Спосіб одержання струмопровідної полімерної композиції
Номер патенту: 53765
Опубліковано: 17.02.2003
Автори: Віленський Володимир Олексійович, Керча Юрій Юрійович, Гончаренко Людмила Андріївна
Формула / Реферат
Спосіб одержання струмопровідної полімерної композиції полімеризацією аніліну в поліуретановій матриці в присутності окислювача при 0 оC, який відрізняється тим, що попередньо адсорбують на поверхні і в порах поліуретанової матриці робочий розчин такого складу (мас. ч.):
дистильована вода 180-220,
НСl 8-12,
анілін 8-10,
H2SO4 конц. 4-6,
як окислювач наступної полімеризації аніліну використовують (NH4)2S2O8, а як матрицю використовують поліуретан (ПУ), вибраний з групи поліуретанів, одержаних на основі:
4,4'-дифенілметандіізоціанату, тераколу і 1,4-бутандіолу (ПУ1),
2,4-толуілендіізоціанату, оліготетраметиленгліколю-1000 і 2,2'-дихлор-4,4'-дифенілметандіаміну (ПУ2),
4,4'-дифенілметандіізоціанату, олігобутиленглікольадипінату-2000 і 1,4-бутандіолу (ПУ3),
4,4'-дифенілметандіізоціанату, 1,4-бутандіолу та суміші олігоефірів оліготетраметиленгліколь-1000 і олігобутиленглікольадипінат-2000 у співвідношенні 0,3:0,7 (ПУ4) та 0,7:0,3 (ПУ5),
гексаметилендіізоціанату, оліготетраметиленгліколю-1000, діоксибензойної кислоти (ПУ6) та солей діоксибензойної кислоти (ступінь заміщення протонів у кислотному угрупуванні 100% Сu(ПУ7), Со(ПУ8), Мn (ПУ9) і 50% Сu(ПУ10)) у співвідношенні поліуретану до поліаніліну (ПУ:Пан) від 0,25:1 до 32:1.
Текст
Винахід відноситься до способів одержання композицій полімерів з добавками для застосування в електротехнічній, приладобудівній, автомобільній, авіакосмічній та ін. галузях у вигляді виробів довільної форми. Відомий традиційний спосіб одержання струмопровідних полімерів [1], що полягає в механічному суміщенні розтопу полімера з наповнювачем. Таким способом вдається одержати композиції з високою (до 1См/см) струмопровідністю. Однак для цього доводиться використовувати велику кількість наповнювача (до 60об.%) - металевих порошків або технічного вуглецю, що веде до різкого погіршення фізико-механічних властивостей композицій. Новішим і перспективнішим способом одержання таких композицій є метод полімеризаційного наповнення [2, 3], коли вуглеценаповнена композиція одержується в процесі синтезу полімера. Для такої композиції властивий рівномірний розподіл наповнювача. Таким способом вдалося одержати композиції на основі поліетилену і сополімерів етилену з високими механічними показниками і з провідністю до 10См/см. Прототипом пропонованого винаходу є спосіб одержання струмопровідного полімерного композиту поліанілін - поліуретан, що містить LiClO4 [4]. За цим способом попередньо синтезують сітчасті поліуретани (ПУ), які містять LiCIО4 як додатковий провідник, реакцією полієтиленгліколя (MM 800) з толуілендіізоціанатом в присутності LiClO4 в MeCN при 50°. Плівки ПУ, який містить LiCІО4, одержували поливом з розчину і сушили у вакуумі. Струмопровідний полімерний композит одержували полімеризацією аніліну в поліуретановій матриці під дією (NH4)SO4 в НСI при 0°. Полімеризацію аніліну проводять на поверхні і в порах ПУ, що містить LiClO4. Величина провідності такої композиції досягає 10См/см при збільшенні вмісту полианіліну. Однак введення до складу ПУ LiClO4 є фактором, який ускладнює технологію, а використання ціанідів металів шкодить навколишньому