Спосіб лікування некротичного ентероколіту у немовлят

Спосіб лікування некротичного ентероколіту у немовлят, який характеризується тим, що під час операції, після виконання основного етапу, проводять трансназальну або трансанальну інтубацію кишечника (в залежності від локалізації ураження), 3 кішечника - тканинну гіпоксію кишки. Оксигенований перфторан має високу кисневу ємність, яка дозволяє підвищити насиченість киснем ворсин слизової кішечника, хорошу текучість, що забезпечує тісний контакт з мукозним шаром кишки та хорошу сорбційну активність, має виражений протиішемічний ефект, протизапальну та протинабрякову дію, сприяє репаративній регенерації ентероцитів мукозного шару кішечника [6]. Суть способу, що заявляється, полягає в наступному: під час операції, після виконання основного етапу, проводять трансназальну або трансанальну інтубацію кішечника (в залежності від локалізації ураження). Застосовують еластичний кишковий зонд із закругленим кінцем і множинними боковими отворами. Через цей зонд вводять розчин оксигенованого перфторану, також зонд служить для декомпресії кішечника. Перше введення оксигенованого перфторану здійснюють інтраопераційно, в подальшому препарат вводять двічі на добу. Безпосередньо перед введенням розморожений перфторан оксигенують шляхом барботажу 100 % киснем у потоці 3-4 л/хв. протягом 10 хвилин. Після кожного введення препарату зонд закривають на 1 годину. Разова доза перфторану складає 5 мл/кг маси тіла дитини. Тривалість курсу лікування - 3-5 діб. Заявлений спосіб лікування некротичного ентероколіту у немовлят використано нами у 8 новонароджених, оперованих з приводу перфоративного перитоніту, зумовленого некротичним ентероколітом ІV стадії. Дітям проводились резекції некротизованих ділянок з накладанням анастомозів (4 дітей) або превентивних стом (в 2 випадках). У 2 дітей проведені ушивання виразок. Ознак дискомфорту чи ускладнень при ентеральному введенні перфторану у дітей ми не спостерігали. Клінічний ефект розробленого нами способу полягає у відсутності повторних некрозів і перфорацій кішечника, більш швидкому відновленні перистальтики та припиненні шлункового стазу в післяопераційному періоді, відсутності випадків неспроможності анастомозу та інших післяопераційних ускладнень. Видужало 7 дітей (87 %). Пролікованим за запропонованим нами способом дітям швидше розпочинали ентеральне годування, у них скоротився час перебування у відділенні інтенсивної терапії та час перебування в стаціонарі. Приклад 1. Дитина П., хлопчик, 3 доби, № іст. хв. 5480/09, поступив у відділення реанімації новонароджених Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні 25.05.2009 р. з клінікою перитоніту. Дитина від першої вагітності, недоношена (термін гестації 36-37 тижнів), з двійні, з масою тіла 2050 г, під час вагітності була хронічна внутрішньоутробна гіпоксія. Клінічний діагноз: Перфоративний некротичний ентероколіт, перфорація сигмовидної кишки, меконієвий перитоніт, пневмонія новонародженого, внутрішньошлуночковий крововилив II ст., набряк головного мозку, анемія середнього ступеня. Після дообстеження і передопераційної підготовки дитина прооперована. Під час операції виявлено перфоративну виразку сигмовидної кишки, ознаки некротичного ентероколіту 58194 4 (потовщення та інфільтрація здухвинної та товстої кишок, меконієвий перитоніт. Проведено висічення і ушивання перфоративної виразки, санацію черевної порожнини. Трансанально проведено кишковий зонд в товсту та здухвинну кишки, з множинними боковими отворами. Інтраопераційно через зонд ввели 10 мл оксигенованого методом барботажу перфторану. Після операції оксигенований перфторан через зонд в цій же дозі вводили двічі на добу протягом 3 діб. Зонд обтурували на 1 годину після кожного введення. На другу добу після операції дитина екстубована, переведена на спонтанне дихання. На третю добу з'явилась перистальтика, розпочато годування через шлунковий зонд, а на 5 добу - годування через рот. З 5 доби самостійна дефекація. На 6 добу дитина переведена з реанімаційного відділу, а на 14 добу виписана із стаціонару в задовільному стані. Оглянута через 3 місяці - вагу набирає добре, проблем з боку травного тракту нема. Таким чином, використання способу, що заявляється, дає можливість провести етіологічно спрямоване лікування некротичного ентероколіту шляхом корекції гіпоксії кішечника, запобігти небезпечних ускладнень - виникнення повторних некрозів та перфорацій кишок, неспроможності швів анастомозів, значно покращує післяопераційний перебіг та дозволяє знизити післяопераційну летальність. Даний спосіб є досить простий у виконанні і безпечний для оперованих дітей. Джерела інформації: 1. Арапова А.В. Язвенно-некротический энтероколит у новорожденных /А.В. Арапова, Е.Б. Ольхова, В.Е. Щитинин //Детская хирургия. - 2003. - № l. - C. 11-15. 2. Капустин Б.Б. Применение перфторана в лечении острых постгастрорезекционных анастомозитов /Б.Б. Капустин, Э.В. Халимов, Е.П. Кузнецов //Применение перфторорганических соединений в экспериментальной и клинической медицине. - СПб.: ВМедА, 2004. - 71 с. 3. Местное применение перфторана в лечении больных распространенным гнойным перитонитом /В.В. Мороз, Г.Р. Аскерханов, А.Г. Гусейнов [и др.] //Перфторорганические соединения в биологии и медицине: Сб. науч. тр. Пущино, ОНТИ ПНЦ РАН, 2001, С. 137-141. 4. Патент 46631 Україна, МПК (2009) А61В17/12. Спосіб захисту між кишкових анастомозів в абдомінальній хірургії у дітей /Фофанов О.Д.; винахідник і власник Фофанов О.Д. - № 46631; заявл. 31.07.2009; опубл. 25.12.2009, Бюл. № 24. 5. Пащенко Ю.В. Некротичний ентероколіт новонароджених /Ю.В. Пащенко, В.Б. Давиденко, К.Ю. Пащенко //Хірургія дитячого віку. -2009. - № 3 (24). – С. 19-21. 6. Терапевтические перспективы внутрипросветного энтерального введения перфторана больным с сепсисом с гепатоспланхнитической ишемией и полиорганной недостаочностью /Усенко Л. В., Мальцева Л.А., Мосенцев Н.Ф. [и др.] //Укр. мед. часопис. - 2001. - № 3 (23). - С. 116-121. 5 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 58194 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601