Спосіб діагностики ступеня пошкодження тканин та джерела кровотечі при наскрізних пораненнях масивними сторонніми тілами

Спосіб діагностики ступеня пошкодження тканин та джерела кровотечі при наскрізних пораненнях масивними сторонніми тілами, що здійснюють 3 Поставлена задача досягається наступним чином: до дистальної частини виступаючого масивного стороннього тіла (арматура, лижні палки, дерев’яні бруси і тлі.) фіксується кетгутом № 2 на відстані до 3см робоча частина фіброендоскопа з торцевою оптикою. Нами використовувався фібробронхоскоп фірми «Olympus BF- PE2» з робочою частиною довжиною 600мм, зовнішнім діаметром 5мм. Відстань - до 3см робочої частини ендоскопу і стороннього тіла являється оптимальною для забезпечення поля зору; при збільшенні відстані рановий канал під час видалення стороннього тіла закривається прилеглими тканинами. Кетгут № 2 використовується у зв’язку з тим, що при необхідності термінового видалення ендоскопу, шовний матеріал легко розривається без пошкодження апарату. Під загальним знеболенням на фоні релаксації проводилась повільна тракція за проксимальний відділ стороннього тіла, при цьому робоча частина бронхоскопа занурювалась у раньовий канал. Без фіксації кетгутом завести ендоскоп в довгий рановий канал важко, крім того, значно зростає ризик додаткових пошкоджень. Під час видалення стороннього тіла використовується можливість візуального контролю за ступенем пошкодження тканин, наявністю мілких сторонніх тіл, встановлюється джерело кровотечі. Можливості ендоскопічної діагностики значно обмежені вузьким полем зору в рановому каналі, наявністю крові та згустків, у зв’язку з чим проводиться постійне промивання з аспірацією ранового каналу розчином антисептиків. Найбільш достовірною візуалізація пошкоджень є можливою в травматичних порожнинах тканин, порожнинах гематом після їх санації; при входженні ендоскопа в плевральну, черевну порожнину. Цінність запропонованого методу у випадках вузького ранового каналу, неможливості чіткої ендоскопічної візуалізації заключається у наступному. Видалення стороннього тіла шляхом тракції проводиться паралельно з рухом по рановому каналу включеного на максимальну ступінь освітлення ендоскопа. У випадку виникнення кровотечі, через робочий канал ендоскопа інтенсивно починає поступати кров. Орієнтуючись на місце підсвітки тканин, глибину занурення ендоскопа (за мітками через 50мм на робочій частині 51784 4 ендоскопа), співставивши дані з анатомічним розташуванням судин та органів, встановлюється мінімально травматичний та мінімально затратний за часом хірургічний доступ до місця кровотечі. Таким чином, головними відмінними від прототипу ознаками способу є: 1. Ендоскопічна діагностика ступеня пошкодження тканин, джерела виникнення кровотечі проводиться одночасно з видаленням стороннього тіла, що забезпечує об’єктивну оцінку пошкоджень, діагностику джерела кровотечі в момент її виникнення. 2. Ендоскопічне обстеження проводиться без додаткових розрізів через рановий канал; просування робочої частини ендоскопа відбувається точно по ходу ранового каналу за рахунок фіксації кетгутом останнього до стороннього тіла, що зменшує травматичність втручання. Приклад клінічного використання запропонованого способу. Хворий С, 23 p., медична карта стаціонарного хворого № 7258/246 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні торакальної хірургії з 25.05.2009 р. Доставлений в стаціонар через 40 хвилин з місця пригоди. Травму отримав на будівництві: впав з висоти на відрізок арматури діаметром 24мм, довжиною 1,5м. Вхідна рана в області шостого міжребер’я справа по передньоаксилярній лінії, вихідна на потиличній ділянці голови [Фіг.1, 2]. При рентгенографічному, ультразвуковому обстеженні травмованого, пошкоджень внутрішніх органів не виявлено, пульсація магістральних судин збережена. Кровотеча помірно виражена через вхідну та вихідну рани. Під загальним знеболенням було проведено видалення стороннього тіла шляхом тракції з застосуванням запропонованого нами способу діагностики. Помірна кровотеча з тканин по ходу ранового каналу зупинена електрокоагуляцією, зовнішньою компресією. Проведена хірургічна обробка ран. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Виписаний у задовільному стані на 7 -й день після операції. Контрольне обстеження пацієнта через один місяць визнало результати операції як хороші. Хворий приступив до роботи. 5 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 51784 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601