Спосіб консервативної дезінвагінації кишечнику

Спосіб консервативної дезінвагінації кишечнику, що включає премедикацію, нагнітання повітря у 3 на основі рентгенограми, розправлення інвагінату шляхом збільшення норми нагнічуваного повітря, або додатковий вплив, перед розправленням інвагінату, міорелаксантом короткої дії на тлі ендотрахеального наркозу, якщо інвагінат не розправляється, відповідно до корисної моделі, перед діагностуванням інвагінату, повітря у пряму кишку нагнітають під тиском 30-40 мм. рт. ст., при не розправленні інвагінату його підвищують до 80-130 мм. рт. ст, а якщо розправлення не досягається й надалі, то дезінвагінацію проводять операційним шляхом, у такому ж режимі, під лапароскопічним контролем. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак запропонованого рішення задачі з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. Нормування «дози» нагнічуваного повітря у пряму кишку в одиницях тиску (мм рт. ст.) як перед діагностуванням інвагінату, так і під час його розправлення забезпечує відтворення належного контролю за нагнічуваним повітрям у «негерметичну» кишку для наступної візуалізації голівки інвагінату та реалізації успішного розправлення, адже «негерметичність» компенсується нормою повітряного тиску. Тиск нагнічуваного у пряму кишку повітря перед рентгенологічним контролем, що сягає 3040мм. рт. ст. є найбільш оптимальним. Дозування тиску 40 мм. рт. ст. також недоцільне, з-поза того, що товстокишкові інвагінації можуть розправлятися при тиску для діагностики. Нагнітання повітря у пряму кишку під тиском 80-130 мм. рт. ст. при розправленні інвагінату найбільш продуктивне, бо вплив 130 мм. рт. ст. є небезпечним, бо межує з ризиком деформації циліндрів, перфорації і розвитку перитоніту. Використання лапароскопічного контролю під час розправлення інвагінату операційним шляхом, коли він не розправляється, в режимі нагнітання повітря 30-40, а надалі 80-130 мм. рт. ст. підвищує ефективність консервативної дезінвагінації, завдяки збільшенню апаратної чутливості лапароскопії до візуалізації контрольованого простору, а також стану кишки локалізованої, насамперед, між внутрішнім і зовнішнім циліндрами кишки. Завдяки опрацюванню режиму нагнітання повітря у пряму кишку ефективність консервативної дезінвагінації більшає на  12-13 %, оскільки аналіз віддалених результатів лікування за умов дійсного способу збігається з відсутністю розвитку гострих форм інвагінації кишечнику, насамперед, перфорації прямої кишки та розвитку перитоніту. Сукупність відмітних ознак корисної моделі дозволяє істотно знизити (на ~65-70 %) кількість оперативних втручань. Тож, сукупність запропонованих відмітних ознак заявленої корисної моделі, задіяних до вирішення поставленої задачі і досягнення технічного результату є суттєвою, характеризує затребу 58202 4 ваний обсяг правового захисту здійснюваного процесу, як невідомий з рівня техніки, а від того дозволяє кваліфікувати запропоноване рішення задачі «новим», що поширюється на усі випадки його багаторазової реалізації. Для здійснення способу консервативної дезінвагінації кишечнику залучають вимірювач артеріального тиску загального використання мембранного типу, ТУ 64-1-3878-85. До комплектації обов'язково повинно входити: манометр, пневматичний нагнічувач та полівінілхлоридна технічна трубка, що з'єднує ці пристрої. («ИАДМ-ОП» виробник м. Львів, «ИАДМ-ОПМ» виробник СПетербург та інші). Контролювання тиску нагнічуваного повітря у мм. рт. ст. забезпечують за допомогою вимірювача артеріального тиску загального використання мембранного типу (виробник м. Львів, С-Петербург та ін.), з точністю відліку ± 3 мм. рт. ст. Премедикацію проводять 0,1 % розчином атропіну сульфат виробництва «ГНЦЛС» (Україна), 50 % розчином анальгіну «Дарніца» (Україна), «Здоров'я народу» (Україна) та 1 % розчином дімедролу «Галичфарм» (Україна), «Дарніца» (Україна), з урахуванням вікових обмежень дозування. Сутність. За допомогою вищевказаних препаратів хворого піддають внутрішнє-м'язовій премедикації. Під рентгенівським контролем здійснюють пневмоколонографію, в режимі тиску нагнічуваного повітря 30-40 мм. рт. ст. Після