Спосіб пластики дефектів діафізів довгих кісток кінцівок

Спосіб пластики дефектів діафізів довгих кісток кінцівок, що включає використання біоактивного композиційного матеріалу, легованого селеном, який відрізняється тим, що виконується сегментарна резекція з видаленням патологічно зміненої кісткової тканини, а утворений дефект заповнюється металевим кейджем, через який здійснюється блокуючий інтрамедулярний остеосинтез, а порожнина кейджу щільно виповнюється гранулами цієї речовини, змішаними із подрібненими фрагментами аутокістки. UA (21) u201011796 (22) 05.10.2010 (24) 11.07.2011 (46) 11.07.2011, Бюл.№ 13, 2011 р. (72) ІВЧЕНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, ВАЛЕРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, ІВЧЕНКО ВАЛЕРІЙОВИЧ (73) ІВЧЕНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, ВАЛЕРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, ІВЧЕНКО ВАЛЕРІЙОВИЧ 2 (19) 1 3 кісткового алотрансплантату на організм реципієнта; неможливо керувати щільністю трансплантату і швидкістю його біодеградації; використання масивних, довгих, товстих алотрансплантатів тільки підсилює вищевказані негативні моменти; потребує довгої внутрішньої або зовнішньої фіксації кінцівки, так як перебудова цих трансплантатів досить тривала, що негативно впливає на функцію суміжних суглобів; наявність масивних чужорідних тканин після масивних оперативних втручань у сполученні з металевими фіксаторами є дуже сприятливим фактором для розвитку інфекційних ускладнень. Тому в сучасній ортопедії з метою уникнення вказаних недоліків все частіше для заміщення дефектів кісток використовують різні пластичні матеріали синтетичного походження: корундову, кальцій-фосфатну та склокераміку (Грунтовский Г.Х. Гидроксилапатитная керамика. Особенности взаимодействия с костной тканью / Г.Х. Грунтовский, С.В. Малышкина // Труды Крымского гос. мед. унта, им. С.И. Георгиевского. - Симферополь: Сонат, 1999. - Т. 135, Ч. 2. - С. 126-127; Подрушняк Е.П. Перспективы использования стеклокерамики, содержащей биологический гидроксилапатит для восстановления костной ткани / Е.П. Подрушняк, Л.А. Иванченко, А.Т. Бруско // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - №2. - С. 129130; Проценко В.В. Применение керамики при костно-пластических операциях в онкоортопедии / В.В. Проценко, Б.А. Толстопятов // Лікарська справа. - 1999. - №6. - С. 105-107). В останні роки значний інтерес дослідників викликає гідроксиапатит (ГАП), оскільки він є структурним аналогом мінеральної складової кісткової речовини, має той же хімічний склад, близькі хімічні, фізичні та механічні властивості і, що дуже важливо, біологічну сумісність. Серед матеріалів, основою яких є гідроксиапатит, значне місце займає біологічний гідроксиапатит (БГАП), тобто кістковий мінерал, натуральний гідроксиапатит, отриманий різними методами із кісток ссавців. За даними Є.П. Подрушняка зі співавт., (2000) біологічна активність матеріалів, що містять БГАП, значно вища, ніж аналогічних синтетичних ГАП матеріалів. БГАП, як і синтетичний гідроксиапатит, поряд із значною біоактивністю може ще й збагачуватись різними біологічно активними речовинами. Доведено, що сполучення селену чинять значний антиканцерогенний вплив на розвиток неоплазм (В.В. Вапиров Селен. Некоторые аспекты химии, экологии и участие в развитии патологии. Петрозаводск, 2002; Jansson В. Ионы металлов в биологических системах. New York, 1980) через антиоксидантні та імуномодулюючi властивості (Голубкина Н.А. Гомеостаз селена при экспериментальной анафилаксии у крыс на фоне приема восстановленного глутатиона и селенобогащенной спирулины / Н.А. Голубкина, В.К. Мазо, И.В. Гмошинский [и др.] // Вопросы медицинской химии. - 2000. - №1. с. 45-48). Оскільки при хірургічному лікуванні пухлин і пухлиноподібних захворювань довгих кісток кінцівок, що розташовані в діафізарному відділі та цир 60998 4 кулярно уражують кістку, виникає сегментарний дефект, а тим паче, при наявності патологічного перелому, слід застосувати один із різновидів остеосинтезу. Використання застарілих технологій хірургічного лікування хворих із діафізарними переломами довгих кісток кінцівок, а також не завжди виправдане захоплення фахівців апаратами зовнішньої фіксації і накістковими металевими пластинами при оперативному лікуванні потерпілих до сьогоднішнього дня не привело до відчутного поліпшення результатів лікування. В сучасній травматології і ортопедії блокуючий інтрамедулярний остеосинтез є загальновизнаною і широко використовуваною методикою оперативного лікування (Гайко Г.В. Блокуючий інтрамедулярний остеосинтез у лікуванні хворих із переломами довгих кісток кінцівок та їх наслідків / Г.В. Гайко, А.В. Калашников, П.В. Нікітін [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина", вип. 32. 2007. - С. 50-53). Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є спосіб лікування діафізарних дефектів кісток кінцівок (Патент на корисну модель U МПК (2006) А61В 17/58. Спосіб лікування діафізарних дефектів довгих кісток кінцівок / Івченко А.