Спосіб лікування вагінальної ектопії зовнішнього отвору сечовипускного каналу у жінок

Спосіб лікування вагінальної ектопії зовнішнього отвору сечовипускного каналу у жінок шля 3 піхви нижче уретри з уретро-гіменальними спайками й ушиванні розрізу в поздовжньому напрямку, в результаті чого зовнішній отвір уретри переміщується допереду (ближче до клітору), відмежовуючись від входу в піхву на довжину шва. Вадою цього способу є недостатня ефективність у випадках при невиражених уретро-гіменальних спайках, але суттєвій вагінальній ектопії зовнішнього отвору уретри, коли довжини шва не вистачає для виведення його за межі піхви. Відомий спосіб реконструкції дистального відділу уретри при піхвової ектопії за С.М. Нестеровим і Н.Г. Кисамеденовим [Нестеров С.Н. Реконструктивная хирургия мочеиспускательного канала у женщин в лечении посткоитального цистита / С.Н. Нестеров, Н.Г. Кисамеденов // Вестник национального медико-хирургического Центра им. Н.И.Пирогова. -2009. -Т.4.-,№ 2. - С.29-35], що полягає в подовженні її дистального відділу за рахунок викроєних зверху й знизу від уретри Пподібних лоскутів з наступною транспозицією подовженої в такий спосіб уретри до верхнього краю рани. Однак, частково зменшуючи таким чином ступінь розтягнення уретри, створюються додаткові ряди швів і протиприродній зовнішній отвір, що підвищує ймовірність неспроможності, некрозу й рубцевих деформації уретри. Найбільш близьким з відомих до заявленого є спосіб транспозиції зовнішнього отвору сечівника у жінок за Лораном О.Б. [Лоран О.Б. Способ транспозиции наружного отверстия мочеиспускательного канала у женщин / О.Б. Лоран, Л.М. Гумин, В.В. Дьяков, М.Ю. Гвоздев //Патент Российской Федерации.- №2132652. - А61В17/00. - 1999], що полягає в поздовжньому розсіченні тканин від клітора до зовнішнього отвору уретри двома облямовуючими розрізами з пересіченням уретрогіменальних зв'язок, мобілізації дистального відділу уретри протягом 1,5-2,0 см, переміщенні його в сформоване ложе під ніжки клітора, фіксації до верхнього краю розрізу трьома швами, відновленні цілісності піхви, що створює фіксацію мобілізованої частини уретри і додаткову опору з навколишніх тканин для дистального її відділу. До недоліків зазначеної операції варто віднести травматичність при циркулярному виділенні на значному протязі дистального відділу уретри, що підвищує ймовірність її ушкодження і порушення кровопостачання, некробіозу, неспроможності швів, формування рубцевих деформацій і стриктур. Крім того, неочевидна ефективність фіксації проксимальної частини уретри до паравагінальних тканин, а також надійність опори у вигляді навколишніх тканин без топографо-анатомічного обґрунтування. У зв'язку з вище викладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективність операції і зниження кількості післяопераційних ускладнень. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування вагінальної ектопії зовнішнього отвору сечовипускного каналу у жінок шляхом його хірургічної траспозиції, згідно з корисною моделлю, нижче уретри відсепаровують трикутний лос 51783 4 кут стінки піхви вершиною донизу, висікаючи тканини на глибину 2 см з пересіченням уретрогіменальних зв'язок, між уретрою і клітором двома поперечними напівмісячними розрізами, які змикаються донизу, з відстанню між ними 1 см, висікають тканини на глибину 1 см, мобілізовану таким чином частину уретри переміщають доверху з фіксацією швами до верхньої стінки рани, утворений дефект тканин нижче уретри вшивають в повздовжньому напрямку, попередньо зшиваючи під уретрою кукси уретро-гіменальних зв'язок.. Спосіб здійснюють наступним чином: Зі стінки піхви під уретрою висікають трикутний вершиною донизу лоскут слизової і тканин на глибину 2,0 см, у зовнішніх кутах якого перетинають обидві уретро-гіменальні зв'язки нижче на 1,0 см від зовнішнього отвору уретри. При цьому вивільняється зовнішній отвір і нижнє півколо уретри від інтимної анатомічної фіксації з підлягаючою піхвовою стінкою і її присінком. Вивільнена уретра переміщається вперед і догори і зовнішній отвір виходить за межі присінку піхви. Далі