Спосіб пілородуоденопластики при ускладнених виразках дванадцятипалої кишки

Спосіб пілородуоденопластики при ускладнених виразках дванадцятипалої кишки, який включає лапаротомію, роз'єднання злук в пілородуоденальній зоні, мобілізацію дванадцятипалої кишки за Кохером, який відрізняється тим, що накладають дві держалки на медіальний і латеральний краї пілородуоденального каналу в місці стенозування, повздовжньо розсікають передню стінку антрального відділу шлунка протягом 3-4 см, воротар і початковий відділ дванадцятипалої кишки розсікають протягом 2-3 см, при наявності виразки її висікають, після цього проводять сигнальну ліга U 2 (19) 1 3 палої кишки за Кохером, згідно корисної моделі, накладають дві держалки на медіальний і латеральний краї пілородуоденального каналу в місці стенозування, поздовжньо розсікають передню стінку антрального відділу шлунка на протязі 34см, воротар і початковий відділ дванадцятипалої кишки розсікають на протязі 2-3см, при наявності виразки її висікають, після цього проводять сигнальну лігатуру, проколюючи голкою наскрізно через всі шари посередині непересіченої частини задньої стінки шлунка і дванадцятипалої кишки, починаючи з слизової оболонки шлунка, і з зав'язуванням вузла у просвіті, для формування задньобокової стінки анастомозу накладають перший ряд вузлових швів через всі шари, починаючи з задньої стінки по обидва боки від першої сигнальної лігатури, завертаючи край шлунка і дванадцятипалої кишки у просвіт і зав'язуючи вузли у просвіті, для формування клапана накладають другий ряд вузлових швів між сформованою задньою півкружністю воротаря і найближчою до нього поперечною складкою слизової оболонки дванадцятипалої кишки, які прикривають перший ряд вузлових швів, після формування бічних стінок анастомозу безперервною ниткою зшивають слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки, при натяжінні стінок шлунка і дванадцятипалої кишки додатково продовжують попередньо проведені повздовжні розрізи, після цього на анастомоз накладають другий ряд вузлових серозно-м'язневих швів. Формування задньої стінки анастомозу між шлунком і дванадцятипалою кишкою двома рядами вузлових швів із зав'язуванням вузлів у просвіті дозволяє попередити недостатність швів анастомозу; формування клапана забезпечує регуляцію надходження їжі із шлунка і дванадцятипалу кишку, додаткові повздовжні розрізи передньої стінки антрального відділу шлунка і початкового відділу дванадцятипалої кишки дозволяють сформувати анастомоз із достатньою прохідністю, що і забезпечує скорочення термінів лікування. Вказані у формулі корисної моделі числові значення: розсічення передньої стінки антрального відділу шлунка на протязі 3-4см, воротаря і початкового відділу дванадцятипалої кишки на протязі 2-3см, вибрані на основі клінічних досліджень 11 хворих. При цьому було встановлено, що при розсіченні передньої стінки антрального відділу шлунка на протязі менше, ніж 3см тканин для формування анастомозу було недостатньо, більше 4см - був надлишок тканин, при розсіченні воротаря і початкового відділу дванадцятипалої кишки на протязі менше, ніж 2см тканин для формування анастомозу було недостатньо, більше 3см - виникає значне вкорочення початкового відділу дванадцятипалої кишки. Спосіб здійснюють наступним чином. Після проведення лапаротомії, роз'єднання злу к в пілородуоденальній зоні, мобілізації дванадцятипалої кишки за Кохером, накладають дві держалки на медіальний і латеральний краї пілородуоденального каналу в місці перфорації чи стенозування. Поздовжньо розсікають передню стінку антрального відділу шлунка на протязі 3-4см, воротар і поча 54200 4 тковий відділ дванадцятипалої кишки розсікають на протязі 2-3см. При наявності виразки її висікають. Після цього проводять сигнальну лігатуру, проколюючи голкою наскрізно через всі шари посередині непересіченої частини задньої стінки шлунка і дванадцятипалої кишки, починаючи з слизової оболонки шлунка, і з зав'язуванням вузла у просвіті. Для формування задньо-бокової стінки анастомозу накладають перший ряд вузлових швів через всі шари, починаючи з задньої стінки по обидва боки від першої сигнальної лігатури, завертаючи край шлунка і дванадцятипалої кишки у просвіт і зав'язуючи вузли у просвіті. Для формування клапана накладають другий ряд вузлових швів між сформованою задньою півкружністю воротаря і найближчою до нього поперечною складкою слизової оболонки дванадцятипалої кишки, які прикривають перший ряд вузлових швів. Після формування бічних стінок анастомозу безперервною ниткоюзшивають слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки. При натяжінні стінок шлунка і дванадцятипалої кишки додатково продовжують попередньо проведені повздовжні розрізи. Після цього на анастомоз накладають другий ряд вузлових серозно-м'язневих швів. Завершують операцію санацією, дренуванням черевної порожнини і зашиванням рани передньої черевної стінки. Приклад 1 Хвора Т., 1952р.