Спосіб визначення фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження

Спосіб визначення фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження, що включає апріорне визначення 1-го, 2-го, 3-го і 4-го функціональних класів за КЛІНІЧНИМИ показниками, вимірювання маси тіла пацієнта, визначення пи Винахід відноситься до медицини, насамперед до функціональної діагностики і способам контролю фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження і може бути використаний для визначення фізичного стану і оцінки переносності різних енергетичних рівнів фізичних навантажень у ВІДПОВІДНОСТІ до функціонального стану організму пацієнта Відомий спосіб визначення фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження по величині серцевих скорочень і максимального споживання кисню, який базується на аналізі розрахункових показників максимальних и субмаксимальних тестів з фізичним навантаженням для віднесення хворих до тієї чи іншої групи фізичного стану, що описаний в книзі М М Амосова, Я Н Бендета " Физическая активность и серце", "Здоровье", Киев - 1984 ,стр 69-80 Але такій спосіб не точний, так як він заснований не на фактичних, а на розрахункових показниках споживання кисню Відомий "Спосіб визначення фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження" за патентом Російської Федерації № 2012221, МПК А 61 В 5/00 ,1994 р Даний спосіб найбільш близький по сукупності істотних ознак до винаходу що пропонується і прийнятий нами за найближчий аналог (прототип) Копія прототипу додається Згідно прототипу здійснюють апріорне визна томої потужності навантаження на 1 кг маси тіла, вплив за допомогою велоергометра динамічним навантаженням, який відрізняється тим, що динамічне навантаження задають послідовно на рівнях 25, 35, 50 і 75 ВІДСОТКІВ ДО належної максима льної аеробної продуктивності, при цьому на пороговому рівні фізичного навантаження згідно з газовим складом повітря при видиху вимірюють фактичне максимальне споживання кисню і за отриманими результатами визначають клас фізичного стану пацієнта чення 1-,2-,3-,4-го функціонального класу за КЛІНІЧНИМИ показниками, вимірюється маса пацієнта, визначається питома потужність навантаження на 1 кг його маси, вплив за допомогою велоергометра динамічним навантаженням, визначають ВІДПОВІДНО функціональному класу кут підйому в межах 45,3-4,2-3 і менше 2 та питому, що приходиться на 1 кг ваги висоту підйому згідно формулі и h = — = g * w * R * K * t * s i n a , m де w - кутова швидкість руху педалей, R - радіус ведучого колеса стандартного велоергометру, К - передаточний коефіцієнт, m - маса пацієнта, g - прискорення вільного падіння, t - час навантаження, а - кут умовного підйому, Н - висота підйому, при цьому задають послідовно навантаження за формулою і при появі критеріїв припинення проби згідно з фактично досягнутої питомої висоти підйому на 1кг маси 0,5, 0,40,3, 0,3-0,1, менше 0,1 відносять пацієнта до 1-, 2-, 3-, 4-го функціонального класу Ознаками прототипу, які збігаються з суттєвими ознаками заявляемого винаходу, є апріорне визначення 1-,2-,3-,4-го функціонального класу за КЛІНІЧНИМИ показниками, вимірювання маси пацієнта, визначення питомої потужності навантаження ю 54724 на 1кг його маси, вплив за допомогою велоергометра динамічним навантаженням Недоліком прототипу є те, що даний спосіб не дає точних результатів, бо не враховує фактичне споживання кисню пацієнтом і базується тільки на розрахункових показниках Це пояснюється тим, що використання формули прототипу для визначення функціонального класу пацієнта не враховує фактичний функціональний стан організму пацієнта Недоліком прототипу є і те, що рівні динамічних навантажень являються апріорними (приблизними) і не можуть бути використані як первинні данні для фактичних характеристик функціонального стану організму пацієнта Погано і те, що встановлений допустимий рівень навантаження на протязі трудового дня не співставляється з допустимими загальноприйнятими ГІГІЄНІЧНИМИ нормативами класифікації умов праці за показниками важкості трудового процесу що не дозволяє дати обґрунтовані та максимально індивідуальні трудові рекомендації пацієнту Таким чином, спосіб, викладений в прототипі не досить об'єктивний, а від так недостатньо точний