Спосіб визначення функціонального стану мікроциркуляції, капіляротканинного обміну в організмі людини

Спосіб визначення функціонального стану мікроциркуляцм, капіляротканинного обміну в організмі людини шляхом вивчення структур очного яблука, який відрізняється тим, що досліджують функціональну лабільність СІТКІВКИ за допомогою Винахід відноситься до медицини, а саме до клінічної патофізіології, зокрема до оцінки стану мікроциркуляцм, і може бути застосований для дослідження капіляро-тканинного обміну в організмі людини в різних умовах, при різних станах Мікроциркуляція є одним з найважливіших ланок серцево-судинної системи, яка фактично і здійснює головну задачу основних систем організму (серцево-судинної, дихальної, системи травлення) - постачання органам та тканинам кисню та речовин, необхідних для здійснення іми своїх специфічних функцій та існування в цілому Але вивчення стану мікроциркуляцм має методичні складнощі, бо вивчається або в експерименті на тваринах, або на ГІСТОЛОГІЧНИХ препаратах, або за результатами біохімічних досліджень, або в поодиноких органах та тканинах, де доступно бачити кровотік у мікросудинах (судини кон'юнктиви та ложа нігтя) ВІДОМІ способи вивчення мікроциркуляцм в експерименті на тваринах (наприклад, з використанням телевізійної мікроскопи судин брижейки експериментальних тварин, дослідження ГІСТОЛОГІЧНИХ препаратів тощо) [ 1 ] Але ЦІННІСТЬ експери ментальних досліджень обмежена - гістологічна будова судинної стінки у більшості тварин відрізняється (наприклад, відсутністю інтими, або значно меншим и розвитком, ніж у людини), - згідно загальним принципам моделювання, фотострестесту, а саме відновлення гостроти зору після дозованого осліплення СІТКІВКИ ока, та при збільшенні показника понад 40 с констатують погіршення стану мікроциркуляцм та капіляротканинного обміну в організмі, при збільшенні (зменшенні) показника фотострестесту у особи, що досліджується, в порівнянні з початковим рівнем визначають індивідуальні коливання (погіршення або поліпшення) стану мікроциркуляцм та капіляротканинного обміну в організмі експериментальна модель ніколи не буває цілком ідентична реальному об'єктові Відомий також спосіб дослідження стану мікроциркуляцм та капіляро-тканинного обміну на прикладі гемато-офтальмічного бар'єру [2], при якому за допомогою спеціального обладнання вивчають стан камерної вологи ока після внутрішньовенного введення флюоресцеїну Але метод є швазивним ( потребує введення розчину флюоресцеїну), - для проведення досліджень потребується спеціальне досить складне обладнання, яке не є широкодоступним навіть у наукових медичних закладах, - введення розчину хімічної речовини навіть у малих концентраціях може дещо змінювати фізіологічну реакцію судинно-тканинного обміну, - методично не можливо перевіряти одну й ту ж особу декілька разів на протязі доби (інтервал між дослідженнями повинен бути досить тривалим, щоб увесь флюоресцеїн попереднього дослідження був виведений з камерної ріднини ока) Перелічені недоліки знижують точність дослідження, звужують можливість використання методу, не дають змогу застосовувати цю методику у разі вивчення швидкої, термінової реакції мікросудин на зміни нейрогуморальної регуляції Найбільш близьким до запропонованого є один з найбільш розповсюджених в теперішній час метод дослідження стану мікроциркуляцм в клініч СО ГО СЧ Ю Ю 55233 них умовах за допомоги бюмікроскопм судин кон'юнктиви та ложа нігтя [3] Але, не зважаючи на спробу зробити його більш зручним для статистичної обробки шляхом бальної оцінки якісних ознак, він залишається за суттю досить суб'єктивним кожний дослідник сам визначає наявність та ступінь змін напрямку, розмірів капілярів, наявність позасудинних змін, тощо Це заважає порівняння даних отриманих різними