в уретрокліторальному проміжку двома поперечними напівмісячними розрізами, нижній з них - паралельно отвору уретри на півкола, які замикаються донизу, з відстанню між ними 1 см, висікають м'які тканини на глибину 1 см. Далі переміщають мобілізовану частину уретри в сформоване ложе під клітором, де фіксують 4-5 швами із синтетичного матеріалу, що розсмоктується, до верхньої стінки рани. Верхні кукси уретро-гіменальних зв'язок зшивають між собою під уретрою, утворюючи гамакоподібну опору для неї. Верхній дефект піхви ушивають у поперечному, а нижній у поздовжньому напрямку, при цьому нижні кукси зв'язок утворять замкнуте кільце присінку піхви, додатково відмежовуючи стінку піхви від уретри. За описаною методикою прооперовано 11 пацієнток з ектопією зовнішнього отвору уретри, що страждали на рецидивний висхідний цистопієлонефрит у віці від 20 до 35 років. У всіх випадках після операції досягнуті клінічне одужання і відновлення повноцінного сексуального життя. Ефективність способу, що заявляється, підтверджують наступні приклади. Приклад 1. Хвора С, 24 років, звернулася в клініку зі скаргами на прискорене й болісне сечовипускання, що розвивається на наступний ранок практично після кожного статевого контакту. У шлюбі 4 роки. Зазначені прояви виникли практично відразу після початку статевого життя. Сексуального партнера не міняла, вагітностей не було. Постійно лікувалася антибактеріальними препаратами, що приносило лише тимчасове полегшення. В останній рік приєдналися атаки пієлонефриту, із приводу чого пацієнтка двічі проходила курси стаціонарного лікування. При обстеженні виявлена значна вагінальна ектопія дистального відділу уретри, а також хронічний цистоуретрит. Після передопераційної антибактеріальної та протизапальної підготовки оперована за описаним способом. Перебіг післяопераційного періоду сприятливий, загоєння рани первинним натягом. Контрольний огляд через 1 місяць від моменту 5 51783 операції встановив, що зовнішній отвір уретри розташований у звичайному місці на 1,0 см нижче клітора. При бімануальному і піхвовому дослідженні в дзеркалах ознак ектопії не виявлено (симптом Хіршхорна негативний). Вхід до піхви розташований від зовнішнього отвору уретри на 1,2 см нижче, обмежуючись м'якотканинним еластичним кільцем, не пов'язаний з уретрою. Пацієнтці було дозволене традиційне сексуальне життя, що за 1,5 року наступного спостереження приносило лише позитивні емоції. Загострень циститу більше не виникало жодного разу. Приклад 2. Хвора К., 27 років, звернулася до клініки зі скаргами на практично постійний дискомфорт при сечовипусканні (різі, почуття печіння, біль, прискорене сечовипускання), що розвивається після статевих актів. Тривалість страждання близько 7 років. За цей період неодноразово обстежувалася й лікувалася антибактеріальними препаратами, що забезпечувало короткочасну ремісію. У шлюбі 5 років. З початком регулярного статевого життя відзначила різке частішання вини Комп’ютерна верстка М. Мацело 6 кнення рецидивів. Чоловік неодноразово обстежувався, але патології виявлено не було. Проте, також нерідко приймав антибактеріальні препарати за вимогою жінки і гінекологів. У численних аналізах сечі у пацієнтки постійно виявлялась стійка лейкоцит- і бактеріурія (Е.соlі резистентна до антибіотиків). Кількаразові рентгенологічні, ультразвукові й томографічні обстеження не виявляли органічної патології. У підсумку жінка стала уникати сексуальної близькості, що призвело до сімейних сварок, почуття неповноцінності і навіть суїцидальних думок. При обстеженні встановлена піхвова ектопія зовнішнього отвору уретри, наявність потужних уретро-гіменальних спайок і хронічний цистит. Хвору прооперовано за заявленим способом. Результат лікування - одужання. Після контрольного огляду через 1 місяць відновлене статеве життя. Через 5 місяців спостереження статеве життя регулярне, порушень сечовипускання після сексуальних контактів не відмічає. Клінічні аналізи сечі в межах фізіологічної норми, бактеріальне дослідження сечі росту штамів не дало. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601