середовищу. Крім того, за вказаним способом композит одержують у вигляді плівки, а це обмежує її застосування. Завданням пропонованого винаходу є розробка способу одержання полімерної струмопровідної композиції, що дозволяє удосконалити технологію одержання і переробки композиції з дотримуванням норм екології і створити композицію, здатну зберігати довгий час основну властивість - струмопровідність. Поставлене завдання вирішується тим, що за способом одержання струмопровідної композиції в поліуретановій матриці проводять полімеризацію аніліну в присутності окислювача при 0°, згідно пропонованого винаходу, попередньо адсорбують на поверхні і в порах поліуретанової матриці робочий розчин (РР) такого складу (мас.ч.): Дистильована вода 180 - 220 НСІ 8 - 42 Анілін 8 - 10 H2SO4 конц. 4-6 як окислювач наступної полімеризації аніліну використовують (NH4)2S2О8, а як матрицю використовують поліуретан (ПУ), обраний з групи поліуретанів, одержаних на основі: 4,4'-дифеніжетандіізоціанату (виробництво фірми «Байєр» ФРН), тераколу (виробництво США) і 1,4бутандіолу (ПУ1); 2,4-толуілендіізоціанату, оліготетраметиленгліколю-1000 і 2,2'-дихлор-4,4'-дифенілметандіаміну (ПУ2); 4,4'-дифенілметандіізоціанату, олігобутиленглікольадипінату-2000 і 1,4-бутандіолу (ПУЗ); 4,4'- дифенілметандіізоціанату, 1,4-бутандіолу та суміші олігоефірів оліготетраметиленгліколь-1000 і олігобутиленглікольадипінат-2000 у співвідношенні 0,3:0,7 (ПУ4) та 0,7:0,3 (ПУ5); гексаметилендіізоціанату, оліготетраметиленгліколю-1000, діоксибензойної кислоти (ПУ6) та солей діоксибензойної кислоти (ступінь заміщення протонів у кислотному угрупуванні 100% Сu (ПУ7), Со (ПУ8), Μn (ПУ9) і 50% Сu(ПУ10)) у співвідношенні ПУ:ПАн від 0,25:1 до 32:1. Адсорбція робочого розчину вказаного складу на поверхню і в пори поліуретанової матриці дозволяє прищепити зростаючий поліаніліновий ланцюг до азотвмісних атомів уретанових угрупувань і таким чином покращити струмопровідність композиції. Зміною природи поліуретану можна розширити температурний інтервал переробки композиції, а зміною концентраційного складу композиції - на 2 - 3 порядки змінити струмопровідність. Приклад 1. В ємність, що містить 60мл РР (дистильованої води 180мас.ч., НСІ 8мас.ч., аніліну 8мас.ч., H2SO4 конц. 4мас.ч.), вносять 4мас.ч. ПУ1 у вигляді порошку з розміром часток 50 - 100мкм. Суспензію дегазують при залишковому тиску 1,3кПа протягом 2год. для усунення флотаційних ефектів. Після того суспензію охолоджують до 0°, додають порціями розчин 5,9мас.ч. (NH4)2S2О8 у 53мас.ч. дистильованої води і втримують 4год. при 0°. Одержаний порошок чорного кольору відокремлюють фільтруванням і сушать при кімнатній температурі 24год. на повітрі потім 24год. при залишковому тиску 1,3кПа. Аналогічним чином готують зразки композиції №2 - 5, склад яких наведено в табл.1. Приклад 2. В ємність, що містить 60мл РР (дистильованої води 200мас.ч., НСІ 10мас.ч., аніліну 9мас.ч., H2SO4 конц. 5мас.ч.), вносять 4мас.ч. ПУ6 у вигляді порошку з розміром часток 50 - 100мкм. Суспензію дегазують при залишковому тиску 1,3кПа протягом 2год. для усунення флотаційних ефектів. Після того суспензію охолоджують до 0°, додають порціями розчин 5,9мас.ч. (NH4)2S2О8 у 53мас.