Припливно-витяжний повітровід

1. Припливно-витяжний повітровід, що містить припливний та витяжний повітроводи, які складаються із прямих ділянок та різних з'єднувальних елементів, наприклад відводів та/чи напіввідводів; елементів, наприклад вузлів відгалуження (трійників, хрестовин і т.д.) опор та підвісок, при цьому збирання повітря проводять поетапно та послідовно, починаючи з одного кінця магістральної частини повітроводу, який відрізняється тим, що містить додатковий з'єднувальний елемент у вигляді перехідника, по периметру внутрішньої поверхні якого, поблизу краю, виконаний щонайменше один ущільнюючий виступ, в який входить інший елемент, що встановлений та щільно притиснений до нього, наприклад торець перехідника прямої ділянки, причому як елементи використовують перехідники, один бік яких виконаний, як у раніш зазначених, а інший - відповідає виходу чи входу магістральної частини, наприклад входу припливної камери, при цьому з'єднувальні елементи, додаткові з'єднувальні елементи, елементи та прямі ділянки виконані із полімерної маси, наприклад методом екструзії. U 2 12126 1 3 Згадані блоки мають стандартну висоту 33см. При різному поперечному перерізі та товщині стінок 4см. До недоліки вказаних каналів можна віднести обмеженість варіантів виконання, так як вони виготовляються стандартної висоти 33см при різних поперечних перетинах та неможливість використати для вирішення нашої задачі. В теперішніх умовах самі популярні є вентиляційні системи, які використовують гнучкі вентиляційні канали, так ще в 93 році використовували гнучкі повітроводи (див. патент України №1556, далі [2]). Повітровід має окремі секції, кожна з яких має каркас та еластичну оболонку із полімерного матеріалу. Каркаси секцій виконані із металевої сітки, а один кінець кожної секції має ввігнуту ділянку, тоді як інша - клиноподібні виступи, що взаємодіють з ввігнутою ділянкою сусідньої секції. Крім того, зазначені виступи з зовнішньої сторони мають петлі з пропущеними крізь них хомутом. Відомий також повітровід із патенту Росії 2031324 (далі, [3]), який має еластичну трубчасту оболонку всередині котрої розміщені кільцеві ланки каркасу, що виконанні з можливістю переміщення відносно осі одна відносно одної. Кільцеві ланки розміщенні на певній відстані одна відносно одної, що сприяє тому, що повітровід буде мати значний діапазон регулювання по довжині для забезпечення жорсткості каркасу, можливість без проблем створювати повороти та вигини і мати незначну вагу на одиницю довжини. Як кріпляться зазначені повітроводи описано, наприклад в патенті Росії 2193145 (далі, [4]), а саме: Заводять гнучкого повітроводу на перший жорсткий патрубок чи жорсткий повітровід та кінцево закріплюють його за допомогою хомутів. Потім заводять другий кінець гнучкого повітроводу на другий жорсткий патрубок чи другий жорсткий повітровід, заправляючи на патрубок витки повітроводу до тих пір, поки вони утримуються на патрубку силою тертя. Після чого, другий кінець повітроводу кінцево закріплюють за допомогою хомутів. В подальшому проводять натягування гнучкого повітроводу до розтягу більшої частини його витків шляхом змикання частини витків, що залишилася до повного їх змикання один з одним, причому зімкнуті витки фіксують в зімкненому стані, наприклад, за допомогою клейкої стрічки. Даний повітровід, як і раніше зазначені має завдяки такому кріпленні гідравлічний опір, тобто має падіння тиску, так як зростає коефіцієнт сили тертя об не розтягнуті витки, і як наслідок - втрата електроенергії, значні трудовитрати при монтажу. Із раніш розглянутого матеріалу і для не спеціаліста зрозуміло, що повітровід має значну кількість складових частин - матеріалоємним, а значить необхідно затратити більше часу, енергії та коштів для виготовлення. Відомий також елемент для повітроводу (див. патент Росії 2166701, далі [5]), який має ствол та суміщені з ним по меншій мірі один відвід (з прямолінійними стінками). На одній