Спосіб топічної діагностики раку навколоносових пазух з тенденцією до інтракраніального розповсюдження

Спосіб топічної діагностики раку навколоносових пазух з тенденцією до штракраніального розповсюдження шляхом використання магнітнорезонансної томографії (МРТ), який відрізняється тим, що спочатку проводять МРТ-дослідження, потім вводять водорозчинну парамагнітну сполуку "Магневіст" внутришньовенно 0,2 мл на 1 кг ваги, а через 15 хв проводять повторне МРТдослідження і при відсутності зв'язку пухлини з життєво важливими структурами визначають можливість виконання хірургічного втручання Винахід відноситься до галузі медицини, а саме ЛОР-онкологм, рентгенрадюлопі, і може бути застосований для топічної діагностики злоякісних пухлин та об'ємних уражень навколоносових пазух непухлинної етіології Відомий спосіб променевої діагностики злоякісних пухлин кранюфаціальної ділянки, а саме, комп'ютерна рентгенівська томографія (КРТ) (Антонив В Ф , Рабкин Н X , Машарипов Р Р Компьютерная томография при заболеваниях лобных пазух// Вестник оториноларингологии -1990 - №3 С 7 - 11 , Under I M , Shaffer К, Duncavage I A Computer tomography in nasal and paranasal sinus disease // Larynsoscope - 1984 - 2 №10 - p 1319 1329) Однак, у вказаному способі є суттєвий недолік низька, відносно до магнітно-резонансної томографи (МРТ), розрішаюча спроможність стосовно визначення ступеню інвазії пухлиною оточуючих тканин Найбільш близьким до запропонованого є спосіб аксіальної КРТ з посиленням контрастності діагностичних зображень шляхом внутрішньовенного введення водорозчинних контрастних сполук (верографіну, урографіну) (Заболотний Д Н , Рогожин В А, Пеньковский Г М , Пионтковская МБ Пути оптимизации диагностики рака околоносовых пазух // Материалы II съезда онкологов стран СНГ (23-26 мая) - Киев, 2000 - С 426 ) Суттєвими недоліками прототипу є - виконання дослідження тільки в аксіальній площині, - вимушене нерухоме положення хворого, не завжди комфортне при наявності розповсюджених ускладнених пухлин кранюфаціальної ділянки, - неможливість отримання багатопроекційного діагностичного зображення без зміни положення хворого, - відносно низька розрішаюча спроможність визначення взаємозв'язку пухлинного ураження з оточуючими м'якотканинними анатомічними утвореннями, що суттєво впливає на рішення про адекватний вибір способу лікування, - відносна токсичність водорозчинних контрастних сполук і наявність широкого спектру протипоказань щодо їх використання В основу винаходу поставлена задача удосконалення методу використання топічної діагностики рака навколоносових пазух шляхом магнітнорезонансної томографії (МРТ) за допомогою підвищення інформативності діагностичних зображень додатковим внутрішньовенним одноразовим введенням димеглюмін гадопентету ("Магневісту"), що дозволяє значно, з високим ступенем вірогідності, виявити межі пухлини за рахунок посилення контрастності і диференційованості тканин Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, спочатку проводять традиційне МРТ дослідження, потім вводять внутришньовенно водорозчинну сполуку "Магневісту" 0,2мл на 1 кг ваги, а через 15 хвилин - проводять повторне МРТ дослідження і, при відсутності зв'язку пухлини з 00 (О ю 56840 мах у IR - режимі, для режиму характерна велика життєво важливими структурами, визначають моконтрастність діагностичного зображення патоложливість виконання хірургічного втручання гічних утворювань, але низьке просторове розріСпосіб виконується наступним чином для шення, отримання діагностичного зображення використо4) сканування в коронарній площині (за необвували основні режими хідністю для уточнення розповсюдженості пухлин1) за ЩІЛЬНІСТЮ протоків і часу спин-спинової ного або запального процесу) релаксації Тг - режим спинового єха (SE-режим), 2) за часом спин-решітчастої релаксації Т г В цілому, МР- дослідження одного хворого зарежим інверсії з відновленням (SR-режим) ймало 40 хвилин ДОПОМІЖНІ режими Для МР - контрастування використовувався "Магневіст" (фірма "Шерінг", Німеччина) - парама1) режим пригнічення сигналу від жирової ткагнітна сполука рідкоземельного елемента гадолінини, нія Магневіст безпечний для хворого і не викликає 2) режим компенсації руху цереброспинальної ніяких побічних дій Доза препарату визначалася рідини та крові у кровоносних судинах за розрахунком 0,2мл водного розчину на 1кг ваги МРТ - дослідження виконувалося без будьхворого Після внутрішньовенного введення оптиякої спеціальної підготовки хворого з відокремлемальна концентрація у тканинах досягала через 20 ною ПОСЛІДОВНІСТЮ реєстрації діагностичного зохвилин і зберігалася на протязі 15 хвилин Вивебраження дення сполуки - через нирки 1) сканування у сагітальній площині (1R- режим), отримання 3-х томограм з товщиною зрізу Клінічну апробацію заявленого способу прове10мм, час дослідження - не більше 3 хвилин, дено у групі з 18 пацієнтів, хворих на ЗЛОЯКІСНІ пухлини навколоносових пазух з тенденцією до ш2) сканування в аксіальній площині, отримання тракраніального розповсюдження 6 жінок і 12 10-15 томограм з товщиною зрізу 5мм, час досліЧОЛОВІКІВ у ВІЦІ від 47 до 68 років дження - не більш 5 хвилин, 3) сканування в аксіальній і сагітальній площиХарактеристика хворих по локалізації патолонах (SE - режим) для деталізації структур нечітко гічного процесу і морфологічній структурі наведена виявлених або зовсім не виявляємих на томограв таблиці Таблиця Навколоносові пазухи КІЛЬКІСТЬ спостережень (п=18) Верхньощелепна 8 Решітчастий лабіринт 7 Лобна 2 Комбіноване ураження верхньощелепної решітчастої, лобної 1 Після ретельного КЛІНІЧНОГО, рентгенологічного та КРТ досліджень усім хворим зі злоякісними пухлинами навколоносових пазух з визначеною інтракраніальною розповсюдженістю проводилося звичайне МРТ дослідження Після ЧОГО переходили до наступного етапу - магнітоконтрастування МРТ дослідження з внутрішньовенним введенням препарату "Магневіст" було проведено у 18 пацієнтів з передбаченою недостатню інформативність результатів рутинного МРТ дослідження Після введення "Магневісту" у дозі 0,2мл на 1 кг ваги, не знімаючи хворого з рухомого стола томографа, через 10-15 хвилин продовжували МРТ дослідження Абсолютна інтенсивність сигналу збільшувалась практично одразу після внутрішньовенного введення "Магневісту" на протязі 2 - 3 хвилин, що виявлялося на орієнтовних зрізах Однак діагностичне інформативні зрізи робили на 20 - ЗО хвилині після введення препарату Цей оптимальний період максимального контрастування визначено дослідним шляхом під час динамічного спостереження за орієнтовними зрізами Спад інтенсивнос Морфологічна структура пухлини Аденокістозний рак -1 ПК рак з ороговінням - 2 ПК рак без ороговіння - 3 Анапластичний рак - 2 ПК рак без ороговіння - 4 Естезюнейробластома - 3 ПК рак без ороговіння - 1 Остеогенна саркома -1 Інвертуюча папілома -1 ті сигналу спостерігався після 35-і хвилини і до 41і хвилини (період напіввиведення) інтенсивність сигналу практично не відрізнялася від такої на 6 8 хвилині При використанні "Магневісту" у хворих не було ніяких ускладнень і реєструвалися лише незначні суб'єктивні відчуття, обумовлені внутрішньовенним введенням препарату Після визначення вихідного місця росту пухлини, и контуру та розповсюдження на сусідні структури визначали можливий спосіб лікування та його ДОЦІЛЬНІСТЬ У випадках можливості проведення хірургічного втручання, запропонований спосіб топічної діагностики раку навколоносових пазух дозволив відібрати найбільш адекватний доступ і об'єм хірургічного втручання Приклад конкретного використання способу хворий 47 років з естезюнейробластомою решітчастого лабіринту За результатами традиційного КЛІНІЧНОГО, рентгенологічного, КРТ МРТ досліджень - визначено об'ємне ураження правого решітчастого лабиринту з розповсюдженням до правої орбіти Неврологічних ознак штракраніального проникнення пухлини немає На кресленні наведені агнітно-резонансні томограми у фронтальній площині у хворого 47 років з естезюнейробластомою правого решітчастого лабіринту з розповсюдженням до правої орбіти - на фіг 1 - реперне зображення, - на фіг 2 - зображення після контрастування "Магневістом", чітко відокремлюються контури пухлини Після МРТ З контрастуванням "Магневістом" визначено ураження також лобно-базальних ВІДДІЛІВ головного мозку (фіг 1, 2) Вірогідність результатів обстеження, отриманих за допомогою запропонованого способу топічної діагностики розповсюджених пухлин навколоносових пазух з тенденцією до штракраніального проникнення була проаналізована у зіставленні з 56840 результатами візуальної штраоперацшної діагностики ВІДПОВІДНІСТЬ уточнюючої топічної діагностики контурів та розповсюдження злоякісних пухлин операційним знахідкам мала місце для МРТ з посиленням контрастності діагностичних зображень у 96,8% спостережень У порівнянні з прототипом запропонований спосіб дозволяє ефективніше використовувати МРТ дослідження, як спосіб топічної діагностики злоякісних пухлин навколоносових пазух, за рахунок підвищення інформативності діагностичних зображень, що сприяє отриманню важливих даних про наявність або відсутність зв'язку пухлинної ділянки з життєво важливими структурами голови та шиї для визначення можливості виконання хірургічного втручання Підписано до друку 05 06 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24