Спосіб хірургічного лікування гострого ексудативного перикардиту

Спосіб хірургічного лікування гострого ексудативного перикардиту, який включає торакоскопію і дренування плевральної порожнини, який відрізняється тим, що торакоскопію проводять з чотирьох портів, при цьому висікають листок перикарда в проекції верхівки серця розміром 2 х 2-3 х 3 см, а дренування плевральної порожнини виконують трьома дренажами, кожен з яких виводять через окремий порт. (19) (21) u201006420 (22) 26.05.2010 (24) 25.10.2010 (46) 25.10.2010, Бюл.№ 20, 2010 р. (72) ШЕВЧУК ІГОР МИХАЙЛОВИЧ, ГАТАЙЛО ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ, СНІЖКО СЕРГІЙ СТЕПАНОВИЧ, ГЛАДУН БОГДАН ВАСИЛЬОВИЧ (73) ШЕВЧУК ІГОР МИХАЙЛОВИЧ, ГАТАЙЛО ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ, СНІЖКО СЕРГІЙ СТЕПАНОВИЧ, ГЛАДУН БОГДАН ВАСИЛЬОВИЧ 3 54201 ральної порожнини трьома дренажами, виведеними через окремі порти, один з який підводять до верхівки серця. Приклад 1. Хвора Б., 1983 р.н., карта стаціонарного хворого №1857408, поступила в торакальне відділення обласної клінічної лікарні 15.08.2008 р. з діагнозом гострий ексудативний перікардит. Загальний стан хворого середньої важкості. Частота серцевих скорочень 120 уд в 1хв. Артеріальний тиск 130/70мм рт. ст. Температура тіла 37,4°С. При ЕКГ дослідженні встановлено ознаки перевантаження правих відділів серця, зниження вольтажу. При ЕХО-кардіоскопії встановлено сепарацію листків перікарда по передній стінці - 1,5см, по задній стінці - 2,1см, в ділянці верхівки - 4,0см, загальний об'єм рідини в перікарді до 500мл. 15.08.2008 p., під однолегеневим загальним знеболенням, у положенні хворого на правому боці, провели введення чотирьох портів торакоскопа, перший - у III міжребір'ї по середньоаксілярній лінії, другий - у IV міжребір'ї по передній аксілярній лінії, третій - у IV міжребір'ї по середній аксілярній лінії, четвертий - у IV міжребір'ї по задній аксілярній лінії. В перший торакопорт ввели тубус торакоскопа з оптикою і провели ревізію плевральної порожнини. Провели пневмоліз. За допомогою легеневої лопатки відвели легеню дозаду і оглянули серця. Затискачем захопили перікард в проекції лівого шлуночка ближче до верхівки серця. Провели розсічення перікарда довжиною 0,5см в проекції верхівки серця через який аспірували 550мл серозного прозорого ексудату. Провели висічення фрагмента перікарда 2 на 2см в проекції верхівки серця разом з попереднім розрізом. Тубус торакоскопа ввели в просвіт перікарда і оглянули поверхню серця. Завершили операцію дренуванням плевральної порожнини трьома дренажами, кожен з яких виведений через окремий порт, а один з них підвели до верхівки серця. Хвора виписана в задовільному стані на 21 добу стаціонарного лікування. Повторного скопичення ексудату в перікарді не спостерігали. Приклад 2. Хвора Б., 1981 р. н., карта стаціонарного хворого №1028009, поступила в торакальне відділення обласної клінічної лікарні 1.06.2009 р. з діагнозом гострий ексудативний пе Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 рікардит. Загальний стан хворої середньої важкості. Частота серцевих скорочень 110 уд в 1хв. Артеріальний тиск 110/70мм рт. ст. Температура тіла 38,2°С. При ЕКГ дослідженні встановлено зниження вольтажу, порушення процесів реполяризації по дизметаболічному типу. При ЕХО-кардіоскопії встановлено сепарацію листків перікарда по передній стінці - 2,5см, по задній стінці - 4,0см, в ділянці верхівки - 4,0см, загальний об'єм рідини в перікарді до 700мл. 1.06.2009 p., під однолегеневим загальним знеболенням, у положенні хворого на правому боці, провели введення чотирьох портів торакоскопа, перший - у III міжребір'ї по середньоаксілярній лінії, другий - у IV міжребір'ї по передній аксілярній лінії, третій - у IV міжребір'ї по середній аксілярній лінії, четвертий - у IV міжребір'ї по задній аксілярній лінії. В перший торакопорт ввели тубус торакоскопа з оптикою і провели ревізію плевральної порожнини. Провели пневмоліз. За допомогою легеневої лопатки відвели легеню дозаду і оглянули серця. Затискачем захопили перікард в проекції лівого шлуночка ближче до верхівки серця. Провели розсічення перікарда довжиною 0,5см в проекції верхівки серця через який аспірували 700мл геморагічного ексудату. Провели висічення фрагмента перікарда 3 на 3см в проекції верхівки серця разом з попереднім розрізом. Тубус торакоскопа ввели в просвіт перікарда і оглянули поверхню серця. Завершили операцію дренуванням плевральної порожнини трьома дренажами, кожен з яких виведений через окремий порт, а один з них підвели до верхівки серця. Хвора виписана в задовільному стані на 16 добу стаціонарного лікування. Повторного скопичення ексудату в перікарді не спостерігали. Запропонований спосіб був застосований в хірургічне лікування 6-ти хворих. Середні терміни стаціонарного лікування хворих основної групи становили в середньому 20±2 доби. В той час, як серед 6 хворих, які були проліковані за аналогом, середні терміни стаціонарного лікування становили 25±2 діб. Таким чином, порівняння з аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє скоротити терміни стаціонарного лікування. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601