дослідниками, - не дає змогу констатувати швидкі зміни капілярного рівня серцево-судинної системи, які відбуваються постійно під час адаптивнопристосувних реакцій, - для проведення досліджень, необхідна спеціальна стаціонарна апаратура (лампа зі щілинним освітленням), тим більше для каліброметри, яка потребує додаткового комплектування, що заважає широкому проведенню досліджень, обмежуючи його використання, - спосіб певним чином констатує морфологічний стан мікросудин, але не дає інформації про стан капіляро-клітинних взаємовідносин В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу визначення функціонального стану мікроциркуляції, капіляротканинного обміну в організмі людини шляхом вивчення структур очного яблука методом дослідження функціональної лабільності СІТКІВКИ за допомогою фотострестесту, що дасть можливість КЛІНІЧНОГО нешвазивного дослідження функціонального стану мікроциркуляції та властивостей капіляро-тканинного обміну у людини в умовах реального часу, одержувати інформацію про зміни мікроциркуляції в фізіологічних та екстремальних умовах Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, досліджують функціональну лабільність СІТКІВКИ за допомогою фотострестесту, а саме відновлення гостроти зору після дозованого осліплення СІТКІВКИ ока, та при збільшенні показника понад 40 с констатують погіршення стану мікроциркуляції та капіляротканинного обміну в організмі, при збільшенні (зменшенні) показника фотострес-теста у особи, що досліджується, в порівнянні з початковим рівнем визначають індивідуальні коливання (погіршення або поліпшення) стану мікроциркуляції та капіляротканинного обміну в організмі Спосіб виконується наступним чином Пацієнту в фотопічних умовах пропонують прочитати самий дрібний шрифт по таблицям для близької відстані (якщо необхідно, використовують відповідну корекцію) Після ЦЬОГО пацієнт на протязі ЗО секунд дивиться на центр світової плями електроофтальмоскопу, який розташовується на відстані 4-5см від його ока Зразу після припинення засвіту пацієнту пропонують прочитати той же самий шрифт й вимірюють за допомогою секундоміра час відновлення можливості прочитати вказані оптотипи Приклад конкретного виконання способу Обстежено 42 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС чоловічої статі віком від 25 до 65 років, які проходили щорічний курс загальної реабілітаційної терапії в умовах спеціалізованого відділення міської лікарні В цій групі практично здорових осіб не було Серед усіх захворювань значно перевищувала судинна патологія 45,2% ліквідаторів мали гіпертонічну хворобу й ішемічну хворобу серця, 54,9% дисциркуляторну енцефалопатію та вегетосудинну недостатність Контрольну групу склали 31 практично здорових чоловіка віком від 25 до 66 років, які проходили огляд окуліста в умовах полікліничного прийому під час профвідбору в межах щорічної професійної диспансерізацм Результати наведені у таблиці Таблиця Показники фотострес-тесту в залежності від віку обстежених Контрольна група Вік (роки) 25-39 40-49 50-59 60-66 Всего Очей N 18 28 12 4 84 Фотострес-тест Мер ± m очей п 24,77 ±1,98 26,71 ±1,32 31,21 ±2,05 33,0 ±4,50 27,42 ±1,03 Як видно з наведених даних, показники фотострес-тесту в обох групах значно відрізняються Приймаючи до уваги, що світло призводить до тимчасового руйнування зорового пігменту, який знаходиться у колбочках, розташованих в жовтій плямі (центральній ДІЛЬНИЦІ ОЧНОГО дна діаметром лише 1,5мм, яка й забезпечує функцію гостроти зору), для відновлення пігменту, а отже й відновлення гостроти зору, потрібен час, який залежить від стану мікроциркуляції у хорюкапілярному шарі хорюїдеї, що знаходиться у тісному контакті з кол 12 38 24 10 84 Ліквідатори наслідків аварії В порівнянні з Фотострес-тест Мер ± m контрольною групою (в%) 67,44 ± 9,27 272,3% р