ч. дистильованої води і втримують 3год. при 0°. Одержаний порошок чорного кольору відокремлюють фільтруванням і сушать при кімнатній температурі 24год. на повітрі, потім 24год. при залишковому тиску 1,3кПа. Аналогічним чином готують зразки композиції №7 - 10, склад яких наведено в табл.1. Приклад 3. В ємність, що містить 60мл РР (дистильованої води 220мас.ч., НСІ 12мас.ч., аніліну 10мас.ч., H2SO4 конц. 6мас.ч.), вносять 0,25мас.ч. ПУ3 у вигляді порошку з розміром часток 50 - 100мкм. Суспензію дегазують при залишковому тиску 1,3кПа протягом 2год. для усунення флотаційних ефектів. Після того суспензію охолоджують до 0°, додають порціями розчин 5,9мас.ч. (NH4 )2S2О8 у 53мас.ч. дистильованої води і втримують 2год. при 0°. Одержаний порошок чорного кольору відокремлюють фільтруванням і сушать при кімнатній температурі 24год. на повітрі, потім 24год. при залишковому тиску 1,3кПа. Аналогічним чином готують зразки композиції №11 - 16, склад яких наведено в табл.1. Таблиця 1 Склад композицій та їх провідність № п/п Склад композиції 1. ПУ2:ПАн = 4:3 3. ПУ3:ПАн = 4:1 4. ПУ4:ПАн = 4:1 5. ПУ5:ПАн = 4:1 6. ПУ6:ПАн = 4:1 7. ПУ7:ПАн = 4:1 8. ПУ8:ПАн = 4:1 9. ПУ9:ПАн = 4:1 10. 4,4'-гексаметилендіізоціанат (виробництво фірми «Байєр» ФРН), теракол (виробництво США) і 1,4-бутандіол оліготетраметиленгліколь-1000, 2,4-толуілендіізоціанат і 2,2'-дихлор-4,4'-дифенілметандіамін олігобутиленглікольадипінат-2000 і 4,4'дифенілметандіізоціанат + 1,4-бутандіол 4,4'-дифенілметандіізоціанат + 1,4-бутандіол та суміш олігоефірів оліготетраметиленгліколь-1000 і олігобутиленглікольадипінат-2000 у співвідношенні 0,3:0,7 4,4'-дифенілметандіізоціанат + 1,4-бутандіол та суміш олігоефірів оліготетраметиленгліколь-1000 і олігобутиленглікольадиганат-2000 у співвідношенні 0,7:0,3 оліготетраметиленгліколь-1000, гексаметилендіізоціанат, діоксибензойна кислота оліготетраметиленгліколь-1000, гексаметилендіізоціанат, Сu-сіль діоксибензойної кислоти (100%) оліготетраметиленгліколь-1000, гексаметилендіізоціанат, Co-сіль діоксибензойної кислоти (100%) оліготетраметиленгліколь-1000, гексаметилендіїзоціанат, Мn-сіль діоксибензойної кислоти (100%) оліготетраметиленгліколь-1000, гексаметилендіізоціанат, Cu-сіль діоксибензойної кислоти (50%) За прикладом 3 -"-"-"-"-" ПУ1:ПАн = 4:1 2. Провідність 102, См/см Склад ПУ* ПУ10:ПАн = 4:1 11. ПУ3:ПАн = 0,25:1 12. ПУ3:ПАн = 0,5:1 13. ПУ3:ПАн = 1:1 14. ПУ3:ПАн = 2:1 15. ПУ3:ПАн = 16:1 16. ПУ3:ПАн = 32:1 17.κ ПАн вихідний 18. Зразок за прототипом * У відповідності до поставленого завдання у винаході використані готові полімери. 0,09 0,08 0,61 0,10 0,03 0,72 0,63 0,89 1,14 0,18 0,53 0,36 0,47 0,41 0,05 0,00025 1,21 0,0001 З табл.1 видно, що зміна будови поліуретану (ПУ1 - ПУ5) уможливлює зміну струмопровідності на 2 - 3 порядки порівняно з прототипом. Додаткові можливості варіювання струмопровідності композицій відкриваються введенням хімічно зшитих іонів металів у міжмолекулярний простір ПУ (ПУ6 - ПУ10), при цьому метал відіграє роль допанта ПАн. Зміна концентрації діелектричної матриці від 20 до 98% показує, що в зразках №№11 - 17 відсутній поріг перколяції і композити проводять струм у всьому вказаному інтервалі концентрацій (див. фіг.). На фіг. наведено вольт-амперограми зразків ПУ3:ПАн: 1 - ПУ3:ПАн = 25:1; 2 - ПУ3:ПАн = 0,5:1; 3 - ПУ3:ПАн = 1:1; 4 - ПУ3:ПАн = 2:1; 5 - ПУ3:ПАн = 4:1; 6 - ПУ3:ПАн = 16:1; 7 ПУ3:ПАн = 32:1. Штрих-пунктирною лінією наведено вольт-амперограму вихідного зразка поліаніліну. Як видно з фіг., пропонований спосіб