Спосіб зшивання ложа жовчного міхура

Спосіб зшивання ложа жовчного міхура, що включає накладання внизу ложа довгої кетгутової нитки на атравматичній голці з захватом лише 3 печінки, жовчного міхура та магістральних жовчовивідних проток, створюють адекватну експозицію операційного поля, виділяють елементи трикутника Кало. Виконують основний оперативний прийом - холецистектомію. Виконують зшивання ложа жовчного міхура: в нижній частині ложа накладання кетгутової нитки на атравматичній голці з підхватом самої капсули печінки, під які підводять частину колагенової пластини та притискають тупфером до ложа, після чого зав'язують накладений шов, один з кінців нитки береться на затискач інший заряджається в голку, накладається спіралеподібний шов від нижньої частини ложа з захватом паренхіми та капсули печінки та виколом в верхній частині ложа, затягується та береться на затискач, другий кінець нитки заряджається в голку, накладається спіралеподібний шов в тому ж напрямку але з захватом самої капсули печінки і виколюється рядом з першою ниткою, підтягується, після чого обидві нитки зав'язуються. В підпечінковий простір підводять дренажі через контрапертуру в правому підребер'ї. Пошарове зашивають операційну рану. (див. ''Додаток'', 0-5) Приклад. Пацієнт Ш., 76 років, госпіталізований з діагнозом: жовчокам'яна хвороба, гострий калькульозний холецистит. При обстеженні діагноз був підтверджений. Виконана операція - холецистектомія, дренування черевної порожнини. Верхньосерединним розрізом вскрита черевна порожнина. При ревізії органів черевної порожнини виявлено: гангренознозмінений жовчний міхур з конкрементами, загальний жовчний проток нерозширений до 0,6см в діаметрі, пальпаторно конкременти відсутні, під 51408 4 шлункова залоза не збільшена в об'ємі, печінка макроскопічно змінена по типу хронічного гепатита. Проведено холецистектомію. Ложе жовчного міхура зшито по вище описаній методиці. Оперативне втручання закінчено дренуванням черевної порожнини через контрапертуру в правому підребер'ї та пошаровим зашиванням операційної рани. У післяопераційному періоді на добу після операції скудне серозне виділення в об'ємі 25мл з незначним геморагічним компонентом, підтікання жовчі не відмічалося, пов'язка незначно промокла серозно-геморагічним виділенням в ділянці дренажу. Трубка видалена на 2-у добу, напІврукавичка на третю. Післяопераційний період протікав гладко. Відмічалось незначне підвищення рівня загальних та біохімічних показників: лейкоцитів, ШОЕ, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, які нормалізувались на 7 добу. Хворого виписано з лікарні в задовільному стані на 10 добу. По запропонованому способу проліковано 12 хворих з гострими формами холециститу. Післяопераційних ускладнень не було. В той же час із 12 хворих, пролікованих по способу найближчому до запропонованого, у 4 хворих в післяопераційному періоді спостерігалися ускладнення: підтікання жовчі по дренажу та у пов'язку - у 1 хворого, 1 виконана релапаротомія, у двох довгий час підтікання жовчі. Таким чином, порівняння з найближчим аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє зменшити кількість післяопераційних ускладнень. Додаток: 5 Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 51408 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601