Спосіб лікування хронічного атрофічного гастриту, асоційованого з helicobacter pylori

Спосіб лікування хронічного атрофічного гастриту, асоційованого з Helicobacter pylori, шляхом застосування розчину бішофіту, який відрізняється тим, що після стандартної антихелікобактерної терапії призначають внутрішньо водний розчин "Полтавський бішофіт" у розведенні 1:39-1:72 за 30-40-60 хвилин до їжі, в залежності від вихідної кислотоутворюючої функції шлунка, 3 рази на день протягом 30 діб. (19) (21) u201009896 (22) 09.08.2010 (24) 10.03.2011 (46) 10.03.2011, Бюл.№ 5, 2011 р. (72) ДРАГОМИРЕЦЬКА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА, ШЕВЧЕНКО НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, ІЖА ГАННА МИКОЛАЇВНА, КАЛІНІЧЕНКО МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ (73) УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ 3 терапії 1 лінії хворі приймають внутрішньо водний розчин «Полтавський бішофіт». Антихелікобактерна терапія 1 лінії (Маастрихт III) призначалася терміном на 10 днів і включала в себе два антибіотика: групи пеніциліну (амоксицилін) по 1000мг 2 рази на день та групи макролідів (кларитроміцин) по 500мг 2 рази на день, а також препарату з групи інгібіторів протонної помпи, що призводило до повної або часткової елімінації інфекції Н. pylori. Водний розчин «Полтавський бішофіт» хворі приймали внутрішньо у розведенні 1:39 – 1:72 за 30 – 40 – 60 хвилин до їжі, в залежності від вихідної кислотоутворюючої функції шлунка 3 рази на день протягом 30 діб. Внутрішнє призначення водного розчину «Полтавський бішофіт» обумовлено багатопрофільним впливом його на більшість біологічних процесів завдяки значної кількості мінералів, що є його складовими. «Полтавський бішофіт» – це мінерал – хлоридно-магнієво-калієвий, йодо-бромний розчин, загальною мінералізацією 340 – 400г/л. При внутрішньому застосуванні розчину бішофіта відбувається посилення активністі травного ферменту птіаліну, перебудовується гуморальний імунітет, зростає кровообіг у яснах, що сприяє обмеженню розвитку можливих запальних явищ. Завдяки великої кількості магнію, який складає 100г/дм3, при потраплянні до шлунка зв'язується деяка кількість соляної кислоти (розвивається короткий антацидний ефект), що ініціює посилення кислотно-пептичного фактору, відбувається потужний протизапальний ефект. Магній виявляє антиспастичну та судиннорозширюючу дію, стимулює перистальтику гладкої м'язової тканини кишечника та жовчовивідних шляхів, являється протектором атерогенезу та канцерогенезу. Завдяки брому відбувається активація пепсину та деяких ферментів, зокрема ліпази та амілази підшлункової залози, які беруть участь у перетравлюванні жирів та вуглеводів. Йод, що містить бішофіт, стимулює ліпопротеіназну та фібрінолітичну активність крові, знижує згортання крові та при місцевій дії виявляє антисептичний ефект. Сутність способу пояснюється наступними прикладами: 1. Хвора М., 1958 р. народження. Клінічний діагноз: Хронічний атрофічний гастрит зі зниженою кислотоутворюючою функцією шлунка, асоційований з інфекцією Н.pylori (++). Хронічний панкреатит в фазі ремісії. Хронічний некалькульозний холецистит. Скарги на загальну слабкість, здуття та важкість у животі після прийому їжі, нестійкі випорожнення кишечнику з тенденцією до проносів. При об'єктивному обстеженні: шкіра та видимі слизові оболонки звичайного забарвлення, чисті; пульс 64уд/хв., ритмічний, AT 135/90мм.рт.