Спосіб ультрасонографічної візуалізації атланто-аксіального сполучення у дітей

Спосіб ультрасонографічної візуалізації атланто-аксіального сполучення у дітей шляхом установки датчика ультразвукового приладу в сагітальній площині до отримання зображення міжхребцевих дисків і тіней тіл хребців і аналізу зображення, який відрізняється тим, що датчик з 3 В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу ультрасонографічної візуалізації атланто-аксіального сполучення у дітей, в якому за рахунок зміни місця проведення дослідження, досягається візуалізація верхніх шийних хребців. Поставлена задача вирішується в способі ультрасонографічної візуалізації атланто-аксіального сполучення у дітей шляхом установки датчика ультразвукового приладу в сагітальній площині до отримання зображення міжхребцевих дисків і тіней тіл хребців і аналізу зображення, згідно з корисною моделлю, датчик з робочою частотою 7,5 Мгц встановлюють на шию в положенні пацієнта лежачи на спині з передьобокового і в положенні лежачи або сидячи із задньобокового доступів, в подовжній і поперечній площини сканування, візуалізацію зуба С2, бічних мас С1, суглоба Крювельє здійснюють із задньобокового доступу при розташуванні датчика в задньобоковій області шиї парасагітально, на рівні С1-С2, перевертаючи датчик на 80-90°, в положенні сидячи або лежачи на животі, в поперечному перерізі, із заднього доступу, вимірюють поперечний розмір міжхребцевого диска, хребетного каналу і спинного мозку, оцінюють відстань зуба від бічних мас С1. Ультрасонографія дозволила одномоментно проводити візуалізацію С2 до С4; вивчити форму і структуру тіла хребців, міжхребетних дисків, зубовидного відростка, бічних мас С1, суглоба Крювельє і спинного мозку, характер кровотоку в хребетній артерії. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Із задньобокового доступу дослідження проводять в подовжньому і аксіальному перетинах в похилому положенні голови пацієнта. Візуалізацію хребетного каналу краще здійснювати за допомогою конвексного датчика частотою 7.5 Мгц. Горизонтальні перерізу забезпечують візуалізацію хребетного каналу при положенні датчика з обох боків від остистих відростків, бічних мас, верхівки зуба, а також поперечної зв'язки серединного атлантоосьового суглоба. З переднебокового доступу, подовжній переріз в сагітальній площині дозволяє одночасно візуалізувати передню подовжню зв'язку, структури міжхребетного диска , хребетного каналу і тіла хребців. Для визначення рівня міжхребетного диска (МХД) з переднього доступу потрібно візуалізувати біфуркації сонної артерії, де знаходиться диск С3-С4, злегка нахиливши датчик в сагітальній площині, на екран можна вивести зображення даного диска. 53064 4 Тіло хребця у дітей виглядає двояковипуклою формою. Його ехогенність вище МХД і навколишніх м'якотканих структур. МХД в подовжній проекції візуалізується у вигляді гипоехогенних структур між тіл хребців, а передня подовжня зв'язка у вигляді гіперехогенної лінійної структури. Після отримання зображення диска в сагітальній площині датчик повертають на 90° градусів, щоб встановити аксіальний переріз, на якому він виглядає як гіпоехогенне утворення овальноокруглої форми, розмежоване фіброзне кільце по периферії, в центрі МХД знаходиться пульпозне ядро, анехогеної структури і чітко розмежовується з фіброзним кільцем. Задня межа МХД визначається у вигляді чіткої, злегка увігнутої гіперехогенної лінії між хрящовою структурою диска і ліквором в хребетному каналі. На аксіальній ехомограмі визначають передьозадній розмір дурального мішка, хребетного каналу і спинного мозку. Також візуалізуються зубчаті зв'язки, які прикріпляються з одного боку до бічних стінок хребетного каналу, з іншої - до спинного мозку і його утримують. Із заднього доступу, в подовжньому перерізі визначають акустичні тіні від остистих відростків і дужок, між якими видно хребетний канал. Близькі до потиличної кістки щонайдовші лінійні сигнали виходитимуть від задньої поверхні тіла С2 і зубовидного відростка. На рівні С1-С2 при центральному розташування датчика візуалізується хребетний канал, за яким по серединній осі розташований зубовидний відросток у вигляді овальної гіперехогенної структури з акустичною тінню, а з обох боків на рівновіддаленій відстані видно бічні маси С1. Простори між зубовидним відростком і бічними масами С1 є гомогенними структурами середньої ехогенності. Між зубовидним відростком і хребетним каналом розташовується наймогутніша поперечна зв'язка, що обмежує зсув зуба назад. Після отримання зображення зуба в аксіальній площині, датчик повертають на 90 градусів, щоб встановити сагітальний переріз, на якому він виглядає як гіперехогенна лінійна структура відмежовано від тіла С2 гіпоехогенної зони - зони зростання. На цьому ж перерізі визначається гіпоехогенний простір між зубовидним відростком і задньої поверхнею передньої дуги атланта С1 - суглоб Крювельє. Кількісні параметри, різних вікових груп, отримані шляхом проведення ультрасонографії, представлені в табл. 5 53064 6 Таблиця 3.7 ±0.5 2.95 ±0.5 5.0 ±0.2 5.6 ±0.3 3.3 ±0.5 1.0 ±0.2 5.2 ±0.4 5.0 ±0.4 17.0 ±1.8 від 28 днів до 1-го року(мм) 4.65 ± 0.5 3.5 ±0.5 6.8 ± 0.2 7.2 ± 0.3 3.6 ±0.5 1.5 ±0.2 6.9 ± 0.4 6.5 ± 0.4 18.1 ±1.8 від 1-го року до 3-х років(мм) 5.8 ±0.5 4.6 ±0.5 8.4 ± 0.2 9.1 ±0.3 4.4 ±0.5 1.8 ±0.2 8.5 ±0.4 6.8 ±0.4 21 ±1.8 До 8-ми років(мм) 6.8 ±0.5 6.0 ±0.5 9.6 ±0.2 10.2 ±0.3 5.9 ±0.5 2.0 ± 0.2 9.7 ±0.4 7.0 ± 0.4 28.2 ±1.8 5.3 ±0.5 5.6 ±0.5 6.8 ±0.5 8.1 ±0.5 13.2 ±0.5 10.0 ±0.4 14.5 ±0.5 11.2 ±0.5 18±0.5 14 ±0.5 20.4 ± 0.5 14.9 ±0.5 9.3 ±0.5 10.0 ±0.5 11.8 ±0.5 12.9 ±0.5 Новонароджені(мм) Вертікал. розмір тіла С2 Вертікал. розмір тіла С3 Сагитал. розмір тіла С2 Сагитал. розмір тіла С3 Міжхребетні диски Суглоб Крювельє Висота зубовидного відростка Ширина зуба Ширина міжбічних мас С1 Сагітал. розмір спинного мозку(С1-С3) Спинномозковий канал (С0) Спинномозковий канал (С1) Спинномозковий канал (С2С3) Таким чином, запропонований спосіб є високоінформативним, неінвазивним, доступний, є скинінговим, крім того виключає променеве навантаження. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601