Спосіб лікування гострої емпієми плеври

Спосіб лікування гострої емпієми плеври, що включає торакоскопічне дослідження плевральної порожнини, який відрізняється тим, що в усі виявлені ГНІЙНІ кишені встановлюють мікроіригатори і налагоджують багатополюсне постійне та фракційне промивання плевральної порожнини з експозицією розчину 2 години ДВІЧІ на день Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування гострої емпієми плеври, який включає торакоскопічне дослідження ураженої плевральної порожнини, згідно до винаходу, додатково виявляють усі ГНІЙНІ кишені, встановлюють в усі виявлені ГНІЙНІ кишені мікроірригатори і налагоджують багатополюсне постійне та фракційне промивання плевральної порожнини з експозицією розчину 2 години ДВІЧІ на день Використання торакоскопічного дослідження дозволяє достовірно встановити мікроіригатори в усі ГНІЙНІ кишені і сприяє їх повноцінному дренуванню Застосування тільки постійного режиму промивання приводить до швидкого формування каналів по яких розчин стікає тонкою цівкою і не очищує всю площу ураженої плевральної порожнини, а застосування поперемінно постійного і фракційного режиму промивання по 2 години ДВІЧІ на день забезпечує ефективну санацію плевральної порожнини, що сприяє вкороченню термінів стаціонарного лікування хворих Вказане у формулі винаходу числове значення експозиції фракційного промивання плевральної порожнини по 2 години ДВІЧІ на день обґрунтовані на основі КЛІНІЧНИХ досліджень 12 хворих Дані зведені у таблицю 00 со го 00 ю 58338 Таблиця Хворий, І/Х, № Експозиція розчину в плевральній порожнині (при фракційному промиванні) 1 В , 22667 Д , 6922 А, 6912 Г,7793 П , 12393 К, 16611 В,10202 Т, 6917 Г,7262 В, 10247 К, 13764 С, 17503 Терміни ліквідації гнійного процесу в Терміни перебування хвоплевральній порожнині (за результатарого на стаціонарному ми рентгенологічного дослідження орлікування (дні) ганів грудної клітки, день після операції} 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 год 2 год 2 год 2 год 2 год 2 год 2 год 2 год 2 год 2 год 2 год 2 год 2 р/добу р/добу р/добу р/добу р/добу р/добу р/добу р/добу р/добу р/добу р/добу р/добу Спосіб здійснюють наступним чином Після проведення оглядової рентгенографії органів грудної клітки визначають найнижчу точку емпієми з боку ураженої плевральної порожнини В цьому МІСЦІ проводять місцеву інфільтративну анестезію і пунктують плевральну порожнину голкою та аспірують гнійний вміст В МІСЦІ найнижчої точки емпієми в плевральну порожнину вводять тубус торакоскопа Під контролем торакоскопа визначають межі гнійної порожнини, розташування і КІЛЬКІСТЬ злу к та гнійних кишень Після роз'єднання злук, по верхньому краю кожної виявленої гнійної кишені, під контролем торакоскопа, з боку шкіри за допомогою голки з провідником вводять мікроіригатори в кожну гнійну кишеню Всі введені в плевральну порожнину мікроіригатори під'єднують до крапельниць з антисептичним розчином Після видалення тубуса торакоскопа з найнижчої точки емпієми в плевральну порожнину через той самий отвір вводять товсту дренажну трубку, яку перекривають Плевральну порожнину через мікроіригатори з усіх полюсів заповнюють антисептичним розчином з антибіотиком на 2 години Після цього відкривають товсту дренажну трубку і проводять проточне постійне промивання плевральної порожнини через усі мікроіригатори Режим фракційного промивання, який передбачає заповнення плевральної порожнини через мікроіригатори антисептичним розчином з антибіотиком на 2 години, повторюють ДВІЧІ надень Ефективність лікування гострої емпієми контролюють рентгенологічним дослідженням органів грудної клітки Приклад 1 Хворий С , 1957 року народження, карта стаціонарного хворого № 17503, поступив у відділення торакальної хірурги обласної клінічної лікарні 03 10 00 р При проведенні оглядової рентгенографи органів грудної клітки визначено гостру правобічну емпієму плеври Згідно до запропонованого способу лікування у хворого після оглядової рентгенографії органів грудної клітки визначено найнижчу точку емпієми з боку ураженої плевральної порожнини В цьому МІСЦІ проведено місцеву інфільтративну анестезію 0,5% розчином 3 16 17 8 12 7 6 13 12 11 11 17 9 4 20 24 13 19 9 7 15 15 15 17 26 10 новокаїну і пункцію плевральної порожнини голкою та аспіровано 1 л гнійного вмісту В МІСЦІ найнижчої точки емпієми в плевральну порожнину введено тубус торакоскопа Під контролем торакоскопа визначені межі гнійної порожнини, розташування і КІЛЬКІСТЬ злук та 4 гнійних кишень Після роз'єднання