Спосіб тестування на наявність захворювання на ревматоїдний артрит

Спосіб тестування на наявність захворювання на ревматоїдний артрит (РА) шляхом проведення 3 мононуклеарних лейкоцитів нижче 20 прогнозують запальне ускладнення. Недоліком способу є його травматічность для пацієнта і необхідність застосування додаткових досліджень. Відомий спосіб діагностики системних аутоіммунних захворювань, зокрема ревматоїдного артриту [RU2173464, МПК G01 N33/483, G01 N33/564, дата публікації: 10.09.2001], що включає клиниколабораторні дослідження, електрофоретичний і кількісний аналіз каталітичних аутоантитіл, при цьому оцінку проводять по кількості розпрямленої плазмідної ДНК і при отриманні менше 25 лінійної форми плазмідної ДНК діагностують відсутність аутоімунного процесу, від 25 до 50 су перекрученої ДНК в лінійну форму діагностують низький ступінь активності аутоімунного процесу і понад 50 - активність високого ступеня. Недоліком способу є його складність, багатостадійність, необхідність застосування спеціальної апаратури, що істотно обмежує сферу застосування способу. Відомий спосіб прогнозування перебігу ревматоїдного артриту [RU 2140079, МПК G01 N33/487, дата публікації: 20.10.1999]. Відповідно до способу обстежувані отримують антипірин вранці натщесерце перорально. У слині визначають зміст антипірину. При збільшенні періоду його напіввиведення і зниженні кліренсу щодо контролю прогнозують посилювання тяжкості перебігу ревматоїдного артриту. Недоліком способу є те, що спосіб має обмежену сферу застосування, зокрема тільки для оцінки перебігу наявного ревматоїдного артриту. Відомий спосіб оцінки перебігу ревматоїдного артриту [див. RU 2027995, МПК G01 N33/66 дата публікації: 27.01.1995], шляхом проведення лабораторного тестування з визначенням його показників, по яких судять про стан хворого , зокрема досліджують В-ліфмоцити крові, в яких визначають активність ядерного хроматіна після інкубації у присутності ліпосахаріду з преднізолоном і у присутності ліпосахаріду, розраховують відношення першого показника до другого і при його значенні 0,89 і менш визначають сприятливий перебіг захворювання, а при значенні 1,09 і більш несприятливий. Недоліком способу є його складність, багатостадійність, необхідність застосування спеціальної апаратури зокрема люмінесцентного мікроскопа, і нестандартного устаткування, а також необхідність проведення складних обчислень. Спосіб має обмежену сферу застосування, зокрема тільки для оцінки перебігу ревматоїдного артриту. Зазначені вище проблеми вимагають більш достовірного критерію для оцінки наявності захворювання на ревматоїдний артрит тому, що рання діагностика ревматоїдного артриту і негайно почате відповідне лікування принципові для профілактики руйнування суглобів. Завданням розробки є створення способу тестування на наявність захворювання на ревматоїдний артрит, в якому за рахунок лабораторного дослідження сукупності нових показників забезпе 51065 4 чується виявляєння ревматоїдного артриту в більш ранньому періоді. Для вирішення цього завдання спосіб тестування на наявність ревматичного захворювання на ревматоїдний артрит шляхом проведення лабораторного тестування з визначенням його показників, по яких судять про стан пацієнта. Новим у способі є те, що, що тестування здійснюють визначенням в плазмі крові рівня антитіл до цитрулінурованого циклічного пептиду (АЦЦП), та рівня антитіл до цитрулінурованого білку віментіну (АЦБВ) і при концентрації антитіл до цитрулінурованого циклічного пептиду (АЦЦП) більше 20Од/мл, та концентрації антитіл до цитрулінурованого білку віментіну (АЦБВ) більше 20Од/мл, діагностують наявність захворювання на ревматоїдний артрит. Визначені за способом шляхом проведення лабораторного тестування показники є найбільш достовірним критерієм для оцінки наявності захворювання на ревматоїдний артрит. Вони є прямим чинниками ризику розвитку захворювання на ревматоїдний артрит в зв'язку з тим, що антитіла до цитрулінурованого циклічного пептиду, антитіла до цитрулінурованого білку віментіну виникають на ранніх стадіях виникнення захворювання на ревматоїдний артрит. У зв'язку з цим рання оцінка ризику, метаболічних розладів, в клінічній картині є основою для підвищення ефективності тактики подальшої діагностики і лікування хворих. Пропонований спосіб ілюструється прикладами його застосування. Пацієнт К. Жінка 43 р. вага 58кг. Пацієнт не має суттєвих скарг на біль. При опитуванні підтверджує наявність відчуття слабкості та погіршення сну. За допомогою набору Компанії ORGENTEC (Німеччина) (що призначений длядослідження пухлин м'яких тканин) було досліджено рівень антитіл до цитрулінурованого циклічного пептиду, та рівень антитіл до цитрулінурованого білку віментіну. встановлено концентрацію антитіл до цитрулінурованого циклічного пептиду більше 20Од/мл, та концентрацію антитіл до цитрулінурованого білку віментіну більше 20Од/мл. На підставі цього дослідження віднесли досліджену особу до групи ризику по наявності захворювання на ревматоїдний артрит. Спрямували пацієнта до фахівцяревматолога, на ретельний клиникоанамнестичний аналіз і поетапне проведення спеціального лабораторного і інструментального обстеження, яке підтвердило здійснений за способом висновок. 2. Пацієнт Р. Жінка 52 р. вага 64кг. Пацієнт має скарги на неприємні відчуття з боку опорнорухового апарату. За допомогою набору Компанії ORGENTEC (Німеччина)) було досліджено рівень антитіл до цитрулінурованого циклічного пептиду, та рівень антитіл до цитрулінурованого білку віментіну. встановлено концентрацію антитіл до цитрулінурованого циклічного пептиду більше 20Од/мл, та концентрацію антитіл до цитрулінурованого білку віментіну більше 20Од/мл, На підставі цього дослідження віднесли досліджену особу до групи ризику по наявності захворювання на ревма 5 51065 тоїдний артрит. Спрямували пацієнта до фахівцяревматолога, на ретельний клиникоанамнестичний аналіз і поетапне проведення спеціального лабораторного і інструментального об Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 стеження, яке підтвердило здійснений за способом висновок. Рання діагностика ревматоїдного артриту дозволила негайно почати відповідне лікування. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601