Спосіб приготування копрофільтрату для визначення інтерлейкінів копрофільтрату у дітей раннього віку з гострими кишковими інфекціями, спричиненими умовно-патогенною мікрофлорою

Спосіб приготування копрофільтрату для визначення інтерлейкінів копрофільтрату у дітей раннього віку з гострими кишковими інфекціями, спричиненими умовно-патогенною мікрофлорою, що включає додавання у фекалії буферу (рН=7,2) 3 57076 через міліпоровий фільтр з діаметром пор 0,45 м та використання її для визначення рівня інтерлейкінів, або заморожування до -70 °С для наступного використання, згідно з корисною моделлю, у дітей раннього віку з гострими кишковими інфекціями, спричиненими умовно-патогенною мікрофлорою, у досліджувані фекалії додають стерильний, забуферений фосфатами фізіологічний розчин і отриману суспензію центрифугують з охолодженням до постійної температури у центрифузі +4 °С тривалістю 40 хв. та фільтрують через міліпоровий фільтр з охолодженням до +4 °С. Гострі кишкові інфекції у дітей, особливо раннього віку, залишаються однією з найважливіших проблем педіатрії у зв'язку з їх поширеністю, сприйнятливістю, високою контагіозністю збудників. Такий стан проблеми пов'язаний зі збільшенням спектра мікроорганізмів та чинників, які сприяють зростанню їх вірулентності, станом мікробного пейзажу (ступенем дисбіозу), перенесеними в анамнезі ГКІ, призначенням дитині антибіотиків, раннім штучним, незбалансованим харчуванням, імунологічними особливостями дитячого організму. Основними діагностичними критеріями ГКІ, спричинених УПМ, є бактеріологічне дослідження калу та реакція аглютинації з аутоштамом. Проте ці обстеження потребують досить тривалого часу. Тому важливими та інформативними показниками прогнозування важкості перебігу ГКІ, спричинених УПМ у дітей раннього віку, можна вважати рівень інтерлейкінів (IL-1, IL-6) копрофільтрату. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. 1 г фекалій ретельно змішують і розтирають у керамічній ступці, охолодженій до +4 °С, з 1 мл стерильного, забуференого фосфатами, фізіологічного розчину (рН=7,2). Отриману суспензію центрифугують з охолодженням до постійної тем 4 ператури у центрифузі +4 °С та тривалістю центрифугування 40 хв. для кращого осадження нерозчинних фрагментів з суспензії фекалій. Надосадову рідину фільтрують через охолоджений міліпоровий фільтр з діаметром пор 0,45 м. Отриману рідину або одразу використовують для визначення рівня інтерлейкінів, або заморожують до -70 °С для наступного використання. Для підтвердження ефективності запропонованого способу були проведені клінічні дослідження. Під спостереженням перебувало 56 дітей перших трьох років життя, які знаходились на стаціонарному лікуванні в Інфекційній клінічній лікарні м. Львова з діагнозом ГКІ, спричинених Е. aerogenes. Пацієнти були розподілені на дві групи. До першої групи увійшло 36 дітей віком 6-24 місяців, а до другої - 20 дітей віком 24-36 місяців. Усім дітям, окрім рутинних клінічних та лабораторних обстежень, визначали рівень прозапальних інтерлейкінів (IL 1, IL 6) у випорожненнях методом імуноферментного аналізу ELISA, з використанням наборів реагентів фірми Diaclonе (Франція). Роль Е. Aerogenes як збудника ГКІ було підтверджено за результатами реакції аглютинації з аутоштамами. Пацієнти отримували антибактеріальні препарати (цефалоспорини або ніфуроксазид, сорбенти, симптоматичну терапію.) У динаміці захворювання у більшості пацієнтів відносно швидко спостерігалася позитивна динаміка. Так, гіпертермія на третю добу стаціонарного лікування спостерігалась лигає у 19,4±2,22 % дітей першої групи і у 10,0±1,09 % пацієнтів з другої групи. Синдром діареї, в середньому, утримувався протягом 3,7±0,45 днів, блювання - до 1,9±0,20 днів. З третього дня перебування у стаціонарі практично всі діти отримували адекватне ентеральне харчування (Таблиця 1). Таблиця 1 Клініко-лабораторна характеристика обстежених дітей Клінічні ознаки Блювання (в %) Тривалість блювання (дні) Діарея (в %) Тривалість діареї (дні) Гіпертермія на момент госпіталізації (%) Гіпертермія на 3 день стаціонарного лікування (%) Абсолютна кількість лейкоцитів (109/л) Абсолютна кількість нейтрофілів (109/л) Кількість лейкоцитів при копрологічному досліджені (в полі зору) Група 1 (36 дітей) 26,4±3,50 1,56±0,05 73,4±8,31 3,68±0,40 88,9±6,23 19,4±2,22 Група 2 (20 дітей) 32,5±4,14 1,4±0,18 99,7±9,66 3,73±0,22 75,0±8,50 10,0±1,09 7,82±2,64 3,79±0,88 5,46±2,91 8,93±3,99 4,46±0,52 4,70±1,35 Примітка: середня величина ± стандартне квадратичне відхилення (SD) За даними наших досліджень рівні інтерлейкінів (IL 1, ІL 6) у копрофільтаті дітей, у яких виявлено двокомпонентні мікробні асоціації, були дос товірно вищими, ніж у дітей з ГКІ, зумовленим лише Е. Aerogenes (Таблиця 2). 5 57076 6 Таблиця 2 Рівні інтерлейкінів IL 1 та ІL 6 у копрофільтратах (м мг/пл.) Інтерлейкіни IL 1 (копрофільтрат) ІL 6 (копрофільтрат) Група 1 78,47±11,06 0,13±0,03 Груна 2 118,55±22,41 0,07±0,01 Р