Спосіб визначення індивідуального рівня психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу

Спосіб оцінки індивідуального рівня психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу, який включає оцінку рівня дезадаптації по комплексу факторів, який відрізняється тим, що попередньо додатково вимірюють обмеження по базових сферах діяльності пацієнта, після чого 3 шина Л.В. (UA). - Заявка №u200814317; Заявлено 12.12.2008; Опубл. 10.04.2009, Бюлетень №7, 2009), який передбачає багатовимірне узагальнення впливу окремих факторів з урахуванням нозологічного виду захворювання з подальшим узагальненим якісним та кількісним аналізом і складається із п'яти послідовних етапів: формування переліку факторів, проведення скрінінг факторів серед хворих, проведення оцінки ступеня виразності факторів із застосуванням спеціального опитувальника, кількісне оцінювання наявних у конкретного обстеженого факторів та визначення рівня дезадаптації з інтервальною оцінкою результату. Однак цей спосіб орієнтовано для застосування серед пацієнтів окремої нозологічної групи, тоді як вегетативні соматоформні розлади можуть мати функціональний чи недиференційований характер. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. Вищевказаний спосіб орієнтовано на пацієнтів з попередньо діагностованим нозологічним видом патології та ним не враховуються функціональний характер несоматизованих вегетативних соматоформних розладів. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу визначення індивідуального рівня психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу, в якому за рахунок використання додаткових параметрів, досягається визначення рівня психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу шляхом врахування психофізіологічних властивостей пацієнта. Поставлена задача вирішується способі визначення індивідуального рівня психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу, який включає оцінку рівня дезадаптації по комплексу факторів,згідно з корисною моделлю, попередньо додатково вимірюють обмеження по базових сферах діяльності пацієнта, після чого виконують якісну та кількісну оцінку індивідуального рівня психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу з використанням формули: PSВСР=QHPВСР / 5N, де: PSВСР - показник психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу конкретного пацієнта; QHPВСР - сума вимірів по базових сферах діяльності пацієнта; N - кількість вимірів; 5 - постійний кваліметричний коефіцієнт; і коли значення PSВСР 0,69 - високий рівень індивідуальної психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу. Підвищення точності оцінки індивідуального рівня психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу досягається тим, що комплексно враховуються відповідні для цієї категорії хворих базові сфери діяльності. Диференціація показника психосоціальної значимості на три рівні дозволяє співставляти результати з традиційними для системи надання медичної допомоги 57308 4 населенню групами динамічного спостереження та клінічного моніторингу пацієнтів. Останнє відіграє важливу роль в оптимізації технологій психологічної корекції, психопрофілактики та психологічного консультування на первинному і вторинному організаційних рівнях медичної допомоги пацієнтам з вегетативними соматоформними розладами. Тобто, використання корисної моделі дозволяє надавати допомогу лікарям різного профілю у визначенні та індивідуалізації тактики ведення пацієнта. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах, наприклад при проведенні медичних оглядів, при амбулаторному прийомі пацієнтів, вимірюють обмеження по базових сферах їх діяльності для чого застосовують спеціальний опитувальник диференційованої самооцінки рівня психосоціальної значимості вегетативних соматоформних розладів, що містить вимірювання стосовно обмежень по базових сферах буденної діяльності пацієнта, оцінюваних за п'ятибальною шкалою кожна: рівня артеріального тиску, рівня працездатності, стосунків у сім'ї, обмеження у задоволеннях, відношення зі співробітниками, обмеження у вільному часі, обмеження у професійному рості, самооцінка зовнішності, відчуття меншовартості, обмеження у спілкуванні з оточуючими, рівень матеріальних збитків, пов'язаних з наявністю у пацієнта вегетативних соматоформних розладів. Після самооцінки за п'ятибальною шкалою кожної із вищенаведених базових сфер діяльності пацієнта, визначають індивідуальний рівень, після чого виконують якісну та кількісну оцінку індивідуального рівня психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу з використанням формули: PSВСР=QHPВСР / 5N, де: PSВСР показник психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу конкретного пацієнта; QHPBCP - сума вимірів по базових сферах діяльності пацієнта; N - кількість вимірів; 5 - постійний кваліметричний коефіцієнт; і коли значення PSВСР 0,69 - високий рівень індивідуальної психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу. Приклад, який ілюструє спосіб. Олексій К., 1993 р.н., студент медичного коледжу. Заключний клінічний діагноз дисморфофобія, вегето-судинна дистонія за змішаним типом. На амбулаторному прийомі пацієнта, із застосуванням опитувальника диференційованої самооцінки психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу визначено, що із-за стану здоров'я пацієнт відчуває зниження працездатності (3 бали), має місце ускладнення взаємин в сім'ї (4 бали) та значне обмеження у задоволеннях (4 бали), відношення до пацієнта серед колег змінилося (3 бали) та пацієнт зазначає наявність обмеження у вільному часі в зв'язку зі станом здоров'я (5 балів) і обмеження у професійному навчанні (5 балів); зменшення зовнішньої привабливості (5 бали), наявності відчуття меншовартості (4 бали) та обмеження у спілкуванні з оточуючими (4 балів), за оцінкою 5 57308 пацієнта наявність вегетативного соматоформного розладу призводить до незначних матеріальних витрат (1 бал). Виходячи із визначених у Олексія критеріїв та використовуючи формулу, одержуємо: PSВСР = QHPВСР/ 5N = (3+4+4+3+5+5+5+4+4+1) / 510 = 38/50 = 0,73, що свідчить про високий індивідуаль Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 ний рівень (оскільки PSВСР > 0,69) психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє підвищити точність оцінки індивідуального рівня психосоціальної значимості вегетативного соматоформного розладу. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601