Спосіб лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднаної з цукровим діабетом

Спосіб лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднаної з цукровим діабетом, що здійснюють шляхом призначення базисної терапії (рабепразол у дозі 40 мг на добу, 3 це займає виразкова хвороба (ВХ). Захворюваність на ВХ у світі в середньому складає 8-10 % (Передерни В.Г., Швец Н.И., Ткач СМ., Кляритская И.Л., Григо-ренко А.А., Драненко Н.Ю., 2001). Вивчення поєднаного перебігу ЦД і ВХ має тривалу історію, однак за весь цей період так і не вдалося одержати чіткого уявлення про частоту одночасного перебігу цих захворювань, причиннонаслідкові зв'язки, особливості клінічного перебігу, морфологічні та функціональні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) і ДПК при ЦД. Водночас, існують і об'єктивні причини, пов'язані з науковими відкриттями останніх десятиліть (виявленням інфекції Helicobacter pylori - HP і з'ясуванням її ролі в розвитку багатьох гастродуоденальних захворювань), технічним прогресом (фіброгастродуоденоскопія, інтрагастральна рН-метрія та ін.), появою нових ліків (нові форми інсулінів і таблетованих цукрознижуючих засобів, сучасних антисекреторних і антигелікобактерних фармакологічних препаратів), що призвело, з одного боку, до покращання діагностики ЦД і ВХ, а з іншого - до збільшення тривалості життя хворих. Усе це необхідно враховувати на сучасному етапі вивчення цих хвороб, щоб обґрунтувати нові шляхи вирішення проблеми поєднаного перебігу ЦД і ВХ . Прототипом способу, що заявляється, є стаття Хворостінки В.М., Кривоносова О.М. Патогенетичні та терапевтичні аспекти хронічних захворювань гастродуоденальної системи у хворих на цукровий діабет «Проблеми ендокринної патології № 1, 2009 р. У способі-прототипові до антигелікобактерної терапії, що включала рабепразол у дозі 40 мг 52527 4 на добу, амоксицилін 1000 мг двічі на добу, кларитроміцин 500 мг двічі на добу було додано метаболічну (еспаліпон), імунотропну (циклоферон) та прокінетичну (мотиліум) терапію. Недоліками прототипу є те, що всі препарати є синтетичного походження, мають про-типокази до використання та побічні дії, а також даний спосіб не враховує одну з найбільш важливих ланок у патогенезі розвитку даних захворювань, а саме порушення мікроциркуляції, що, в свою чергу, зумовлює виникнення найбільш небезпечних ускладнень. Нами пропонується рішення, що усуває вказані недоліки. В основі корисної моделі поставлене завдання вдосконалити спосіб лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, поєднану з цукровим діабетом, шляхом додавання до основної терапії комплексного антигомотоксичного препарату «Плацента-композитум». Поставлене завдання вирішується тим, що хворим на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднану з цукровим діабетом на тлі базисного лікування додають препарат «Плацента-композитум» у дозі 2,2 мл внутрішньом'язово 1 раз на три дні протягом місяця (10 ін'єкцій). Спільними ознаками прототипу та корисної моделі, що заявляється, є використання комплексу базисного лікування. Відмінність корисної моделі від прототипу полягає в призначенні «Плацентакомпозитум». Характеристика корисної моделі порівняно з прототипом подана в таблиці. Таблиця Порівняльна характеристика прототипу та запропонованого способу Ознака(параметр) Прототип (базисна терапія) Зменшення в'язкості еритроцитарної суспензії Ріст індексу деформабельності еритроцитів (ІДЕ) + Зниження активності процесів перекисного окиснення лі+ підів за показниками малонового альдегіду Підвищення активності системи протирадикального захисту за активністю Гл-6-ФДГ Збільшення вмісту відновленого глутатіону Зменшення симптомів ішемії нижніх кінцівок Приклад конкретного використання способу Обстежено 16 пацієнтів на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднану з цукровим діабетом І та II типів, субкомпенсованим. Пацієнти були підібрані таким чином: відсутність некомпенсованого діабету, застійних проявів серцевої недостатності, високих цифр артеріального тиску та загострення хронічних захворювань. Перед початком лікування хворі були розподілені на основну та контрольну групи. Пацієнти основної групи (8 хворих) на фоні диференційованої базисної терапії виразкової хвороби (рабепразол - 40 мг на добу, амоксицилін - 1000 мг двічі на день, кларитроміцин - 500 мг двічі на день протягом 7 днів) та застосування препаратів інсуліну приймали препарат «Плацента-композитум» у дозі Корисна модель + ++ ++ + + + 2,2 мл внутрішньом'язово 1 раз на три дні протягом місяця (10 ін'єкцій). Хворим контрольної групи (8 хворих) призначалась базисна терапія без «Плацентакомпозитум». До групи порівняння ввійшли 10 практично здорових пацієнтів, які статистично достовірно не відрізнялись за віком та статтю від обох (основної та контрольної) груп. До лікування спостерігалося вірогідне зниження ІДЕ основної групи (зниження в 1,54 рази) порівняно зі здоровими. Комплексне лікування з включенням плаценти-комозитум сприяє зростанню індексу деформабельності еритроцитів у обстежуваних пацієнтів основної групи (р>0,05). У хворих групи контролю після лікування ІДЕ незначно зростав, але суттєво відрізнявся від величин у практично здорових осіб (р