із ближніх стінок відводу із двох розміщених назустріч одна до одної в напрямку потоку в стволі стінок чи одночасно і на дальній, розміщені направляючі вставки, що 12126 4 обернені до потоку, поверхні яких мають криволінійну форму, тим самим забезпечуючи безвідривний вхід потоку в отвір. Вдосконалений повітровід, який описано в патенті Росії 2249158 (далі [6]), що має внутрішню порожнину, каркас у вигляді окремих перфорованих трубок та має різну геометричну форму в перетині і в плані, і виготовлені із термопластичного полімерного матеріалу. Окремі перфоровані трубки, які формують каркас, взаємодіють одна з одною та з'єднанні з'єднувальним елементом. Повітровід додатково має додаткові перфоровані трубки, які розміщенні в середині порожнини повітроводу так, що ті суміщенні одна з одною та перфорованими трубками каркасу і мають різну геометричну форму в перетині і в плані. Зазначені раніш повітроводи з елементами в сукупності утворюють мережу. Яким чином вона створюється описано, наприклад, у патенті Росії 2235253 (далі [7]), згідно з яким припливновитяжний повітровід, що має припливний та витяжний повітроводи, які складаються із прямих ділянок та різних з'єднувальних елементів, елементів, опір та підвісок. Вказані раніше елементи і з'єднання елементів витяжного повітроводу, що є внутрішніми виконуються тільки зварюванням з високою газовою щільністю, тоді як припливний повітровід, що є зовнішнім - фальцюванням, зварюванням, фланцевими чи ніпельними з'єднаннями. Необхідно зауважити, що монтаж (збирання) проводиться поелементно та послідовно, починаючи з одного кінця магістральної частини повітроводу. Всі ланки внутрішнього повітроводу виконуються із листової, переважно нержавіючої сталі товщиною 1-3 мм прямим швом зварюванням, при цьому їх стикове з'єднання проводиться тільки зварюванням. Ланки зовнішнього повітроводу можуть виконуватися із більш тонкої сталі, переважно оцинкованої, прямо шовним зварюванням і іншим (зазначеним раніше). Крім раніш зазначених недоліків припливновитяжний повітровід не можливо широко впроваджувати у житлове будівництво так як, наприклад середньо статистична висота кімнати становить 2,65м, що накладає умови як на розміри, масу повітроводів та складність монтажних робіт. Перед даною корисною моделлю поставлено завдання удосконалити відомий спосіб виконання припливно-витяжного повітроводу, розширюючи можливість його використання, наприклад для вентилювання житлових приміщень, надійного та ефективного у використанні, з незначними матеріальними затратами на його виробництво та трудовитратами при проведенні монтажно/демонтажних робіт. Повітроводу для масового використання. Поставлена задача вирішується тим, що використовується проста технологія проведення монтажних робіт, так як конструктивні деталі, - це легкі елементи, які виконанні на базі сучасної технології виробництва, наприклад, екструзією. Зазначене раніш виконання елементів забезпечує їхньому щільному приляганню (конструктивних елементів (деталей) одна до одної). 5 Технічна задача вирішується також тим, що спосіб виконання припливно-витяжного повітроводу, що має припливний та витяжний повітроводи, які складаються із прямих ділянок та різних з'єднувальних елементів, наприклад відводів та/чи напіввідводів; елементів, наприклад, вузлів відгалуження (трійників, хрестовин і т.д.) опор та підвісок, при цьому збирання проводиться поелементно та послідовно, починаючи з одного кінця магістральної частини повітроводу, згідно з корисною моделлю повітровід містить додатковий з'єднувальний елемент у вигляді перехідника, по периметру внутрішньої поверхні якого, поблизу краю, виконаний, щонайменше один, ущільнюючий виступ в який входить інший елемент, що установлений та щільно притиснутий до нього, наприклад торець перехідника прямої ділянки. Як елементи використовують перехідники один бік з яких, як у раніш зазначених, а інший відповідає виходу чи входу магістральної частини, наприклад