Спосіб хірургічного лікування хронічної анальної тріщини

Спосіб хірургічного лікування хронічної аналь 3 59458 внутрішнього анального сфінктеру). Наступним етапом з допомогою ложки Фолькмана виконують кюретаж дна анальної тріщини до появи доброї дифузної артеріальної кровоточивості по всій поверхні, що залишена від висічення анальної тріщини (ознака достатнього кюретажу). З допомогою диссекцію виконують тунелювання підслизового шару вище розташованого клаптя слизової оболонки нижньоампулярного відділу прямої кишки (мобілізація слизової оболонки). Мобілізований клапоть в поперечному до вісі анального каналу напрямку зшивають окремими вузловими швами на атравматичній голці з анодермою, при чому досягається низведення мобілізованої слизової оболонки, яка вкриває (тампонує) оголену поверхню внутрішнього анального сфінктеру (де попередньо виконано кюретаж). Операцію закінчують введенням мазевої турунди з маззю Лєвомєколь в анальний канал. Використання способу хірургічного лікування глибоких хронічних анальних тріщин згідно корисної моделі має наступні переваги: - за рахунок кюретажу дна анальної тріщини відпадає необхідність у розсіченні внутрішнього анального сфінктеру та наступного його ушивання (сфінктеропластики); - відпадає загроза розвитку післяопераційної анальної інконтиненції за рахунок відсутності анатомічного пошкодження анального сфінктеру; - не утворюється ригідний післяопераційний рубець сфінктеру, оскільки сфінктеропластика не проводиться, відпадає загроза порушення замикальної функції анального сфінктеру; - ушивання рани в поперечному до вісі анального каналу напрямку запобігає утворенню поздовжнього жолобоподібного рубця по якому в післяопераційному періоді можуть відмічатися слизові виділення; - після ушивання операційної рани в поперечному напрямку відбувається збільшення кола анального каналу, що запобігає появі післяопераційних стриктур анального каналу; - відсутність потреби у розсіченні волокон внутрішнього анального сфінктеру та виконання наступної сфінктеропластики значно зменшує час виконання оперативного втручання; - поверхня анального сфінктеру після кюретажу сприяє швидкому приживленню низведеної слизової оболонки нижньоампулярного відділу прямої кишки. Приклад: хворий Ш., госпіталізований до відді Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 лення 19.10.2009 р. з діагнозом: хронічна задня анальна тріщина. При клініко-інструментальному та лабораторному обстеженні хворого протипоказань до оперативного лікування не виявлено. При проктологічному огляді встановлено, що дном анальної тріщини є оголені волокна внутрішнього анального сфінктеру з явищами склерозування та крайової епітелізації. 21.10.2009 р. під спинальною анестезією пацієнту виконано висічення анальної тріщини з кюретажем її дна та поперечним ушиванням рани згідно корисної моделі. Перебіг післяопераційного періоду гладкий, розходження країв післяопераційної рани не відмічалося, низведений клапоть слизової оболонки прямої кишки приживився без ускладнень. 24.10.2009 р. хворий в задовільному стані виписаний зі стаціонару. На контрольних обстеженнях через 1, 6 та 12 місяців - післяопераційних ускладнень не було, приживлення низведеного клаптя пройшло без ускладнень, порушення замикальної функції анального сфінктеру не виявлено. Запропонований спосіб застосовувався у лікуванні 18 пацієнтів. В усіх хворих вдалося отримати добрий результат - рана загоїлась без ускладнень первинним натягом, прорізання швів післяопераційної рани та рецидиву захворювання не було, порушення анальної континенції в післяопераційному періоді не виявлено. Середня тривалість оперативного втручання склала 13,5±3,4 хвилини. У 27 пацієнтів, прооперованих згідно способуаналогу в післяопераційному періоді зареєстровані наступні ускладнення: прорізання швів післяопераційної рани під час акту дефекації (2), стриктура анального каналу (1), рецидив анальної тріщини (1), утворення ригідного рубця сфінктеру (2), утворення жолобоподібного післяопераційного рубця, який супроводжувався слизовими виділеннями (2), порушення анальної континенції (3). Середня тривалість оперативного втручання згідно способуаналогу склала 29,7±4,1 хвилини. Спосіб, що заявляється апробований на кафедрі хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України та відділенні загальної та онкологічної колопроктології Головного військово-медичного клінічного центру МО України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичнупрактику. Література. 1. Основы колопроктологии / под ред. Г.И. Воробйова. - М: „МИА", 2006. - 432 с. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601