Спосіб визначення жирнокислотного складу ліпідного комплексу шипшини та глоду

Спосіб визначення жирнокислотного складу ліпідного комплексу шипшини та глоду шляхом дослідження порушень обміну речовин, який відрізняється тим, що визначають жирнокислотний склад ліпідів за допомогою газорідинної хроматографії, визначають вміст лінолевої та арахідонової вищих жирних кислот і розраховують їх в процентах. (19) (21) u201015295 (22) 20.12.2010 (24) 10.05.2011 (46) 10.05.2011, Бюл.№ 9, 2011 р. (72) БРЮЗГІНА ТЕТЯНА СЕМЕНІВНА, ГАРКАВА КАТЕРИНА ГРИГОРІВНА, ШЕВЦОВА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА, МАХИНЯ ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ 3 59451 Таким чином, важливою частиною застосування шипшини та глоду є визначення їх корисності при порушенні обмінних процесів. Відомий спосіб застосування шипшини та глоду в медицині на основі фармакологічних властивостей і цілого ряду діючих речовин. Це свідчить про те, що ця рослина має лікувальні властивості [2]. Однак, вказаний спосіб не дозволяє оцінити корисність застосування шипшини та глоду при деяких патологіях. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб визначення якісного складу оксикоричних кислот методом паперової хроматографії [5], який виступає в якості прототипу. Однак, цей спосіб не дозволяє оцінити корисність застосування шипшини та глоду для хворих з порушенням ліпідного обміну. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу поповнення дефіциту ессенціальних жирних кислот в організмі хворих з мієлолейкозом, ішемічною хворобою серця та генералізованим пародонтитом шляхом використання шипшини та глоду. 4 Досягнутий технічний результат від використання корисної моделі полягає в застосуванні цих рослин у деяких патологічних станах, що дасть можливість знизити захворюваність та зменшити термін лікування. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який передбачає дослідження порушень обміну речовин, згідно корисної моделі, визначають жирнокислотний склад ліпідів шипшини та глоду за допомогою газорідинної хроматографії, виявляють вміст лінолевої та арахідонової жирних кислот і розраховують їх в процентах. Перевага цього метода: чутливість газорідинної хроматографії-10-10 А, висока інформативність, що дозволяє визначити ефективність лікування. За допомогою цього метода можна постійно контролювати стан та правильність призначення фітотерапії. Спосіб здійснювався таким чином: 1) аналіз жирнокислотного складу ліпідів шипшини та глоду проводили згідно [6]. 2) підготовку і газохроматографічний аналіз ліпідів плазми крові проводили за методикою [6]. Результати запропонованого способу представлено в %. Таблиця 1 C12:0 C14:0 C14:1 C15:0 C16:0 C16:1 2,3 4,5 4,5 21,8 1,8 5,4 1,3 27,5 2,3 Жирні кислоти C17:0 C18:0 C18:1 Шипшина 2,7 6,8 Глод 0,5 3,6 17,1 0,5 Із таблиці бачимо, що вміст пальмітинової та ессенціальних жирних кислот (лінолевої та арахідонової) ліпідів близькі по рівню з такими ж показниками плазми крові контрольної групи, що дозво C18:2 C18:3 C20:4 Сума НЖК Сума Сума НН ПН ЖК ЖК 25,9 22,7 8,2 31,8 68,2 56 21,6 5,4 13,5 40,1 59,9 40 ляє використовувати для поповнення дефіциту цих жирних кислот при наступних патологіях. Результати досліджень приведені в таблиці 2. Таблиця 2 Вміст жирних кислот ліпідів в % ЖК С18:2 С20:4 ПНЖК Плазма до лікування ІХС Генералізований пароМієлолейкоз п =15 донтит 9,1±0,9 14,6±1,0 6,5±0,7 7,6±0,8 1,4±0,1 6,5±0,7 16,7±1,0 16,0±1,5 13,0±1,0 Шипшина Глод 25,9±0,5 8,2±0,6 56,8±1,5 21,6±1,5 13,5±1,0 40,5±1,3 *- р < 0,05 в порівнянні з контролем. Використання в якості чаю з шипшини та глоду в подрібненому вигляді 2-3 рази на день протягом 3-х тижнів допоможе хворим нормалізувати жирнокислотний склад ліпідів плазми, окремо рівень есенціальних жирних кислот на фоні традиційної терапії. На базі Інституту проблем патології НМУ імені О. О. Богомольця та кафедри біотехнології НАУ методом газорідинної хроматографії було визна чено жирнокислотного комплексу ліпідів шипшини та глоду і порівняно з контрольними показниками плазми крові. Таким чином, даний метод досить точний для оцінки корисності застосування шипшини та глоду і може бути рекомендованим для впровадження в клінічну медицину. Джерела інформації: 5 59451 1. Гродзинського. А. М. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: Голов. Ред. УРЕ, 1991. 2. Кисличенко B. C., Новосел Е. Н., Кузнецов В. Ю., Бельма В. В., Болоховец А. С. Липиды и липофильные компоненты некоторых растений // Химия природных соединений. - 2006. - № 2. 3. Кунах В. А. Біотехнологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого-біохімічні основи. - К.: Логос, 2005. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 6 4 Орлова Н. Я. Фізіологія та біохімія харчування. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2001. 5. Солодовніченко Н. М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати: Посібник, з фармакогнозії з основами біохімії лікарських рослин. - X.: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки, 2001. 6. Яременко О. Б., Камиш О. Ю. Брюзгіна Т. С. „Оцінка жирно кислотного складу ліпідів крові у хворих на ревматоїдний артрит" //Медична хімія. 2005. - № 2. - С. 86-88. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601