В основу винаходу поставлена задача удосконалити спосіб визначення фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження шляхом того, що динамічне навантаження задають послідовно на рівнях 25, 35, 50 і 75 ВІДСОТКІВ ДО належної максимальної аеробної продуктивності, при цьому на пороговому рівні фізичного навантаження згідно газового складу повітря при видиху вимірюють фактичне максимальне споживання кисню і за отриманими результатами визначають клас фізичного стану пацієнта Таке удосконалення дозволяє підвищити точність методу і оптимізувати визначення групи фізичного стану організму пацієнта Отримані данні можливо додатково співставити з допустимими нормативами ГІГІЄНІЧНОЇ класифікації умов праці за показниками важкості трудового процесу, що дозволяє дати обґрунтовані та максимально індивідуальні трудові рекомендації пацієнту Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження, включаючий апріорне визначення 1-,2-,3-,4-го функціонального класу за КЛІНІЧНИМИ показниками, вимірювання маси пацієнта, визначення питомої потужності навантаження на 1кг його маси, вплив за допомогою велоергометра динамічним навантаженням, згідно з винаходом, динамічне навантаження задають послідовно на рівнях 25,35,50 і 75 ВІДСОТКІВ до належної максимальної аеробної продуктивності, при цьому на пороговому рівні фізичного навантаження згідно газового складу повітря при видиху вимірюють фактичне максимальне споживання кисню і за отриманими результатами визначають клас фізичного стану пацієнта Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю істотних ознак винаходу, що заявляється, і досягаємим результатом забезпечується наступним Динамічне навантаження, що задається послідовно на рівнях 25, 35, 50 і 75 ВІДСОТКІВ ДО належної максимальної аеробної продуктивності, дозволяє максимально індивідуалізувати тести з фізичним навантаженням для кожного пацієнта з врахуванням статі, віку та його маси тіла Вимірювання фактичного споживання кисню згідно газового складу повітря при видиху дозволяє підвищити точність методу, так як для визначення групи фізичного стану пацієнта використовуються не на розрахункові фактичні показники споживання кисню Оптимальність обраних параметрів підтверджується дослідницькими роботами Так динамічне навантаження на рівнях 25,35,50 і 75 ВІДСОТКІВ до належної максимальної аеробної продуктивності являється основним при дослідженні і координується з відомими показниками, що зв'язані з даними параметрами Відступність, як до нижнього числа, так і до верхнього від заданих, приводило до зниження точності показників Крім цього, рівні фізичного навантаження що запропоновані у винаходу, також зручні для співставлення з показниками, що отримуються вже відомими методами дослідження Спосіб визначення фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження здійснюють у наступній ПОСЛІДОВНОСТІ Спочатку за КЛІНІЧНИМИ даними, включаючими скарги, анамнез, фізікальні данні, данні додаткових методів обстеження, апріорно (приблизно) визначають 1-,2-,3 або 4-ий функціональний клас фізичного стану пацієнта Потім вимірюється маса пацієнта Данні по об'єму виконаної роботи в кДж на 1кг маси пацієнта (питома потужність навантаження на 1кг) визначаємо за відомою таблицею 1, що розроблена ВКНЦ (див прототип) Таблиця 1 Функціональний клас 1 2 3 4 Об'єм виконаної роботи на 1 кг маси, кДж 0,3 0,2 0,1 0,25 і менше Наступним кроком є проведення основного тестування за допомогою велоергометра динамічним навантаженням ВІДПОВІДНО на 25,35,50 і 75 відсотках до належної максимальної аеробної продуктивності з врахуванням статі, віку, маси тіла, яку ми знаходимо за відомими таблицями, дивись наприклад книгу Б П Преварського, Г А Буткевича "Клиническая велоергометрия" "Здоровье", - Киев, 1985г, стр 25 При цьому контролюють фізичний стан пацієнта, наприклад по числу серцевих скорочень за хвилину Під час проведення тесту на пороговому рівні толерантності до фізичного навантаження (коли виникли ознаки неадекватності навантаження, наприклад, максимальне можливе число серцевих скорочень або максимально можливий рівень артеріального тиску), у повітрі що видихнув пацієнт вимірюється фактичне максимальне споживання кисню за допомогою газового аналізатора, наприклад "Пошук2" На