Спосіб лікування хворих на діабетичну нефропатію

Спосіб лікування хворих на діабетичну нефропатію, що включає застосування цукрознижую 3 кової дієти, статинів, корекції анемії, препаратом сулодексид, який використовують у вигляді ін'єкцій по 600 LRU (ліпопроте-їнліпазних одиниць) внутрішньо-м'язово на протязі 10 днів та подальшого застосування його в пероральній формі по 250 LRU (ліпопротеїнліпазних одиниць) двічі на день протягом 3 місяців в амбулаторних умовах, що призводить до зменшення частоти та ступеню прояву більшої частини клінічних ознак, до зниження рівня добової протеїнурії протягом року, гальмування темпів прогресування діабетичної нефропатії. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб лікування хворих на діабетичну нефропатію, що включає застосування цукорзнижуючої терапії, інгібіторів ан-гіотензинперетворюючого ферменту та/або блокаторів рецепторів до ангіотензину II, інтенсивної антигіпертензивної терапії, низькобілкової дієти, статинів, корекції анемії, згідно з винаходом, додатково застосовують сулодексид, який використовують у вигляді ін'єкцій по 600 LRU (ліпопротеїнліпазних одиниць) внутрішньом'язево на протязі 10 днів та подальшого застосування його в пероральній формі по 250 LRU (ліпопротеїнліпазних одиниць) двічі на день протягом 3 місяців. Сулодексид - препарат з групи глікозаміногліканів, що складається із суміші гепариноподібної фракції (80%) і дерматансульфату (20%). Гепариноподібна фракція має подібність до антитромбіну III - фізіологічного антикоагулянту; дерматинова фракція має подібність до кофактору гепарину II другого інгібітору тром-біну. Встановлено, що сулодексид виказує антитромботичну, профібронолітичну, антикоагулянтну і вазопротекторну (відновлення негативного аніоного заряду гломерулярної мембрани через посилення синтезу глікозаміногліканів або прямого відновлення глікозаміногліканів в базальній мембрані клубочка; пригнічення дії трансформуючого фактору росту 1 , який стимулює гіперпродукцію мезангіально-го матриксу; пригнічення дії ендотеліну, який стимулює тубулоінтерстиціальний фіброз; пригнічення гіперплазії мезангіальних клітин) дію на рівні макро- і мікросудин. Спосіб лікування хворих на діабетичну нефропатію виконують наступним чином: на тлі стандартної схеми лікування, що включає застосування цукорзнижуючої терапії, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та/або блокато-рів рецепторів до ангіотензину II, інтенсивної антигіпертензивної терапії, низько-білкової дієти, статинів, корекції анемії, хворому проводять внутрішньом'язеві ін'єкції сулодексиду по 600 LRU (ліпопротеїнліпазних) одиниць на протязі 10 днів та потім застосовують його в пероральній формі по 250 LRU (ліпопротеїнліпазних одиниць) двічі на день протягом 3 місяців. Частота побічних явищ при застосуванні сулодексиду була наступною: у 4 (8,9%) хворих при прийомі пероральних форм в перші дні прийому спостерігають прояви диспепсичного синдрому (неінтенсивні болі в животі, через 20-30 хвилин після прийому препарату, що проходили самостійно та нудота). Після зміни режиму прийому препарату - рекомендований прийом після їди 50960 4 прояви диспепсичного синдрому зникають. Відміни препарату ці скарги не потребують, не спостерігають алергічні та будь-які інші негативні (крім вищезазначених) прояви при застосуванні сулодексиду. Апробацію запропонованого способу проведено у Київському міському науково-практичному центрі нефрології та діалізу, що є клінічною базою ДУ "Інститут нефрології АМН України", у 90 осіб, хворих на діабетичну нефропатію, що виникла на тлі цукрового діабету 2 типу, та хронічну хворобу нирок ІІ-ІІІ ст., з яких 45 пацієнтів отримували на тлі стандартної терапії сулодексид за запропонованим способом та 45 - складали групу порівняння і отримували тільки стандартну терапію. Критеріями включення до дослідження були наявність цукрового діабету 2 типу та хронічна хвороба нирок ІІПІ ст. Протягом року зниження протеїнурії відбулося в обох групах: в основній - з 1,6±0,8 г/добу до 0,7±0,6 г/добу (Р