дозволяє одержувати струмопровідні композиції із збереженням струмопровідності не гірше вихідного поліаніліну. Пропонований спосіб, як видно з прикладів, дозволяє одержувати струмопровідні композити із збереженням норм екології, оскільки не передбачає використання ціанистих солей металів. Відомо, що ПАн є нетопким полімером. Одержання струмопровідних композицій пропонованим способом синтезу ПАн на ПУ-матрицях дозволяє надати їм технологічних властивостей в широкому температурному інтервалі і переробляти їх у деталі довільної форми. Таблиця 2 Струмопровідність композицій ПУ:ПАн при різній температурі №№ п/п 1. 2. 3. 4.к 5. Композиція ПУ1:ПАн = 4:1 ПУ2:ПАн = 4:1 ПУ3:ПАн = 4:1 ПАн вихідний Зразок за прототипом Температура переробки, °С 140 230 48 Провідність при 20°С 102, См/см 0,09 0,08 0,61 1,21 0,0001 Провідність при 40°С 102, См/см 0,03 0,11 0,61 0,04 0,0001 Провідність при 120°С 102, См/см 0,32 0,43 0,64 0,06 0,01 Решта зразків композиції показують аналогічні результати. З табл.2 видно, що пропонований спосіб дозволяє переробляти композиції в широкому інтервалі температур, при цьому струмопровідність зберігається на рівні вихідної або покращується в 3 - 5 разів. Відомо, що ПАн є за своєю будовою макроаміном, тому піддається окисленню киснем повітря, в результаті чого струмопровідність чистого ПАн зменшується при фізичному старінні. Пропонований спосіб обумовлює зменшення контакту ПАн з киснем повітря, що, як видно з табл.3, приводить до збереження його струмопровідності. Таблиця 3 Струмопровідність композицій ПУ:ПАн при фізичному старінні №№ Композиція п/п 1. ПУ3:ПАн = 0,25:1 2. ПУ3:ПАн = 4:1 3.к ПАн вихідний Провідність вихідної композиції 10-2, См/см 0,53 0,61 1,21 Провідність композиції після 2 років старіння 10-2, См/см 0,51 (96%) 0,42 (69%) 0,41 (34%) Решта зразків композиції показують аналогічні результати. З табл.3 видно, що порівняно з вихідним ПАн ресурс струмопровідності після 2-х років фізичного старіння покращується в 2 - 3 рази залежно від концентрації поліуретанової матриці в композиції. Література: 1. Электрические свойства полимеров под ред. Б.И. Сажина / Л., «Химия», 1986. 2. А.А. Баулин, А.И. Краснощеков, А.С. Деянова, Ю.И. Василенок // Пласт. массы, 1982, №7, с.6. 3. А. А. Баулин, Ю.И. Василенок, А.И. Краснощеков и др. // ДАН БССР, 1083, т. 27, №5, с. 423. 4. Yi-Rui Chen, Dong-Pu Fang, Xin-Mua Xu // Brit. Polym. J., 1990, v. 23, N1 - 2, p. 151. Фіг.
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюA process for preparation of the current-conducting polymeric composition
Автори англійськоюVilenskyi Volodymyr Oleksiiovych, Honcharenko Liudmyla Andriivna, Kercha Yurii Yuriiovych
Назва патенту російськоюСпособ получения токопроводящей полимерной композиции
Автори російськоюВиленский Владимир Алексеевич, Гончаренко Людмила Андреевна, Керча Юрий Юрьевич
МПК / Мітки
МПК: C08J 3/20
Мітки: одержання, спосіб, струмопровідної, полімерної, композиції
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-53765-sposib-oderzhannya-strumoprovidno-polimerno-kompozici.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб одержання струмопровідної полімерної композиції</a>
Попередній патент: Легкознімна рукавна ковбасно-сосискова оболонка
Наступний патент: Склад супозиторія антихламідійної дії
Випадковий патент: Тепловий акумулятор системи предпускового прогріву двз