Спосіб антитоксичної терапії

Спосіб антитоксичної терапії, що включає внутрішньоочеревинне введення препарату антиоксидантної дії глутаргіну, який відрізняється тим, що лабораторній тварині одночасно додатково призначають препарат на основі янтарної кислоти реамберин, який вводять внутрішньоочеревинно з розрахунку 2 мл 1,5 % водного розчину на 1 кг маси лабораторної тварини. (19) (21) u201002916 (22) 15.03.2010 (24) 10.11.2010 (46) 10.11.2010, Бюл.№ 21, 2010 р. (72) СКІРАК ЗІНОВІЙ СЕМЕНОВИЧ, АНДРЕЙЧИН СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ (73) ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО 3 54297 яким внутрішньоочеревинно однократно вводять 6-% водний розчин гідразину гідрохлориду з розрахунку 0,3 мл на 100 г маси тіла тварини. Упродовж 7 діб щоденно однократно одній тварині (контроль 1) внутрішньоочеревинно вводять 4 % водний розчин глутаргіну. Іншій тварині (дослід) одночасно з введенням глутаргіну аналогічно впродовж 7 діб внутрішньоочеревинно вводять 1,5 % водний розчин реамберину з розрахунку 2 мл на 1 кг маси тварини. Ще одну тварину із відтвореним гострим гідразиновим гепатитом залишають без коригуючих маніпуляцій для основного контролю (контроль 2). Усіх тварин виводять із експерименту на 8 добу кровопусканням в умовах тіопенталнатрійєвого наркозу. Про ефективність запропонованого способу роблять висновок за позитивною динамікою у тварин дослідної групи показників біохімічного аналізу, а саме активністю аспартатамінотрансферази (АсАТ), аламінамінотрансферази (АлАТ), лужної фосфатази (ЛФ), гаммаглутамінтранспептидази (ГГТ), концентрації загального білірубіну і загального білку, вмістом малонового диальдегіду (МДА), діснових кон'югатів (ДК) та ін. Приклад 1. На першому етапі у трьох білих щурів з масою кожної особини 170 г моделювали гострий гідразиновий гепатит, для чого внутрішньоочеревинно однократно ввели по 0,5 мл 6-% водного розчину гідразину гідрохлориду, що відповідало дозі 0,3 мл на 100 г маси тварини. Упродовж 7 діб щоденно одній тварині (контроль 1) внутрішньоочеревинно однократно вводили 4% 4 водний розчин глутаргіну. Іншій тварині (дослід) одночасно з введенням глутаргіну впродовж 7 діб внутрішньоочеревинно вводили по 3,4 мл 1,5% водного розчину реамберину, що відповідало дозі 2 мл на 1 кг маси тварини. Ще одного щура із відтвореним гострим гідразиновим гепатитом залишали як основний контроль без коригуючих маніпуляцій (контроль 2). Усіх тварин вивели з експерименту на 8 добу кровопусканням під тіопентал-натрІйєвим наркозом. Про ефективність запропонованого способу робили висновок за позитивною динамікою у дослідної тварини (порівняно із контрольними) показників біохімічного аналізу, а саме активності аспартатамінотрансферази (АсАТ), аламінамінотрансферази (АлАТ), лужної фосфатази (ЛФ)? гаммаглутамінтранспептидази (ГГТ), концентрації загального білірубіну і загального білку, вмістом малонового диальдегіду (МДА), дієнових кон'югат (ДК) та ін. Приклад 2. За запропонованим способом проведено антитоксичну терапію у лабораторних тварин (8 білих щурів), результати якої оцінено шляхом порівняння інформативних показників біохімічного аналізу у двох контрольних групах (табл. 1). З наведених у таблиці даних видно, що комбіноване (одночасне) застосування глутаргіну і реамберину за запропонованим способом забезпечує достовірне покращання інформативних показників біохімічного і оксно-відновного гомеостазу при експериментальному гострому гепатиті. Таблиця 1 Ефективність комбінованого застосування глутаргіну і реамберину при гострому гідразиновому гепатиті за даними біохімічних показників Показник АсАТ, мккат/л АлАТ, мккат/л ЛФ, мкмоль/л ГТТ,Е/л Заг.білірубін, мкмоль/л Заг.білок,г/л МДА, уо/мл ДК, уо/мл Контроль 1 (гострий гепатит без лікування) n=6; X ± m 1,343±0,032 0,888±0,030 6,591±0,194 51,20±1,51 3,13±0,023 Контроль 2 (гострий гепатит, лікований глутаргіном) N=7; Х ± m 1,837±0,010 0,545±0,016 3,026±0,121 38,23±1,73 0,94±0,74 Дослід (гострий гепатит, лікований глутаргіном+ре амберином) n=8; X ± m 1,262±0,015 0,415±0,014 2,43 0±0,103 30,03±1,32 0,69±0,55 20,50±1,05 3,72±0,05 1,31 ±0,04 27,96±0,92 3,71±0,04 0,77±0,01 32,53±0,74 3,12±0,05 0,52±0,01 Так, зниження рівня вказаних у таблиці 1 біохімічних показників АсАТ, АлАТ, ЛФ, ГГТ й загального білірубіну відображає зниження в крові вмісту аміаку, стабілізацію клітинних мембран, зокрема гепатоцитів, пригнічення перекисного окиснення ліпідів в клітинах печінки, що на фоні тенденції до збільшення рівня білку засвідчує ефективність запропонованого способу. З урахуванням достовірного зниження рівня МДА і зростання ДК наведені зміни висазують на ефективнішу, ніж за способом-прототипом, Контроль2 /До слід % Р X±m -(31,4±3,1) -(23,9±2,8) -(19,7±2,6) -(21,4±3,0) -(26,6±2,9)