ст., діяльність серця ритмічна, тони гучні; дихання над легенями -везикулярне. Язик обкладено густим біло-жовтим нальотом. Живіт м'який, при пальпації болісний в епігастрії, правому та лівому підребер’ї. Печінка не збільшена, край еластичний, нечутливий при пальпації. Селезінка не збільшена. Симптом Ортнера слабко позитивний справа, симптом 57726 4 Кєра слабко позитивний. Загальний аналіз крові - у мережі норми. Біохімічний аналіз крові – у мережі норми. За даними ЕФГДС з біопсією та подальшим гістологічним дослідженням на початку лікування: катаральний езофагіт, слизова оболонка антрального відділу шлунка з хронічним запаленням, нерівномірною атрофією залоз, СОШ набрякла, вогнищевою поліпоподібною гіперплазією виводних протоків залоз та гістіо-лімфоцитарною інфільтрацією, дисплазія залоз II ступеню; Н.pylory (++); внутрішлункова експрес рН-метрія: гіпоацидність виражена тотальна. Проведене лікування: дієта №1; антихелікобактерна терапія 1 лінії; водний розчин «Полтавський бішофіт» у розведенні 1:72, внутрішньо, 3 рази на день, за 30хв до їжі. Після лікування хвора відмічає значне покращення самопочуття: здуття не турбує, випорожнення 3-4 рази на день. Лікування пацієнтка переносила добре, але скарги на наявність випорожнень у хворої до 4-х разів на день змусили призначити їй меншу концентрацію розчину бішофіта (1:39), після чого випорожнення в неї були 1-2 рази на добу. За даними ЕФГДС, через 6 місяців після початку лікування: слизова оболонка стравохіду блідно-рожева, слизова оболонка тіла шлунка з поверхневим запаленням, помірною атрофією та деформацією залоз ділянки слизової антрального відділу, вогнищевою гіперплазією та слабкою дисплазією залоз, судини з потовщеними стінками, але на відміну від вихідного стану – з помірним кровонаповненням; Н.pylory (++); внутрішлункова експрес рН-метрія: гіпоацидність виражена тотальна. 2. Хвора В., 1981 р. народження. Клінічний діагноз: ГЕРХ. Хронічний атрофічний гастрит з нормальною кислотоутворюючою функцією шлунка, асоційований з інфекцією Н.pylory (+++). Хронічний некалькульозний холецистит в стадії нестійкої ремісії. Хронічний панкреатит в фазі ремісії. Синдром подразненого кишечника з закрепами. Дисбіоз кишечника. Скарги на загальну слабкість, роздратованість, печію, сухість та гіркоту у роті, нудоту, важкість у правому підребер'ї, закрепи. При об'єктивному обстеженні: шкіра та видимі слизові оболонки звичайного забарвлення, чисті; пульс 74уд/хв., ритмічний, AT 115/60мм.рт.ст., діяльність серця ритмічна, тони гучні, дихання над легенями -везикулярне. Язик обкладено густим білим нальотом. Живіт м'який, при пальпації болісний в пілородуоденальній ділянці та в т. Кєра,. Печінка не збільшена, край еластичний, нечутливий при пальпації. Селезінка не збільшена. Симптом Ортнера слабко позитивний справа. У загальному аналізі крові - помірний лейкоцитоз, підвищення ШОЄ до 18мм/г. Біохімічний аналіз крові – підвищення рівню білірубіну до 24,3мкмоль/л. За даними ЕФГДС з біопсією та гістологічним дослідженням на початку лікування: рефлюкс езофагіт, СОШ з хронічним запаленням, за типом будови залози відповідають тілу та антральному відділу шлунка з нерівномірною атрофією, вогнищевою кишечкою метаплазією та вог 5 57726 нищевою дисплазією залоз II ступеню, Н.pylory (+++); внутрішлункова експрес рН-метрія: нормоацидність селективна. Проведене лікування: дієта №1; антихелікобактерна терапія 1 лінії; водний розчин «Полтавський бішофіт» у розведенні 1:72, внутрішньо, 3 рази надень, за 40хв до їжі. Наприкінці лікування хвора відмічала значне зменшення епізодів печії, відсутність нудоти та наявність щоденних випорожнень без прийняття проносних засобів. Повторне ЕФГДС з морфологічним дослідженням, через 6 місяців після проведеного лікування свідчить про відсутність запалення у стравоході та СОШ, наявність помірної атрофії антрального відділу шлунка, що вказувало на позитивну динаміку морфологічних змін СОШ у даної хворої; Н.pylory (+); внутрішлункова експрес рН-метрія: нормоацидність селективна. 