Спосіб прогнозування дефектів виливків “пригар”

Спосіб прогнозування дефекту виливків шляхом підрахунку ознак, що спостерігаються, який відрізняється тим, що за допомогою комп'ютерної програми проводять повний якісний і кількісний аналіз одної прогностичної гіпотези автономно і незалежно від інших гіпотез, її ймовірну оцінку аж до визначення 100 % імовірності за формулою: Пригар (%) = (3 * Gмнизк + Gсрнизк) * 100/4, де: Gмнизк = 1 - GМ, якщо РМтек Ропт, Gсрнизк = 0, якщо Рсртек є [Ропт; Рmax]; Рмтек  [Рнас; Рнас < Ропт < Рнас < Рмтек < Pmax Рmax] Pmax Рcpтек  Рнас < Ропт < Рнас < Рcpтек < U 2 59457 1 3 59457   i1 i1  iji /  ij j  100 де: Pj - вірогідність j-ой гіпотези; Aij - коефіцієнт значимості (інформативності) іої ознаки для j-ої гіпотези; будь-яке річовинне число; Кі - коефіцієнт присутності (1) чи відсутності (0) і-ої ознаки у спостерігаємій ситуації (дорівнює виключно 1 або 0 згідно з двоїчною системою). В основу корисної моделі поставлена задача створити такий спосіб, який дозволить підвищити якість і точність розпізнавання образів, диференціальних, комплексних І автономних прогнозування і діагностики, прийняття рішень в експертних системах, аналізу інформації, приватних прогнозування і діагностики, моделювання складних ситуацій, видачі рекомендацій, прогнозування, постановки остаточних прогнозу і діагнозу, а також врахувати функцію бажаності оптимального ущільнення форми, одночасно змінити двоїчну (дискретну) систему області значень ознак на аналогову безперервну систему представлення значень ознак в Інтервалі [0;1] і надати можливість самої функції вірогідності прогнозу дефектів приймати вигляд не ступінчастий, а монотонний І безперервний з плавними переходами. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі шляхом підрахунку ознак за допомогою комп’ютерної програми проводять повний якісний і кількісний аналіз прогностичної гіпотези; імовірну оцінку прогностичної гіпотези аж до визначення 100% імовірності; облік всіх ознак, властивих прогностичній гіпотезі, в т.ч. приватних ознак, характерних окремим прогностичним гіпотезам. Головною відмінністю від відомого способу є те, що автори пропонують, проводити повний якісний І кількісний аналіз прогностичної гіпотези дефекту "Пригар" автономно і незалежно від інших гіпотез, ймовірну оцінку прогностичної гіпотези, аж до визначення 100% імовірності за формулами: Пригар (%) = (3 * GМнизк + Gcpнизк) * 100/4 де: GМнизк= 1 - GМ, якщо РМтек Ропт, Gсрнизк = 0, якщо Рсртек  [Ропт; Рmax]; Рнас < Ропт < Рмтек  [Рнас; Рнас < Рмтек < Pmax Рmax] Pmax Рcpтек Рнас < Ропт < Рнас < Рcpтек <  [Рнас; Рmax] Pmax, Pmax Gсрнизк - коефіцієнт присутності (1) чи відсутності (0) ознаки, характерної для гіпотези в ситуації, що спостерігається, Gсрнизк  [0;1] (дорівнює значенню з інтервалу від 0 до 1), фактично є функцією бажаності середньої щільності суміші у всій формі; GМнизк - коефіцієнт присутності (1) чи відсутності (0) ознаки, характерної для гіпотези в ситуації, що спостерігається, GМнизк  [0;1] (дорівнює зна 4 ченню з інтервалу від 0 до 1), фактично є функцією бажаності середньої щільності суміші у білямодельній зоні форми; Рcpтек - середня щільність суміші в ливарній 3 формі, кг/м ; Рмтек - щільність суміші в білямодельній зоні 3 ливарної форми, кг/м ; Pmax - максимальна щільність суміші в ливар3 ній формі, кг/м ; Рнас - насипна щільність суміші в ливарній фо3 рмі, кг/м ; Ропт - оптимальна щільність суміші в ливарній 3 формі, кг/м ; Ропт = 0,85 Рmaх; при цьому кількісний аналіз проводять з використанням спеціальної апаратури, після цього здійснюють облік всіх ознак, властивих прогностичній гіпотезі, в т.ч. окремих ознак, характерних прогностичній гіпотезі, при цьому ознаки, не характерні для прогностичної гіпотези, не враховують. Спосіб здійснюють наступним чином. Створюють математичну модель, заповнюють таблицю значень ознак прогностичної гіпотези (у виді набору значень виду 01001011 - для моделей без обліку Інформативності (значимості) чи ознак виду 0312 І з будь-якими іншими речовинними значеннями - для моделей з урахуванням значимості); здійснюють розрахунок еталонної суми прогностичної гіпотези, тобто для ознак, характерних для прогностичної гіпотези, сумуються значення їх ознак. На етапі використання: значення ознак, що спостерігають, вибірково сумують співвідносно для конкретної математичної моделі прогностичної гіпотези (тобто приватні ознаки конкретних прогностичних гіпотез враховують тільки для цих прогностичних гіпотез) і фіксують розрахункову суму: Пригар (%) = (3 * GМнизк + Gcpнизк) * 100/4 де: GМнизк = 1 - GМ, якщо РМтек Ропт, Gсрнизк = 0, якщо Рсртек  [Ропт; Рmax]; Рнас < Ропт < Рмтек  [Рнас; Рнас¸ < Рмтек < Pmax Рmax] Pmax Рcpтек Рнас < Ропт < Рнас < Рcpтек <  [Рнас; Рmax] Pmax, Pmax для прогностичної гіпотези розраховують ступінь імовірності, приймають рішення - пропонують прогноз, виходячи з отриманого значення імовірності. Приклад. Було проведено автономне прогнозування з використанням запропонованого способу з насту3 пними початковими умовами: Рнас=970 кг/м , 3 Pmax=1820 кг/м . Середня щільність форми 1332 3 3 кг/м , модельної зони 1525 кг/м , надмодельної 3 зони 1242 кг/м . 3 Ропт = 0,85* Рmax = 1547 кг/м Пригар (%) = (3 * GMнизк+ Gcpнизк) * 100/4 GMнизк = 0,162, Gcpнизк = 0,268 Пригар (%) = 18,86%. З розрахунку видно, що сукупність ознак відповідає певній прогностичній гіпотезі о вірогідності дефекту виливків "Пригар" - 18,86%. 5 59457 Запропонований спосіб може бути використаний в експертних системах, системах розпізнавання образів, системах діагностики, у системах моделювання і прогнозування, зокрема в ливарному виробництві або медицині, зокрема в стоматології. Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 Література 1.Патент України № 52914А (Україна). Спосіб діагностики захворювань / В.П.Самарай, Н.О.Довбиш, В.О.Маланчук, В.П.Неспрядько, П.О.Довбиш, А.А.Копчак. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601