входу припливної камери. З'єднувальні елементи, додаткові з'єднувальні елементи, елементи та прямі ділянки виконані із полімерної маси, наприклад методом екструзії. Визначимося із поняттям “конструктивний елемент”. В подальшому для розуміння суті будемо розуміти під "конструктивним елементом" сукупність понять: “пряма ділянка” (прямий повітровід), “з'єднувальні елементи” (відводи та напіввідводи) Приведемо перелік фігур достатніх і необхідних для поняття суті корисної моделі, але вказані фігури ні в якому разі не обмежують дану корисну модель, а лише ілюструють її варіант. Один із багатьох можливих варіантів виконання, повітровід: Фіг.1 - загальний вигляд, в даному випадку, прямокутний одноканальний повітровід; Фіг.2 - додатковий з'єднувальний елемент (далі перехідник) для прямокутного одноканального повітроводу Фіг.1; Фіг.3 - горизонтальне коліно (90°) - відвід для прямокутного одноканального повітроводу; Фіг.4 - вертикальне коліно (90°) - відвід прямокутного одноканального повітроводу; Фіг.5 - елемент, наприклад трійник для прямокутного одноканального повітроводу; Фіг.6 - перехідник для зв'язку повітроводу з вентиляційною камерою; Фіг.7 - різновид перехідника повітроводу для зв'язку з вентиляційною камерою; Другий із багатьох можливих варіантів виконання, повітровід: Фіг.8 - загальний вигляд, в даному випадку, плоский прямокутний одноканальний повітровід; Фіг.9 - горизонтальне коліно (90°) - відвід для плоского прямокутного одноканального повітроводу Третій із багатьох можливих варіантів виконання повітровід: Фіг.10 - загальний вигляд, в даному випадку, плоский прямокутний чотирикамерний повітровід; Фіг.11 - горизонтальне коліно - нестандартний напіввідвід для плоского прямокутного одноканального повітроводу; 12126 6 Фіг.12 - вертикальне коліно (90°) - відвід для плоского прямокутного одноканального повітроводу; Фіг.13 - вертикальне коліно - нестандартний напіввідвід для плоского прямокутного одноканального повітроводу; Фіг.14 - перехідник для зв'язку плоского повітроводу з вентиляційною камерою; Фіг.15 - різновид перехідника плоского повітроводу для зв'язку з вентиляційною камерою; Фіг.16, 17 - спеціальні види перехідника плоского повітроводу; Фіг.18 - представлена умовна схема трасування магістральної частини припливно-витяжного повітроводу. Опишемо більш детально заявлену корисну модель. Як видно із розділу “Перелік фігур” корисну модель можна умовно розділити на дві системи з повітроводами, що складаються з одноканальних конструктивних елементів різної форми у розрізі та в плані (Фіг.1-7, зображені конструктивні елементи прямокутного профілю, а на Фіг.8, 9 - конструктивні елементи у вигляді плоского прямокутного профілю) та багатоканальних конструктивних елементів різної форми у розрізі та в плані (Фіг.10-15, зображені конструктивні елементи у вигляді плоского прямокутного профілю). Конструктивні елементи виготовляються методом екструзії, наприклад на черв'ячній машині із полімерної маси (використовується переважно полімер низького тиску) різної форми у розрізі та в плані (див. патент Росії 2249158). Товщина стінок та довжина конструктивних елементів задається на побажання замовника та/або визначається технічними умовами. Як зрозуміло концепція даної корисної моделі заключається у поєднанні основних конструктивних елементів, які як видно прості у виробництві, можуть бути різні по формі та в плані та якими можливо швидко провести монтажні роботи максимум двома робітниками. Самою простою у виробництві буде прямий елемент, тоді як перехідник для прямого елемента (повітроводу) виконаний із, щонайменше одним ущільнюючим виступом (далі, виступ) 1 (Фіг.2). Виступ може бути як по периметру внутрішньої поверхні, неподалік від краю так і, щонайменше з двох сторін (протилежних) на його внутрішній поверхні. Далі по ступеню складності можна віднести виготовлення відводів, напіввідводів, різної форми у розрізі та в плані. Відводи, напіввідводи виготовляють як для