В., Івченко В.К., Івченко Д.В.; заявник і власник патенту Луганський державний медичний університет. №34288; заявл. 11.02.2008; опубл. 11.08.2008, Бюл. №15. - 4 с.). Спосіб лікування передбачає, що спочатку здійснюється блокуючий інтрамедулярний остеосинтез довгої кістки, а після пристінкової резекції з видаленням доброякісної пухлини чи пухлиноподібного захворювання, що на половину або на 2/3 циркулярно уражали діафізарний відділ, для більш швидкого відновлення та перебудови кісткового дефекту, кісткова порожнина, що утворилася, обмежується аутокісткою, а для створення умов запобігання рецидиву захворювання вона щільно виповнюється гранулами БГАП - остеоапатиту керамічного, легованого селеном. До недоліків найближчого аналогу відноситься те, що при циркулярних ураженнях діафізу довгої кістки після видалення патологічного осередку, коли утворюється сегментарний дефект, не можливо його заповнити гранулами остеоапатиту, так як не має ні однієї цілої стінки кістки в зоні ураження, що якось би обмежувала вихід імплантату за межи кістки в м'які тканини. Неможливо і утримати довжину кістки за рахунок гранул остеоапатиту через їх "просідання" як під час операції, так і в післяопераційному періоді. А відсутність жорсткого контакту між фрагментами кістки у зоні резекції веде до значного додаткового навантаження на металевий штифт, що введений у кістково-мозковий канал, при осьовому навантаженні. Це, в свою чергу, може привести до його перелому у зоні дефекту кістки. Задачею корисної моделі є ліквідація недоліків найближчого аналогу. Вказана задача вирішується шляхом виконання після сегментарної резекції діафізу довгої кістки кінцівки з видаленням патологічного осередку та заповненням виниклого дефекту металевим кейджем. Здійснюється блокуючий інтрамедулярний остеосинтез, при цьому метале 5 вий штифт проходить через порожнину металевого кейджу, а сам кейдж заповнюється композиційним матеріалом на основі біологічного гідроксиапатиту - ОК, легованого селеном, у сполученні з аутокісткою. Суть корисної моделі, що пропонується, полягає в тому, що з метою запобігання рецидиву пухлини чи пухлиноподібного захворювання, запобігання перелому металевого штифта, раннього навантаження кінцівки, покращання життя хворого, спочатку здійснюється сегментарна резекція ураженої ділянки діафізу з видаленням патологічного осередку. Виниклий дефект заповнюється шляхом установки металевого кейджу між фрагментами кістки. Здійснюється блокуючий інтрамедулярний остеосинтез, а кейдж заповнюється композиційним матеріалом на основі біологічного гідроксиапатиту - ОК, легованого селеном, змішаним із подрібненими фрагментами аутокістки. Остеоапатит керамічний, легований селеном, здійснює антиканцерогенну дію та запобігає рецидиву захворювання. Таким чином, створюються сприятливі умови для репаративної регенерації кісткової тканини та скорочуються терміни реабілітації. Усе це сприяє покращенню результатів лікування хворого. Оперативне втручання починається із взяття аутотрансплантату із клубової кістки загальновідомим способом. Розмір аутотрансплантату залежить від потреб наступної пластики. Наступним етапом виконується хірургічний доступ до діафізу кістки над місцем ураження. Осциляторною пилкою, в межах здорової кісткової тканини, виконується сегментарна резекція, що дає можливість видалити пухлину чи пухлиноподібне захворюван Комп’ютерна верстка А. Рябко 60998 6 ня. Виниклий дефект заповнюється шляхом установки металевого кейджу між фрагментами кістки. Далі загальновідомим способом здійснюється блокуючий інтрамедулярний остеосинтез через встановлений кейдж. Порожнина кейджу навкруги металевого штифта виповнюється гранулами ОК, легованого селеном, змішаними із подрібненими фрагментами аутокістки, який при ущільнюванні адаптується до форми кейджу. Щільно зшиваються оточуючі м'які тканини над ділянкою пластики. Здійснюється дренування рани. Необхідність у зовнішньої іммобілізації через жорстку внутрішню фіксацію відсутня. В якості приклада наводимо наступне клінічне спостереження. До нашої клініки звернулася хвора З., 36 років, зі скаргами на постійний тупий біль у лівому стегні, деформацію середньої третини стегна. За два дні до надходження в клініку підвернула ногу, після чого виникли вищевказані скарги. Під час огляду визначалась деформація середньої третини лівого стегна в середній третині. При пальпації в цьому місці визначалася болючість та патологічна рухомість. Після проведеного клінічного, рентгенологічного та гістологічного обстеження встановлено діагноз: метастаз меланоми середньої третини діафізу лівого стегна, патологічний перелом із незначним зміщенням відламків (Фіг.1-2). Хворий зроблено операцію за вищеописаним способом (Фіг.3-4). Надалі - 1,5 міс ходіння з палицею, з поступовим дозованим навантаженням кінцівки. Результат лікування в даному випадку розцінено як добрий. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601