Спосіб термообробки інструментальних вуглецевих і низьколегованих сталей

Спосіб термообробки інструментальних вуглецевих і низьколегованих сталей, який включає об'ємне гартування в поєднанні з низьким відпуском і наступне поверхневе гартування з використанням джерела концентрованої енергії, який відрізняється тим, що об'ємне гартування проводять з нагрівом на 130-180°С вище температури Ас-і, а низький відпуск здійснюють протягом 2-3 год Винахід відноситься до металурги, конкретно, до способів термообробки інструментальних вуглецевих і низьколегованих сталей, що містять більше 0,8% вуглецю Відомий спосіб термообробки інструментальних вуглецевих і низьколегованих сталей, що містять більш 0,8% вуглецю, який включає об'ємне гартування з нагрівом на ЗО - 90°С вище Асі і охолоджуванням для отримання в структурі мартенситу і карбідів, а також низький відпуск на 160 180°С протягом 40 - бОхв У результаті досягається висока твердість HRC61 - 64 (Геллер Ю А Инструментальные стали - М Металлургия, 1983 527с) Однак інструмент невеликого розрізу (наприклад, свердла діаметром менш 6 мм) часто ламається в роботі Це зумовлено крихкістю високовуглецевого мартенситу відпуску, в якому виниклі при навантаженні тріщини, легко ростуть, зливаються в магістральні, що приводять до руйнування Відомий спосіб термообробки інструментальних вуглецевих і низьколегованих сталей, який включає наведену вище об'ємну термообробку (гартування, низький відпуск) і наступний додаткове гартування поверхні на твердість HRC65 - 68 З використанням джерел концентрованої енергії, наприклад, лазерної (прийнята за прототип) (Коваленко В С , Головко Л Ф , Стрижак А И Улучшение деталей лучом лазера - Киев Техника, 1981 131с) Така поверхня обробка підвищує ЗНОСОСТІЙ цевий мартенсит відпустку, який має більшу твердість і крихкість В основу винаходу поставлена задача розробити спосіб термообробки інструментальних вуглецевих і низьколегованих сталей, в якому зміна режимів проведення об'ємної термообробки дозволить підвищити ударну в'язкість сталей і, ВІДПОВІДНО, зменшити поломки інструменту Для рішення поставленої задачі в способі термообробки інструментальних вуглецевих і низьколегованих сталей, який включає об'ємне гартування в поєднанні з низьким відпуском, і наступне поверхневе гартування використанням джерела енергії, що концентрувалася у ВІДПОВІДНОСТІ З винаходом, об'ємне гартування проводять з нагрівом на 130 - 200°С вище температури Асі і низький відпуск здійснюють протягом 2 - Згод В результаті об'ємного гартування підвищених температур в структурі поряд з мартенситом і частково карбідами, що збереглися, утвориться 15 25% залишкового аустеніту, що зумовлене більш повним розчиненням карбідів, ніж при проведенні об'ємного гарту відомим способом Здійснення низького відпуску більш тривалий час, ніж це звичайно прийнято, стабілізує аустеніт по відношенню до деформаційного мартенситного перетворення Отримання в структурі підвищеної КІЛЬКОСТІ аустеніту, що стабілізувався, знижує твердість і підвищує ударну в'язкість, внаслідок чого зменшуються поломки інструменту в роботі Більш ВИСОКИЙ нагрів під гартування, ніж на 130 - 250°С вище Ас-і, призводить до значного зростання зерна, що знижує ударну в'язкість Крім того, через зростання частки аустеніту в структурі істотно зменшується твердість КІСТЬ сталі Однак у відомому способі, незважаючи на додаткове гартування поверхні, недоліки попереднього способу зберігаються, оскільки в серцевині одержують, як і у відомому способі, високовугле го Ю 51137 Напроти, більш низький нагрів під гартування, ніж в способі, що пропонується, не забезпечує отримання оптимальної КІЛЬКОСТІ залишкового аустеніту (воно