Секція для обробки рідкого металу газами

1. Секція для обробки рідкого металу газами, що має крізні щілиноподібні капілярні отвори для виходу газу, розташовані рядками, яка відрізняється тим, що вона додатково оснащена щонай 3 Арматурний стержень що замонолічений вздовж секції, значно підвищує конструктивну міцність. Товщина, одного стержня менш ніж 2 мм не може надійно забезпечити конструктивну міцність секції в цілому. Тому необхідно ставити більше стержнів, що ускладнює технології виробництва секцій. Крім того, стержні такою товщиною не можуть бути маяками безпеки, тому що непомітні, коли секція відпрацює. Товщина стержня більш ніж 10 мм як арматура не потрібна, бо того запасу конструктивної міцності набагато більше, ніж потрібно для надійної роботи секції. Крім того, при нагріванні металеві стержні розширюються значно більше, ніж бетони, і зусилля, яке розвиває стержень при температурному збільшенні, може перевищити опір руйнуванню бетону, тому є загроза руйнування секції. Найбільш придатні є стержні 47 мм. Довжина стержня більш ніж 1,0 від довжини секції значно утрудняє технологію, бо при монтажі форми стержень повинен бути всередині її. При експериментально-промисловому виготовлені таких секцій, було необхідно утворювати отвори в торцевих стінках форми, які фіксували положення стержня. Але в різних металургійних ємностях товщина зносу футерівки значно різняться (50-250 мм) і робити для кожного випадку окремі форми не економічно, бо парк форм збільшується в десятки разів. Крім того, коли з секції виступають стержні, є небезпека травмування персоналу. При виборі мінімальної довжини стержня були зроблені прорахунки епюри рівномірно навантаженої балки, що опирається на дві крайні опори. Геометрична межа епюри дає висновок про мінімальну довжину стержня. Згідно з цим довжина стержня на рівні максимального зносу менш ніж 0,5 є недостатня для конструктивній міцності секції в цілому. Корисна модель пояснюється кресленням, де На фіг. 1 зображено поперечний переріз секції. На фіг. 2 показаний горизонтальний переріз секції. Секція 1 має капілярні отвори 2, арматурний стержень 3, який знаходиться на рівні максимального зносу секції 4. Капілярні отвори 2 розташовані рядками 5, відстань між якими складає 2550 мм. Приклад виготування секції розміром 400120250 мм. В металеву форму установлюють у вертикальній площині рядками стрічки товщиною 0,2 мм і 58533 4 шириною 45 мм, які закріплені на поперечині в вигляді спиці. У кожному рядку на рівній відстані одна від одної розташовують дві стрічки. Сума стрічок дорівнює 0,85 від ширини секції. На всю довжину секції розміщують 9 рядків. Таким чином загальна кількість стрічок дорівнює 18. Нижні конці стрічок фіксують дно твірними планками, ширина яких дорівнює міжрядковому простору. Після того як форму зібрали, планки закріпили, на тонких металевих дротах на відстані 130 мм від дна форми установлюють арматурний стержень і після цього її подають під бетонозмішувач примусової дії і установлюють на вібростенд. Як тільки вогнетривкий бетон змішали, його подають у форму, одночасно починають вібрування бетону (бо він є жорстким та тиксотропним). Після наповнення форми її транспортують до сушильної камери, де прогрівають і витримують згідно технологічної інструкції. Після цього її розбирають, а секцію залишають на подальшу сушку. Завдяки арматурним стержням загальна міцність значно підвищилась, тому подальша обробка цих секцій суттєво спрощувалась, відбракування при транспортуванні та монтажі стало відсутнє, а сам монтаж став значно легшим і доступнішим. Секція працює таким чином. Пропоновану секцію встановлюють в колектор і заливають герметизуючим складом, наприклад бетоном. Після сушки і підготовки до роботи ківш подають під випуск для наповнення рідким металом. Під час наповнення ковша розплавом подають газ під продувочний пристрій, що складається з секцій. Газ проходить крізь отвори секцій і попадає в розплав у вигляді дрібних бульбашок. Пропускна здатність при роботі секції розміром 440 мм  120 мм складає 3000-3500 л/хв. З часом відбувається розмивання футеровки ковша, у тому числі і днища разом з продувочним пристроєм. При появі у полі зору армуючого стержня на фоні вогнеупора продувочного пристрою, ківш відставляють на ремонт. За відсутності стержня може відбутися знос, що перевищує безпечну роботу ковша в цілому. Таким чином, завдяки зміні конструкції секції для обробки рідкого металу газом, технічна задача підвищення конструктивної міцності з одночасним підвищенням пропускної здатності повністю вирішена. 5 Комп’ютерна верстка Мацело В. 58533 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601