злук, по верхньому краю кожної гнійної кишені, під контролем торакоскопа, з боку шкіри, за допомогою голки з провідником введено 4 мікроіригатори Всі мікроіригатори під'єднано до крапельниць з антисептичним розчином Після видалення тубуса торакоскопа з найнижчої точки емпієми в плевральну порожнину через той самий отвір введено товсту дренажну поліхлорвшілову трубку, яку перекрито затискачем Плевральну порожнину через мікроіригатори з усіх полюсів заповнено антисептичним розчином з 3 000 000 ОД G-пеніцилшу на 2 години Після цього відкрито дренажну трубку і проведено проточне постійне промивання плевральної порожнини через усі мікроіригатори Режим фракційного промивання повторено ДВІЧІ на день Лікування за вказаним способом проведено протягом 5 днів На 6 день гнійних виділень з плевральної порожнини не було На 7 день проведено рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, яке підтвердило ліквідацію гнійного процесу в плевральній порожнині Приклад 2 Хворий К, 1940 року народження, карта стаціонарного хворого № 13764, поступив у відділення торакальної хірурги обласної клінічної лікарні 07 09 99 р При проведенні оглядової рентгенографи органів грудної клітки визначено гостру лівобічну емпієму плеври Згідно ДО запропонованого способу лікування у хворого після оглядової рентгенографії органів грудної клітки визначено найнижчу точку емпієми зліва В цьому МІСЦІ проведено місцеву інфільтративну анестезію 0,5% розчином новокаїну і пункцію плевральної порожнини голкою та аспіровано 2,5 л гнійного вмісту В МІСЦІ найнижчої точки емпієми в плевральну порожнину введено тубус торакоскопа Під контролем торакоскопа визначено межі гнійної порожни 58338 ни, розташування і КІЛЬКІСТЬ злук та 7 гнійних ки шень Після роз'єднання злук, по верхньому краю кожної гнійної кишені, під контролем торакоскопа, з боку шкіри за допомогою голки з провідником введено 7 мікроіригаторів Всі мікроіригатори під'єднано до крапельниць з антисептичним розчином Після видалення тубуса торакоскопа з найнижчої точки емпієми в плевральну порожнину через той самий отвір введено товсту дренажну поліхлорвшілову трубку, яку перекрито затискачем Плевральну порожнину через мікроіригатори з усіх полюсів заповнено антисептичним розчином з 3 000 000 ОД G-пеніцилшу на 2 години Після цього відкрито дренажну трубку і проведено проточне постійне промивання плевральної порожнини через усі мікроіригатори Режим фракційного промивання повторено ДВІЧІ на день Лікування за вказаним способом проведено протягом 7 днів На 9 день гнійних виділень з плевральної порожнини не було На 11 день проведено рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, яке підтвердило ліквідацію гнійного процесу в плевральній порожнині За таким способом гостру емпієму плеври проліковано у 12 хворих, термін ліквідації гнійного процесу в плевральній порожнині становив в середньому 11,5 8±1,07 дня, що було підтверджено наступними КЛІНІЧНИМИ та інструментальними дослідженнями, терміни перебування хворого в стаціонарі становили в середньому 15,83±1,67 дня Комп'ютерна верстка В Клюкш в той час, як із 12 хворих, які були проліковані за аналогом, термін ліквідації гнійного процесу в плевральній порожнині становив в середньому 21,84±1,48 дня, терміни перебування хворого в стаціонарі становили в середньому 28,31 ±2,37 дня Таким чином, порівняння з аналогом показує, що застосування запропонованого способу лікування гострої емпієми плеври дозволяє покращити ефективність лікування за рахунок скорочення термінів ліквідації гнійного процесу в плевральній порожнині і перебування хворого в стаціонарі Джерела інформації 1 Опанасенко М С , Пристайко Я Й , Карнах Р І Вплив антибютикотерапм на імунний статус хворих з неспецифічними захворюваннями легень, ускладнених емпіємою плеври // Лікарська справ а , - 1 9 9 9 - № 1 - С 85-88 2 Пристайко Я Й , Фещенко Ю І Обґрунтування використання ендолімфатичної терапії в лікуванні гнійних захворювань легень, ускладнених емпіємою плеври // Клінічна хірургія-1997 - № 56 - С 24-25 3 Цеймах Е А , Лікування гострих емпієм плеври та пюпневмотораксу // Грудна та серцевосудинна хірургія -1999 - № 1 -С 51 -54 4 Шойхет Я Н Корекція прокоагулянтної та протеолітичної активності фагоцитів у вогнищі запалення // Грудна та серцево-судинна хірургія 1994 - № 6 - С 68-71 - найближчий аналог Підписано до друку 05 08 2003 Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ТОВ "Міжнародний науковий комітет", вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна