Спосіб збереження фізіологічної рухомості ушкоджених зчленувань при хірургічному лікуванні

Спосіб збереження фізіологічного співвідношення у рухомих зчленуваннях кісток ушкодженої кінцівки при хірургічному лікуванні шляхом з'єднання їх фіксатором, який відрізняється тим, що спочатку на контрлатеральній кінцівці визначають за допомогою рентгенологічних та ультразвукових 3 таким на неушкодженій кінцівці, що дозволить зберегти фізіологічні рухи ушкодженої кінцівки, уникнути синостозу, артрозу та, як результат, інвалізації пацієнта. Поставлена задача вирішується тим, що згідно корисної моделі, спочатку контрлатеральній кінцівці за допомогою рентгенологічних та ультразвукових досліджень визначають показники співвідношень тих зчленувань, що планують відновлювати на ушкоджені кінцівці, після чого виконують співставлення кісток шляхом інтраопераційного встановлення спеціального рухомого фіксатора в область зчленування таким чином, щоби між кістками зберігалися оптимальні відстані і фізіологічні рухи, які є аналогічними таким на неушкодженій кінцівці. Для того через 5-6 місяців після відновлювального оперативного втручання повторюють рентгенологічне та ультразвукове дослідження і при досягненні подібних ідентичних співвідношень між аналогічними кістками обох кінцівок констатують фізіологічної рухомості ушкодженої кінцівки. Спосіб виконується наступним чином. (на прикладі оперативного лікування ушкоджень дистального міжгомілкового синдесмозу). Перед операцією виконують рентгенологічне та ультразвукове дослідження неушкодженого гомілкового суглобу з внутрішньою ротацією з метою виявлення діастазу у між гомілковому зчленуванні. Виконують оперативне лікування ушкодженого синдесмозу за допомогою спеціального рухомого фіксатора в область зчленування таким чином, щоби між кістками зберігалися оптимальні відстані і фізіологічні рухи, які є аналогічними таким на неушкодженій кінцівці. Для цього через 5-6 місяців відновлювального оперативного втручання повторюють рентгенологічне та ультразвукове дослідження і при досягненні ідентичних співвідношень між аналогічними кістками обох кінцівок визначають досягнення фізіологічної рухомості ушкодженої кінцівки. Приклад 1 Хворий С, 26 років, звернувся зі скаргами на болі у лівому гомілковому суглобі, порушення опороспроможності суглобу і значне збільшення його у розмірі. Виконано рентгенологічне дослідження для визначення співвідношення гомілкових кісток в області синдесмозу обох гомілкових суглобів з 56957 4 внутрішньою ротацією стоп під кутом 30°. Хворому виконано оперативне лікування ушкодженого синдесмозу за допомогою рухомого гвинта. У положенні хворого на спині, під наркозом після обробки операційного поля двічі йодом + спирт виконують шкірно-підшкірно-фаціально-надкістковий розтин довжиною до 2-3 см вище суглобової щілини, на 23 см оголюють малогомілкову кістку (Фіг.1). Формують свердлом 03-3,2 мм у проекції синдесмозу отвір для «проходження» гвинтом 4-х кортикальних шарів гомілкових кісток вище області синдесмозу на 2-3 см. Потім, за допомогою свердла, створюють «гніздо» глибиною 7-8 мм у малогомілковій кістці для наступного встановлення чашки спеціального пристрою. Вкручують гвинт пристрою з чашкою. Остаточно шинують малогомілкову кістку. Перед стягуванням кісток область синдесмозу, черезшкірно або в операційну рану вводять спеціальний щуп з попередньо розрахованими його розмірами на неушкодженій кінцівці пацієнта (Фіг.2). Гвинтом стягують гомілкові кістки з зусиллям, яке є достатнім для вилучення щупу. Рану промивають, пошарово зашивають. Рана загоїлася первинним на тяжінням через 5-6 місяців після відновлюваного оперативного втручання повторюють рентгенологічне та ультразвукове дослідження, і при досягненні подібних співвідношень між аналогічними кістками обох кінцівок констатують досягнення фізіологічної рухомості ушкодженої кінцівки. В порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення за рахунок встановлення спеціального рухомого фіксатора в область зчленування кісток таким чином, щоб між кістками зберігалися оптимальні відстані, які є аналогічними таким на неушкодженій кінцівці, дозволяє зберегти фізіологічні рухи ушкодженої кінцівки, уникнути синостозу, артрозу та, як результат, інвалізації пацієнта. Джерела інформації: 1. Йозеф Шацкер, Марвин Таил. Рациональное оперативное лечение переломов-1999.-С.25828. 2. Патент 34187 Україна, МПК (2009): А61В 17/58. Пристрій для оперативного лікування ушкоджень дистального міжгомілкового синдесмозу/Кулаженко Є.В., Варзарь C.O., Одеський національний медичний університет.- № U2008 04552; заявл. 10.04.08.; опубл. 25.07.08; Бюл. №14, 2008. 5 Комп’ютерна верстка А. Рябко 56957 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601