Спосіб профілактики гострої періопераційної ішемії міокарда у хворих з гнійно-некротичними формами діабетичної стопи

Спосіб профілактики гострої періопераційної ішемії міокарда у хворих з гнійно-некротичними 3 Косаченко В.М., Корсунский С.Б. Эпидуральная анестезия у лиц пожилого и старческого возраста / Вестник интенсивной терапии. - 2002.- №1. - С.7074). Перевагами цього способу є попередження інтраопераційного зниження артеріального тиску шляхом передопераційного підвищення об'єму циркулюючої крові. Недоліком передопераційної інфузії комбінації кристалоїдних та колоїдних препаратів є зниження вмісту кисню в одиниці об'єму крові, перенавантаження рідиною малого кола кровообігу, відсутність прямої метаболічної дії на кардіоміоцити, що потребує в подальшому післяопераційному періоді введення препаратів крові, діуретичних засобів та антиангінальних препаратів (за показаннями). В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу профілактики гострої періопераційної ішемії міокарда у хворих з гнійнонекротичними формами діабетичної стопи, в якому за рахунок додаткового додавання до комбінації кристалоїдних та колоїдних препаратів метаболічного кардіопротектора, досягається підвищення енергозабезпечення кардіоміоцитів в періопераційному періоді. Поставлена задача вирішується в способі профілактики гострої періопераційної ішемії міокарда у хворих з гнійно-некротичними формами діабетичної стопи шляхом введення розчину гідроксіетилкрохмалю 6 % 200 мл, фізіологічного розчину натрію хлориду (0,9 %), згідно з корисною моделлю, додатково до розчину натрію хлориду додають 100 мг тіотриазоліну, отриману суміш вводять за 2-3 години до операції внутрішньовенно краплинно, в наступні 5 діб післяопераційного періоду кожні 12 годин вводять розчин натрію хлориду з тіотриазоліном. Відомо, що введення препарату тіотриазолін метаболічного препарату з унікальними фармакодинамічними і фармакокінетичними властивостями нормалізує серцевий ритм, сприяє підвищенню ефективності традиційної антиангінальної терапії, як на початкових, так і на розгорнутих стадіях розвитку ішемії міокарда (Бибик В.В., Болгов Д.М. Тиотриазолин: фармакология и фармакотерапия // Укр. мед. альманах. - 2000. - №4. - С.226-229). Тіотриазоліну притаманні поліпшення процесів енергетичного метаболізму в міокарді за рахунок активації гліколітичних шляхів утворення АТФ (малат-аспартатного шунта), значне зниження утворення активних форм кисню, нормалізація серцевого ритму. Спосіб виконують наступним чином: до фізіологічного розчину натрію хлориду (200 мл 0,9 %) додають тіотриазолін (100 мг, тобто 4 мл 2,5 % розчину) та вводять внутрішньовенно краплинно в складі періопераційної інфузійної терапії. Отриману суміш вводять за 2-3 години до операції та кожні 12 годин наступні 5 діб післяопераційного періоду. Важливою перевагою запропонованого способу є поліпшення продуктивності серцевого насосу 60766 4 не лише за рахунок гемодинамічних властивостей періопераційної інфузійної терапії, а й шляхом оптимізації енергопродукції в міокарді. При цьому знижується загальний об'єм інфузійної терапії та необхідність застосування стимулюючих серцевосудинну систему препаратів (які підвищують ризик періопераційного ушкодження міокарду у хворих цієї категорії). Адекватність запропонованого способу підтверджується клінічною картиною періопераційного періоду, що плине із застосуванням менших об'ємів інфузійних препаратів, значно меншою частотою застосування дофаміну, мезатону та зниженою частотою реєстрованої ішемії міокарду. Спосіб ілюструють такі приклади клінічного використання. Приклад 1. Пацієнт З., 68 років (історія хвороби № 8028). Діагноз: діабетична стопа, ішемічна форма; ІІІБ за Wagner. Операція: ампутація правої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки. Передопераційна інфузія: суміш 200 мл 0,9 % фізіологічного розчину натрію хлориду та 4 мл 2,5% тіотриазоліну, розчин гідроксіетилкрохмалю 6% 200 мл. Виконана субарахноїдальна анестезія. Введення кристалоїдних та колоїдних препаратів підчас та після операції продовжувалось за показаннями, суміш з тіотриазоліном вводилася по 4 мл кожні 12 годин у перші 5 діб післяопераційного періоду. В післяопераційному періоді не зафіксовано симптомів гострої ішемії міокарду, набряку легень, периферійних набряків та підвищення рівня серцевого тропоніну І. Приклад 2. Пацієнт К., 74 роки (історія хвороби № 7678). Діагноз: діабетична стопа, змішана форма; IVБ за Wagner. Передопераційна інфузія: суміш 200 мл 0,9 % фізіологічного розчину натрію хлориду та 4 мл 2,5 % тіотриазоліну, розчин гідроксіетилкрохмалю 6 % 200 мл. Операція: ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки. Виконана субарахноїдальна анестезія. Введення кристалоїдних та колоїдних препаратів підчас та після операції продовжувалось за показаннями, суміш з препаратом тіотриазоліном вводилася по 4 мл кожні 12 годин у перші 5 діб післяопераційного періоду. Клінічно значущих коливань артеріального тиску на протязі анестезії та після операції не реєстровано, післяопераційний період протікав без симптомів ішемії міокарду. Таким чином, додавання тіотриазоліну до періопераційної інфузійної терапії запропонованим способом може успішно використовуватись для періопераційної профілактики гострої ішемії міокарда у хворих з гнійно-некротичними формами діабетичної стопи. Перевагами такого способу є стабілізація гемодинаміки, попередження перенавантаження інфузійними препаратами, попередження періопераційного ішемічного ушкодження міокарда. 5 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 60766 6 Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601