3. Хворий В., 1949 p. народження. Клінічний діагноз: Хронічний атрофічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка, асоційований з інфекцією Н.pylory (++). ПХЕС. Реактивний панкреатит в фазі ремісії. Скарги на дискомфорт у ділянці правого підребер'я, здуття та важкість у животі після прийому їжі, печію. При об'єктивному обстеженні: шкіра та видимі слизові оболонки звичайного забарвлення, чисті; пульс 70уд/хв., ритмічний, AT 150/90мм.рт.ст., діяльність серця аритмічна, тони гучні; дихання над легенями -везикулярне. Язик обкладено жовтим нальотом. Живіт м'який, при пальпації болісний в епігастрії, правому та лівому підребір'ї. Печінка не збільшена, край еластичний, нечутливий при пальпації. Селезінка не збільшена. Симптом Ортнера слабко позитивний справа. Загальний аналіз крові - у мережі норми. Біохімічний аналіз крові – у мережі норми. За даними ЕФГДС з біопсією та подальшим гістологічним дослідженням на початку лікування: кардія змикається не повністю, вогнищевий езофагіт, слизова антрального відділу шлунка з хронічним запаленням, набрякла, з нерівномірною атрофією залоз та гістіо-лімфоцитарною інфільтрацією, вогнищева дисплазія залоз І-ІІ ступеню; Н.pylory (++); внутрішлункова експрес рНметрія: гіперацидність виражена селективна. Проведене лікування: дієта №1; антихелікобактерна терапія 1 лінії; прокінетики, водний розчин «Полтавський бішофіт» у розведенні 1:72 внутрішньо, 3 рази на день, за 60хв до їжі. Після лікування хворий відмічав значне покращення самопочуття: наявність здуття живота Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 зберігається, але меншою виразністю, важкості в животі не спостерігається, печія майже не турбує. За даними ЕФГДС, через 6 місяців після початку лікування: кардія змикається не повністю, катаральний езофагіт, слизова оболонка тіла шлунка з поверхневим запаленням, помірною атрофією та слабкою дисплазією залоз поверхневої ділянки слизової антрального відділу, судини – з помірним кровонаповненням, хвилясті; Н.pylory (+); внутрішлункова експрес рН-метрія: гіперацидність помірна. За заявленим способом проліковано 26 хворих. Проведений аналіз дозволив зробити висновок, що спосіб лікування хворих на ХАГ, асоційований з Н.pylori, які після 10-ти денної стандартної антихелікобактерної терапії послідовно протягом місяця приймали внутрішньо водний розчин «Полтавський бішофіт», дозволяє підвищити оновлення СОШ, яке виражається у регресі вираженої атрофії до помірної атрофії, не впливаючи на стан внутрішньошлункової секреції. Таким чином відновлювальне лікування хворих на ХАГ, асоційований з Helicobacter pylori, шляхом призначення стандартної антихелікобактерної терапії 1 лінії та розчину бішофіту за вищенаведеною схемою сприяє майже повній ліквідації ознак диспепсичного, астено-вегетативного та в меншому ступені больового синдромів, оказує послаблюючий ефект, сприяє повній або частковій елімінації Н.pylory у 65% хворих. За даними ЕФГДС з біопсією, запальні процеси у СОШ та ДПК спостерігалися наприкінці лікування майже у третини пацієнтів, в інших випадках – їх значне зменшення до поверхневого запалення, або тільки наявність поверхневого бульбіту. Контрольне ЕФГДС (через 6 місяців) після проведеного лікування виявило зменшення активності запального процесу в СОШ (зменшення чи зникнення набряку, гістіо-лімфоцитарної інфільтрації), визначило зменшення явищ метаплазії та дисплазії на один порядок. Сумарний позитивний терапевтичний ефект від лікування склав – 88,57%. Література: 1. Патент РФ 2000128850 «Минеральная вода и способ ее приготовления». МПК А 23 L 2/38. з. 2000128850/13 від 21.11.2000. Опубл. 10. 07.2003. 2. Патент РФ 2076713 «Способ лечения заболеваний питьевыми водами». МПК А61К33/00. з. 94039212/14 від 18.10.1994. Опубл. 10. 04. 1997. 3. Прототип. Патент РФ 94039212 «Способ лечения заболеваний желудочно-кишечного тракта и мочеполовой сферы». МПК А61К33/00. з. 94039212/14 від 18.10.1991. Опубл. 20.09.1996. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601