прокладення вздовж горизонталі магістралі так і вздовж вертикальні. Зазначені відводи, напіввідводи можуть мати як стандартні кути відгалуження від центральної осі 90° (Фіг.3, 10 горизонтальні чи Фіг.4, 13 -вертикальні), 45° (непоказані) так і спеціальні (з необхідним для конкретного виробництва кутом, наприклад, Фіг.12,14). Подібні до відводів, напіввідводів є вузли відгалуження (елементи), які подібні до них з точки зору форми, як у розрізі так і в плані, кутів відгалуження але відрізняються конструктивно -наявністю, щонайменше одного додаткового відгалуженням (ро 7 згалуження). Одним із представником даного класу є трійник (Фіг.5). Зауважимо, що відводи, напіввідводи і вузли відгалуження виконані з, щонайменше одним виступом 2 (Фіг.3, 4) чи без виступу (Фіг.5, 10, 1214). Виступ може бути як по периметру внутрішньої поверхні, неподалік від краю так і, щонайменше з двох сторін, наприклад, протилежних та на його внутрішній поверхні. Стосовно перехідників (Фіг.6, 7, 14-16), що з'єднують повітровід з вентиляційною камерою чи іншою „порожниною” то їх можливо виготовити на прес формах чи таке інше, у відповідності до конкретних умов. Крім того, згадані перехідники можуть мати, щонайменше один виступ як у перехідника для прямого елемента (як по периметру внутрішньої поверхні (Фіг.14), неподалік від краю (Фіг.7) так і, щонайменше з двох сторін, наприклад, протилежних, на його внутрішній поверхні, є варіант виконання і без виступу (Фіг.5). Приведемо приклад виконання припливновитяжного повітроводу: Візьмемо для прикладу одноканальний повітровід, так як багатоканальні формуються і сполучаються так само, різниця лише в тому, що у багатоканальних повітроводах канали 3 (Фіг.10-13), можуть функціонально по-різному використовуватися, наприклад один для припливу повітря, а інший для відтоку відпрацьованого повітря. Збирання повітроводу проводять поелементно та послідовно, починаючи з одного кінця магістральної частини повітроводу. Місце для забору повітря 12 може бути і місцем для роздачі повітря 4 з влаштованим у вказаному місці, наприклад, розподілювачем (непоказаний). Від визначеного раніше місця ведуть магістраль, що включає, майже всі раніш зазначені 12126 8 конструктивні елементи, у нашому випадку - це пряма ділянка (повітровід) 5, відвід 6, наприклад зображений на Фіг.3, що вставляються стик в стик до упора повітроводу 5 об виступ 2 відводу 6. Для кращої герметизації з'єднання зовнішню поверхню повітроводу, неподалік від краю (вірогідне місце контакту) змащують герметиком чи клейкою масою, і проводять раніше зазначену процедуру. Далі поєднують таким же чином інші конструктивні елементи, а саме: іншу пряму ділянку 7 (Фіг.1), додатковий перехідник 8 (Фіг.2), пряму ділянку 9 (Фіг.1), другий відвід 10 (Фіг.3), пряму ділянку 11 (Фіг.1) та перехідника для з'єднання з вентиляційною камерою (Фіг.7) При такому з'єднанні можливо спочатку змонтувати всю, наприклад як в даному випадку (що розглядається) припливну магістраль (Фіг.18). При умові, що магістраль буде не дуже громіздкою, а потім прикріпити до стін 13 та/чи стелі опорами 14 (горизонтальними та/чи вертикальними) та/чи підвісками, наприклад хомутами (непоказані). У випадку, коли магістраль має значну довжину, під час з'єднання конструктивних елементів, прикріплюють уже з'єднані елементи до стін 13 та/чи стелі опорами 14 (горизонтальними та/чи вертикальними) та/чи підвісками, наприклад хомутами (непоказані). Для встановлення витяжного повітроводу використовують таку ж методику, як і для припливного (зазначена раніше). Ознайомившись з методикою проведенням монтажних робіт чи то спеціаліст чи просто робітник зможе легко провести монтаж/демонтаж повітроводу використовуючи, наприклад, конструктивні елементи для плоского повітроводу (деякі із конструктивних елементів зображенні, як зазначалось на Фіг.8, 9) і т.д. 9 12126 10 11 Комп’ютерна верстка А. Попік 12126 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601