н., карта стаціонарного хворого №1310208, поступила в хірургічне відділення обласної клінічної лікарні 11.07.2008р. з діагнозом активна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, ускладнена компенсованим стенозом виходу із шлунка. Під загальним комбінованим знеболенням, після проведення лапаротомії, роз'єднання злук в пілородуоденальній зоні, мобілізації дванадцятипалої кишки за Кохером, наклали дві держалки на медіальний і латеральний краї пілородуоденального каналу в місці перфорації. Поздовжньо розсікли передню стінку антрального відділу шлунка на протязі 3см, воротар і початковий відділ дванадцятипалої кишки розсікли на протязі 2см. Виразку висікли. Після цього провели сигнальну лігатуру, проколовши голкою наскрізно через всі шари посередині непересіченої частини задньої стінки шлунка і дванадцятипалої кишки, почавши з слизової оболонки шлунка, і зав'язали вузол у просвіті. Для формування задньо-бокової стінки анастомозу наклали перший ряд вузлових швів через всі шари, почавши з задньої стінки по обидва боки від першої сигнальної лігатури, завертаючи край шлунка і дванадцятипалої кишки у просвіт, і зав'язуючи вузли у просвіті. Для формування клапана наклали другий ряд вузлових швів між сформованою задньою півкружністю воротаря і найближчою до нього поперечною складкою слизової оболонки дванадцятипалої кишки, якими прикрили перший ряд вузлових швів. Після формування бічних стінок анастомозу безперервною ниткою зшили слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки. Після цього на анастомоз наклали другий ряд вузлових серозно-м'язневих швів. Завершили операцію санацією, дренуванням че 5 54200 ревної порожнини і зашили рану передньої черевної стінки. Хвора виписана в задовільному стані на 9 добу стаціонарного лікування, недостатності швів анастомозу, ознак стенозу анастомозу, демпінгсиндрому, повторного стенозу не спостерігали. Приклад 2 Хворий Б., 1973р.н., карта стаціонарного хворого №611310, поступив в хірургічне відділення обласної клінічної лікарні 29.03.2010р. з діагнозом виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, рубцева деформація дванадцятипалої кишки, субкомпенсований стеноз виходу із шлунка. Під загальним комбінованим знеболенням, після проведення лапаротомії, роз'єднання злук в пілородуоденальній зоні, мобілізації дванадцятипалої кишки за Кохером, наклали дві держалки на медіальний і латеральний краї пілородуоденального каналу в місці перфорації. Поздовжньо розсікли передню стінку антрального відділу шлунка на протязі 4см, воротар і початковий відділ дванадцятипалої кишки розсікли на протязі 3см. Після цього провели сигнальну лігатуру, проколовши голкою наскрізно через всі шари посередині непересіченої частини задньої стінки шлунка і дванадцятипалої кишки, почавши з слизової оболонки шлунка, і зав'язали вузол у просвіті. Для формування задньо-бокової стінки анастомозу наклали перший ряд вузлових швів через всі шари, почавши з задньої стінки по обидва боки від першої сигнальної лігатури, заве Комп’ютерна верстка O. Рябко 6 ртаючи край шлунка і дванадцятипалої кишки у просвіт, і зав'язуючи вузли у просвіті. Для формування клапана наклали другий ряд вузлових швів між сформованою задньою півкружністю воротаря і найближчою до нього поперечною складкою слизової оболонки дванадцятипалої кишки, якими прикрили перший ряд вузлових швів. Після формування бічних стінок анастомозу безперервною ниткою зшили слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки. Після цього на анастомоз наклали другий ряд вузлових серозно-м'язневих швів. Завершили операцію санацією, дренуванням черевної порожнини і зашили рану передньої черевної стінки. Хворий виписаний в задовільному стані на 8 добу стаціонарного лікування, недостатності швів анастомозу, ознак стенозу анастомозу, демпінгсиндрому, повторного стенозу не спостерігали. Запропонований спосіб пілородуоденопластики при ускладнених виразках дванадцятипалої кишки був використаний в хірургічному лікуванні 11-ти хворих. Середні терміни стаціонарного лікування хворих основної групи становили в середньому 11±2 доби. В той час, як серед 11 хворих, які були проліковані за аналогом, середні терміни стаціонарного лікування становили 16±2 доби. Таким чином, порівняння з аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє скоротити терміни стаціонарного лікування. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601