітор ЦОГ-2 целекоксиб («Целебрекс», 49765 4 Pfizer), 20мг/кг. Всі препарати вводять внутрішньошлунково один раз на добу, диклофенак - 7 днів, німесулід та целекоксиб - 10 днів. Частина тварин обох статей протягом 14 днів до початку введення нестероїдних протизапальних препаратів та весь період введення останніх отримують препарат ЕКСО в ефективній терапевтичній дозі 300мг/кг внутрішньошлунково 1 раз на добу [Левицкий А.П., Макаренко О.А., Сукманский О.И. Фитоэстрогены. - Одесса, 2002. - 95с.]. Група щурів інтактного контролю отримує еквівалентну кількість розчинника. Для оцінки функціонального стану нирок визначають активність гама-глутамілтрансферази (ГГТФ) в сечі, рівень білку та креатиніну в сечі та креатиніну в сироватці крові уніфікованими методами, а також розраховують показник клубочкової фільтрації [Лабораторные методы исследования в клинике. Справочник // Под ред. проф. В.В. Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. - 368с.]. Статистичну обробку результатів проводять в Microsoft Excel за допомогою стандартних статистичних програм, з використанням t-критерію Ст'юдента, вірогідними вважають зміни при р≤0,05. Результати дослідження впливу препарату «ЕКСО» на нефротоксичність диклофенаку, німесуліду та целекоксибу представлені в таблиці. Виявилось, що 14-денне профілактичне (перед НПЗЗ) введення препарату «ЕКСО» позитивно впливає на показникигломерулярного і тубулярного апарату видільних органів у тварин, суттєво зменшує ушкодження, які були викликані всіма НПЗЗ. Так, диклофенак, німесулід та целекоксиб викликає підвищення протеінурії, відповідно, в 3,1, 2,2 та 1,9 рази в порівнянні з інтактними щурами. Натомість у тварин, які попередньо отримували «ЕКСО», це зростання є вірогідно меншим, і становить лише 1,8, 1,3 та 1,3 рази, відповідно, відносно інтактного контролю. На фоні прийому препарату, підвищення рівня ГГТФ в сечі становить 1,4 рази, що є меншим, ніж у тварин, які не отримували «ЕКСО», а зменшення клубочкової фільтрації та підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, яке викликає диклофенак натрію в цій групі тварин, становить, відповідно 33,3 та 6,89% в порівнянні з 33,3 та 29,1% у тварин без корекції. Аналогічна тенденція зареєстрована і щодо нефротоксичної дії селективних інгібіторів ЦОГ-2. Так, якщо під впливом німесуліду та целекоксибу рівень ГГТФ зростає в 2,6 та 2,1 рази в порівнянні з інтактними тваринами, то на тлі дії «ЕКСО» це зростання становить лише 1,6 та 1,4 рази, відповідно (Р