підставі цих показників встановлюють групу фізичного стану пацієнта за загальноприйнятим в медицині таблицям оцінки фізичного стану за величиною максимального споживання кисню (дивтабл2), яка також є у книзі М М Амосова, Я Н Вендета "Физическая работоспособность и 54724 сердце" - "Здоровье", Киев - 1984р, стр 99 Таблиця 2 Група фізичного стану 1 2 3 4 Дуже погане Погане Задовільне Добре 5 ВІДМІННО Максимальне споживання кисню, мл/хв/кг до ЗО років 30-39 40-49 50 і більше менше 25,0 менше 25,0 менше 25,0 25,0-33,7 25,0-30,1 25,0-26,4 менше 25,0 33,8-42,5 30,2-30,9 26,5-35,4 25,0-33,7 42,6-51,5 39,2-48,0 35,5-45,0 33,8-43,0 51,5 і вище 48,0 і вище 45,0 і вище 43,0 і вище З метою визначення функціонального класу щодо спроможності виконання довготривалої роботи на протязі робочої зміни на рівні 35 ВІДСОТКІВ фактичного максимального споживання кисню, можливо проведення додаткового тестування на цьому рівні Якщо функціональні зміни організму пацієнта під час виконання встановленої допустимої роботи на протязі зміни знаходяться в межах допустимих фізіологічних коливань і не вичерпують резерви адаптації та відновлюються за час регламентованого відпочинку, визначений енергетичний рівень довготривалої роботи вважається допустимим і відображає функціональні можливості організму При цьому отримані показники споживання кисню переводяться в одиниці енерговитрат (кДж) та виконаної роботи (кгм) і співставляються з показниками механічної роботи (кгм) ГІГІЄНІЧНОЇ класифікації праці (дітись Наказ МОЗ України від 31 12 1997 № 382 «Про затвердження ГІГІЄНІЧНОЇ класифікації праці за показниками ШКІДЛИВОСТІ та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» і після цього встановлюється допустимий клас умов праці за показниками важкості трудового процесу (оптимальний, допустимий, шкідливий - важка праця 1, 2, 3 ступенів) Приклад використання способу Хворий А, 40 років За КЛІНІЧНИМИ даними (скарги, анамнез, фізікальні данні, данні додаткових методів обстеження) апріорно (приблизно) визначили 2 функціональний клас фізичного стану пацієнта Потім виміряли його масу - 70кг Питому потужність навантаження на 1кг маси визначили за таблицею 1, яка становила 0,ЗкДж/кг Належний рівень максимального споживання кисню становив 2,9л, що відомо з загальноприйнятих таблиць Б П Преварського, тому пацієнту задавали за допомогою велоергометра динамічне навантаження ВІДПОВІДНО на 25, 35, 50 і 75 відсотках до належної максимальної аеробної продуктивності з врахуванням статі, віку, маси тіла При тестуванні на рівні 75 ВІДСОТКІВ до належної максимальної аеробної продуктивності виникли ознаки неадекватності навантаження - число серцевих скорочень за хвилину дорівнює 150 Цей рівень навантаження визначається як пороговий рівень толерантності до фізичного навантаження і становив 756кгм (126,0Вт) При цьому згідно прямого газоаналізу дихального повітря за допомогою аналізатора "Пошук-2" знайшли фактичне максимальне споживання кисню Воно становило 2,2л/хв Енергетична межа 46,2кДж/хв (11 ккал/хв) Допустимі трудові нагрузки на протязі робочої зміни - 18,5 кДж/хв (44ккал/хв), що згідно градації фізичного стану за Таблицею 2 встановлена 3 група фізичного стану пацієнта При додатковому тестуванні на рівні потужності навантаження 302кгм/хв (50,4Вт), яка відповідає 35 відсоткам встановленої максимально можливої аеробної продуктивності (2,2л/хв), частота серцевих скорочень - 100 на хв, фактичне споживання кисню 0,9л/хв, енергетичний рівень роботи 18,9кДж/хв (4,5ккал/хв) Таким чином, встановлено можливе фізичне навантаження за робочу зміну 144960кгм Встановлений можливий рівень навантаження даного пацієнта (в кгм) відповідає третьому (важка праця) класу умов праці за показниками важкості трудового процесу ГІГІЄНІЧНОЇ класифікації праці Спосіб визначення фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження дає можливість використання даного способу для визначення групи фізичного стану пацієнта і дозволяє отримати результати підвищеної точності Також спосіб допомагає обґрунтувати трудові рекомендації пацієнту за рахунок співставлення фактичного функціонального стану пацієнта з нормативами ГІГІЄНІЧНОЇ класифікації праці Підписано до друку 03 04 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24