Спосіб гастродуоденопластики при великих та гігантських виразках дванадцятипалої кишки, ускладнених тубулярним стенозом

Спосіб гастродуоденопластики при великих і гігантських виразках дванадцятипалої кишки, ускладнених тубулярним стенозом, що включає 3 радуоденальні судини. Прецизійна мобілізація ДПК є технічно складною, а в умовах перитоніту й набряку стінки нерідко важко здійснюваним етапом операції, що значно збільшує тривалість оперативного втручання. Неадекватна прецизійна мобілізація не забезпечує необхідної рухливості стінок ДПК і, як наслідок, може призвести до розвитку гнійно-септичних ускладнень у результаті неспроможності швів. Цьому також сприяє застосування однорядного шва. В основі запропонованої корисної моделі лежить задача підвищення ефективності хірургічного лікування великих і гігантських виразок ДПК ускладнених розвитком тубулярного стенозу ДПК за рахунок реконструктивного відновлення стінки ДПК після висічення виразок ДПК без натягу країв дуоденальної рани й деформації ДПК. Технічний результат, що досягається, буде полягати в зниженні частоти післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (через неспроможність швів). Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі гастродуоденопластики при великих і гігантських виразках ДПК, що включає верхньо-серединну лапаротомію, мобілізацію данадцятипалої кишки за Кохером, радикальне висічення морфологічного субстрату виразки, згідно корисної моделі, після радикального висічення морфологічного субстрату виразки додатково поздовжньо розсікають пілоричний сфінктер і частину передньої стінки антрального відділу шлунка, поздовжньо розсікають звужену частину дванадцятипалої кишки в дистальному напрямку, а ушивання дефекту тканин виконують в поздовжньому напрямку, підшиваючи розсічену стінку шлунка до дефекту дванадцятипалої кишки дворядними швами. Відмінними ознаками корисної моделі є те, що в ході операції, після радикального висічення морфологічного субстрату додатково поздовжньо розсікають пілоричний сфінктер і частину передньої стінки антрального відділу шлунка, поздовжньо розсікають звужену частину дванадцятипалої кишки в дистальному напрямку, а дефект ушивають поздовжньо дворядними вузловими швами. Виконання даної операції передбачає, що для пластичного закриття дефекту стінки дванадцятипалої кишки, що виникає після радикального висічення гігантської перфоративної виразки, та поздовжнього розсічення звуженої дістальної частини ДІЖ використовується високорухлива передня стінка шлунка, що забезпечує зведення країв рани без натягу і попереджує розвиток післяопераційних гнійно-септичних ускладнень через неспроможність швів. За доступними даними такий спосіб гастродуоденопластики при великих і гігантських виразках ДПК ускладнених тубурярним стенозом невідомий. Сутність корисної моделі ілюструється кресленнями, на яких представлено: На Фіг.1: Схема радикального висічення виразки ДПК з додатковим поздовжнім розсіченням пілоричного сфінктера і частини передньої стінки антрального відділу шлунка, та поздовнім розсіченням дистальної звуженої частини ДПК, де 1 41939 4 лінія мобілізації за Кохером, 2 - морфологічний субстрат, 3 - додаткове поздовжнє розсічення, 4 пілоричний сфінктер, 5 - антральний відділ шлунку, 6 - дистальна звужена частина, 7 - дванадцятипала кишка. На Фіг.2: зображено ДПК після радикального висічення виразки і додаткового розсічення пілоричного сфінктера і частина передньої стінки антрального відділу шлунка та поздовжнього розсічення дистальної звуженої частини дванадцятипалої кишки, де 1 - лінія мобілізації за Кохером, 4 - пілоричний сфінктер, 5 - антральний відділ шлунку 7 - дванадцятипала кишка На Фіг.3: зображено накладання