Спосіб лікування пневмотораксу
Формула / Реферат
Спосіб лікування пневмотораксу, що включає відеоторакоскопію та коагуляцію парієтальної плеври шляхом фізичного плевродезу, який відрізняється тим, що фізичний плевродез здійснюють струменем аргонової плазми у спреєвому режимі, впливаючи ним на парієтальну плевру шляхом нанесення сітки за допомогою аксіального та радіального факелів коагулятора.
Текст
Спосіб лікування пневмотораксу, що включає відеоторакоскопію та коагуляцію парієтальної пле 3 До основи дійсної корисної моделі поставлена задача винайти спосіб лікування пневмотораксу, застосування котрого сприяло б шляхом аргоноплазмової коагуляції зниженню кількості рецидивів за рахунок послаблення інтенсивності карбонізації, термічного опіку тканин й обсягу виділюваного плеврального ексудату. Поставлена задача вирішується тим, що при здійсненні відомого способу лікування пневмотораксу, що включає відеоторакоскопію та коагуляцію парієтальної плеври шляхом фізичного плевродезу, відповідно до корисної моделі, фізичний плевродез здійснюють струменем аргонової плазми у спреєвому режимі, впливаючи ним на парієтальну плевру шляхом нанесення сітки за допомогою аксіального та радіального факелів коагулятора. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмінних ознак запропонованої корисної моделі полягає у наступному. Відтворення коагуляції парієтальної плеври за допомогою струменя аргонової плазми у спреєвому режимі забезпечує ощадливий характер коагуляції, адже глибина фізичного «ушкодження» плеври струменем при плевродезі сягає ~0,5мм. Аргонова плазма має бактерицидний ефект, що стерилізує оброблювану поверхню, а від того зменшує обсяг випоту з плеври. Поряд із цим, вплив струменем аргонової плазми на парієтальну плевру, насамперед, шляхом нанесення сітки за допомогою аксіального та радіального факелів допускає обробку усіх відділів парієтальної плеври з можливістю контролювання глибини, площі коагуляції, що виключає ризик заподіювання термічного опіку коагульованих поверхонь, у т.ч. їх карбонізацію та появу больового синдрому у післяопераційному періоді. Завдяки розвитку неглибокого асептичного запалення у плеврі, застосування аргонової плазми виключає карбонізацією, що зменшує обсяг випоту, зумовлюючого адгезію між листками плеври та розвиток фібринозного плевриту. Запропоновані відмітні ознаки заявленого технічного рішення дозволяють знизити кількість рецидивів на ~12% за рахунок послаблення інтенсивності карбонізації, термічного опіку тканин (больового синдрому у ~2 рази) та обсягу виділюваного плеврального випоту у ~5 разів. Тож, сукупність запропонованих відмітних ознак заявленої корисної моделі, задіяних до вирішення поставленої задачі і досягнення технічного результату, є суттєвою в усіх випадках її багаторазової реалізації та «новою». Додаткові переваги дійсного способу над найближчим аналогом зв'язуються з поліпшенням оперативності на 10-20 хвилин, виключенням явища задимлення операційного простору, внаслідок застосування аргонової плазми замість вуглекислотного СО2-лазера, зниженням собівартості процесу, спрощенням процесу та поліпшенням експлуатаційних зручностей при здійсненні. Для здійснення способу лікування пневмотораксу залучають відеоторакоскопічне обладнання фірми «Карл Шторц» (Німеччина) та аргоноплазмовий коагулятор «Фотек ЕА-141» (Росія). 