з'ясування прямих і непрямих ознак інвагінації за рентгенограмою, інвагінат розправляють подальшим збільшенням тиску повітря до 80-130 мм. рт. ст. у прямій кишці. Якщо інвагінат не розправляється, кишечник спорожняють від повітря, вводять міорелаксант короткої дії і нагнітають його знову під тиском 80-130 мм. рт. ст., використовуючи ендотрахеальний наркоз з лапароскопічним контролем. Якщо інвагінат не розправляється як і раніш, то дезінвагінацію здійснюють операційним чином, за умов наявності показань до оперативної дезінвагінації, після певної доопераційної підготовки хворого. Клінічний приклад. Хвора трирічна дитина надійшла 19.10.09 в Клініку дитячої хірургії м. Дніпропетровська (і/х № 12337). За оцінкою клініки захворювання, анамнезу та лабораторних даних, а також відсутністю ускладнень органів черевної порожнини (перитоніту) була показана пневмоколонографія. Через 30 хв. після внутрішньом'язової премедикації 0,1 % розчином атропіну, 50 % розчином анальгіну й 1 % розчином димедролу здійснювали пневмоколонографію під рентгенівським контролем, під час котрого у пряму кишку вводили оливоподібний наконечник, що з'єднувався з балоном Річардсона і манометром. Нагнітали повітря у пряму кишку при тискові 40 мм. рт. ст. Потім проводили оглядову рентгенографію черевної порожнини. За оцінкою рентгенограми діагностували здухвинно-обідкову форму інвагінації. Здійснювали консервативне розправлення інвагінату шляхом підвищення внутрішньокишкового тиску повітря до 100 мм. рт. ст. За даними рентгенівського контролю спостерігали міграцію інвагінату у праву здух 5 58202 винну ділянку. Повного розправлення останнього не сталося, попри двох додаткових спроб консервативної дезінвагінації. Після передопераційної підготовки, дезінвагінацію кишечнику проводили в операційній залі, де під ендотрахеальним наркозом і лапароскопічним контролем, підтримуючи дихання за допомогою апарата штучної вентиляції легенів, після введення норкурону як міорелаксанту, здійснювали інтубацію трахеї, а в проекції нижньої біляпупочної точки накладали пневмоперитоніум. На лівій здухвинній ділянці встановлювали 5 мм порт маніпулятора. При ревізії кишечнику, на ділянці правого підребер'я був виявлений інвагінат 3x10 см за габаритами. Під лапароскопічним контролем здійснювали консервативну дезінвагінацію шляхом нагнітання повітря у пряму кишку під тиском до 80мм. рт. ст. Дезінвагінація відбулася з утворенням «блюдцеоподібного вдавлення» на відстані 10см від ілеоцекального кута. Розправлений кишечник був визнаний життєздатним. Надалі - десуфляція, по 1 вузловому шву на рани, асептичні наклейки. На 4 добу дитина видужала й була виписана зі стаціонару. За контролем результатів лікування спостерігали відсутність онтогенезу гострих форм інвагінації кишечнику у дитини на протязі 15 місяців, насамперед, перфорації прямої кишки та розвитку Комп’ютерна верстка Мацело В. 6 перитоніту, що дозволило дійти висновку про реалізацію більш ефективного результату дезінвагінації, завдяки нормуванню «доз» нагнічуваного повітря в одиницях тиску, а також достовірності контролю за його нагнічуваним у «негерметичну» кишку, а також чіткій візуалізації голівки інвагінату за рентгенограмою. Таким чином, запропоноване рішення задачі відповідає умові «промислова придатність», як таке що може бути відтвореним і використаним у дитячій хірургії, з можливістю перевершення вищенаведеного технічного результату, за допомогою реальних продуктів, які були відомі за подією пріоритету та поєднані з рішенням поставленої задачі. Поряд із цим, характеристика заявленого способу за Формулою визначає межі його відмінностей від прототипу, яка допускає можливість набуття ним правового статусу як корисної моделі процесу. Аналоги: 1. Казимиров Л.И., Крюков В.А., Сумин А.И. и др //Консервативные методы лечения инвагинации кишок у детей /Хирургия. - 1987. - № 8. - С. 46-50. 2. Способ консервативной дезінвагінації: Пат. 2223047 Росии, МПК А61В17/00 /Беляев М.К., Федоров К.К. (Россия); Новокузнецкий гос. ин-т усовершенствования (Россия). - № 2002115488/14; заявл. 10.06.02; опубл. 10.02.04. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601