першого ряду слизово-м'язових швів. На Фіг.4: Кінцевий вигляд операції. Запропонований спосіб здійснюється в такий спосіб. Виконують верхньо-серединну лапаротомію. Мобілізують ДПК 1 за Кохером. Радикально висікають морфологічний субстрат виразки 2 й роблять додаткове поздовжнє розсічення 3 пілоричного сфінктера 4 й частини передньої стінки 5 антрального відділу шлунка. Поздовжньо розсікають 6 дистальну звужену частину ДПК 7. Накладають перший ряд 8 вузлових швів у поздовжньому напрямку, між стінкою дванадцятипалої кишки й розсіченою передньою стінкою шлунка. Потім накладають другий ряд 9 вузлових серозно-м'язових швів. Проводять контроль гемостазу. Санують черевну порожнину, після чого її дренують трубчастими дренажами. Операційну рану ушивають пошарово, наглухо. Конкретний приклад здійснення Хворий С 53 років. Історія хвороби №1187 Діагноз - Перфоративна субпилорична виразка ДПК, субкомпенсоваиий тубулярний стеноз ДПК, розлитий серозно-фібринозний перитоніт. Хворий поступив у друге хірургічне відділення МКЛ №4 м. Києва 14.02.08 зі скаргами на інтенсивний біль по всьому животі постійного характеру, сухість у роті, спрагу. Біль з'явилась годину тому. В анамнезі - виразкова хвороба ДПК із 2000 року. Загальний стан важкий, шкірні покриви бліді, дихання часте, поверхневе, ЧД - 24 на хв. Пульс 98 уд. на хв. AT 110/60мм рт. ст. Живіт плоский, не приймає участі в акті дихання, верхній відділ живота дошкоподібний, симптоми подразнення очеревини позитивні, перкуторно - зникнення печінкової тупості. При рентгеноскопії органів черевної порожнини - під правим куполом діафрагми вільний газ у вигляді серпа. 14.02.08 хворого прооперовано. Верхньосерединна лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини. У черевній порожнині видно дуоденальний вміст, серозний ексудат з нитками фібрину. Шлунок дилятован. Перфоративний отвір до 0,5см у центрі виразкового інфільтрату діаметром 3,5х4см, розташованого на передньої стінки цибулини ДПК субпилорично, який визиває рубцевий стеноз ДІЖ на протязі до 6см. Виконано мобілізацію ДПК за Кохером, радикально висічено морфологічний субстрат виразки із запальним інфільтратом, поздовжньо розсічено пілоричного сфінктера та частину передньої стінки антрального відділу шлунка, та повздожньо розсічено звужену диста 5 льну частину ДПК, дефект ушито двома рядами вузлових швів у повздожньому напрямку. Контроль гемостазу. Санація й дренування черевної порожнини трьома трубчатими дренажами - перший підведено до місця пластики й виведено (контрапертура в правому підребер'ї), другий - у порожнину малого тазу (контрапертура в правій здухвинній області), третій - по лівому флангу (контрапертура в лівій здухвинній області). Операційна рана ушита пошарово, наглухо. Матеріал відправлено на патогістологічне дослідження. Післяопераційний період без ускладнень, у задовільному стані хворого виписано на амбулаторне лікування 24.02.08 (на 10 добу). Запропонований спосіб гастродуоденопластики апробовано у першому та другому хірургічних відділеннях МКЛ №4 м. Києва у період з 2007 по 2009. За даною методикою прооперовано 4 хворих. Результати лікування за розробленою методикою порівнювалися з результатами лікування хворих за способом-прототипом. Післяопераційних ускладнень у хворих, прооперованих за запропонованим способом, не спостерігалося. У той же час, за літературним даними, виконання способупрототипу призводить до розвитку гнійносептичних ускладнень у результаті неспроможності швів в 5,7%. Як показала статистична обробка з 41939 6 використанням таблиці Ст'юдента, заявлений спосіб забезпечує статистично достовірне зниження частоти післяопераційних ускладнень у хворих з більшими й гігантськими виразками ДІЖ (Р