51720 4 Сутність. Під ендотрахеальним наркозом у положенні хворого на здоровому боці виконують торакоцентез у IV міжребер'ї по передній аксілярній лінії та вводять у плевральну порожнину торакоскоп. При огляді виявляють субплевральні утворення або дефект легені, який герметизують загальноприйнятим методом. Після цього або у разі відсутності легеневого дефекту вводять торакопорт 5мм з аргоновим електродом, через V міжребір'я, уздовж середньої аксілярної лінії у плевральну порожнину. Виконують фізичний плевродез, впливаючи струменем аргонової плазми на парієтальну плевру у спреєвому режимі. Безконтактним чином на парієтальну плевру наносять сітку за допомогою аксіального та радіального факелів коагулятора «Фотек ЕА-41». Плевральну порожнину дренують двома силіконовими іригаторами, що підключені до системи активної аспірації. Послаблення інтенсивності карбонізації, термічного опіку тканин, обсягу плеврального ексудату дозволяють у цей спосіб знизити кількість рецидивів на ~12%, наприклад, мезетеліоми плеври, гострого пневмоніку, респіраторного дистрессиндрому тощо. Приклад. Хворий С, 32 років, і/х №1089 від 10.03.09, перебував у фтизі-оторакальному відділенні ДОККЛПО «Фтизіатрія» з приводу дисемінованого туберкульозу легень, МБТ (+), ускладненого правобічним тотальним пневмотораксом. Тривалість пневмотораксу сягала 2 тижні. Під ендотрахеальним наркозом хворому виконали відеоторакоскопію. Був здійснений торакоцентез у IV і VI міжребер'ях по середньоаксілярній лінії. При огляді вісцеральної плеври легені, в проекції другого сегменту, було встановлене нашарування фібрину, без перфорації. Виконували апікальний адгезіоліз. Костальна плевра була коагульована аргоновою плазмою у спреєвому режимі, шляхом нанесення сітки за допомогою аксіального та радіального факелів коагулятора «Фотек ЕА-41». Плевральну порожнину дренували двома мікроіригаторами. Тривалість втручання становила 15 хвил, обсяг випоту при ексудації на першу добу сягав 150мл, на другу ~60мл, на третю ~20мл. При застосуванні активної аспірації було досягнуто розправлення легені. На восьму добу хворий був переведений у фтизіатричне відділення у задовільному стані. Виходячи з наданих тверджень, заявник допускає те, що вдосконалення відомого способу лікування пневмотораксу відповідає умові «промислова придатність», оскільки межі перевершення вищезазначеного технічного результату при його використанні у сфері торакальної хірургії визначені засобами, які стали відомими з рівня техніки за подією пріоритету, а характеристика об'єкта, котра зазначена у Формулі, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення і дозволяє кваліфікувати його як корисну модель процесу. Джерела інформації: 1. Нечаев В.И., Хованов А.В., Крылов В.В. Современный взгляд на проблему спонтанного пневмоторакса // Пробл. туберкулѐза. -2001. - №1. С.59-64. 5 51720 2. Лукомский Г.И., Москанова Е.В. Механизм лекарственного плевродеза мор- фоциклином // Грудная и серд.-сосуд. Хирургия. -1992. -№3-4. c.41-43. 3. Лайт Р.У. Болезни плевры. М.: Медицина, 1986. - 376с Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 4. Лазерний плевродез в хирургии спонтанного пневмоторакса / Ю.Н. Левашев, О.Г. Бобков, Б.В. Медвецкий, В.В. Варламов // Грудная хирургия. 1988. -№2. - С.50-52. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for treating pneumothorax
Автори англійськоюVasylchenko Vladyslav Vasyliovych
Назва патенту російськоюСпособ лечения пневмоторакса
Автори російськоюВасильченко Владислав Васильевич
МПК / Мітки
МПК: A61B 17/00, A61M 1/04
Мітки: спосіб, пневмотораксу, лікування
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-51720-sposib-likuvannya-pnevmotoraksu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування пневмотораксу</a>
Попередній патент: Мехатронний гідроагрегат верстата для намотування обмоток електродвигунів
Наступний патент: П’єзокерамічний сканер
Випадковий патент: Пристрій для закріплення на поверхні листових носіїв інформації