Спосіб прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби

Спосіб прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби, що включає визначення активності гліколітичного ферменту, який відрізняється тим, що як гліколітичний фермент досліджують активність фруктозо-1,6-дифосфатальдолази в плазмі крові, яка не містить тромбоцитів, і при підвищенні активності ферменту у 2,1 разу та більше, в порівнянні з віковою нормою, прогнозують розвиток ускладнень виразкової хвороби. (19) (21) u201100019 (22) 04.01.2011 (24) 11.07.2011 (46) 11.07.2011, Бюл.№ 13, 2011 р. (72) ЖЕБЕЛЕНКО ЯРОСЛАВ ГЕОРГІЙОВИЧ, БОРЗЕНКО БЕРТА ГЕОРГІЇВНА (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.ГОРЬКОГО 3 Розробка способу, що заявляється, стала можливою завдяки встановленому авторами науковому факту, що активність фруктозо-1,6дифосфатальдолази в плазмі крові, яка не містить тромбоцитів, зростає при виразковій хворобі, відповідно важкості перебігу виразкової хвороби та розвитку ускладнень (кровотечі, перфорації, пенетрації, стенозу) [5]. Для пацієнтів, що не мають ускладнень виразкової хвороби характерне підвищення активності фруктозо-1,6дифосфатальдолази у 1,3-1,9, однак при ускладненому перебігу воно більш суттєве - в 2-3 рази. Тому при зростанні активності в 2,1 разу і вище у порівнянні з нормою, прогнозують розвиток ускладнень виразкової хвороби. Тромбоцити самі по собі мають високу активність гліколітичних ферментів, їх видалення з плазми крові забезпечує більш високу чутливість способу. Авторами було встановлено, що активність фруктозо-1,6-дифосфатальдолази (КФ.4.1.2.13) в здоровому організмі має вікову залежність, і підвищується в осіб похилого віку. Це узгоджується з даними багатьох авторів про існування "циркуляторної гіпоксії" у людей старше 60 років, яка пов'язана з порушенням оксигенації крові та транспорту кисню до тканин [6, 7], і як наслідок, відбувається деяке посилення процесів анаеробного гліколізу. Тому необхідне використання вікової норми активності ферменту, при оцінюванні результатів дослідження. Реалізують спосіб таким чином. З ліктьової вени шприцем набирають 1 мл крові в пробірку з 0,1 мл 3,8% розчину цитрату натрію, центрифугують 15 хв. при 1200g. Клітини крові (еритроцити, лімфоцити та тромбоцити) осідають на дно, а зверху залишається плазма крові. Відбирають верхньо-середній шар плазми, отримуючи таким чином плазму, що не містить тромбоцитів. За стандартними методиками визначають активність фруктозо-1,6-дифосфатальдолази [4] в плазмі крові, що не містить тромбоцитів. Тромбоцити самі по собі мають високу активність гліколітичних ферментів, їх видалення з плазми крові забезпечує більш високу чутливість способу. Активність ферменту розраховують в нмоль/хв*мл плазми. Оскільки активність цього ферменту змінюється в залежності від віку, отримані дані порівнюють з активністю фруктозо-1,6дифосфатальдолази плазми крові, що не містить тромбоцитів, в здорових людей відповідної вікової групи. Для неускладненої виразкової хвороби характерне підвищення активності фруктозо-1,6діфосфатальдолази у 1,3-1,9, при підвищенні активності в 2,1 разу та більше, прогнозують розвиток ускладнень виразкової хвороби. Спосіб реалізують за 30 хвилин. Конкретні приклади реалізації способу що заявляється. Приклад 1. Хворий К., 45 років був прийнятий до хірургічного відділення №1 ДОКТМО із скаргами на почуття важкості в епігастральній ділянці, нудоту, зрідка блювання після їжі. За даними фіброгастродуоденоскопії (ФГДС): поверхневий гастрит, дві виразки дванадцятипалої кишки. У хворого з ліктьової вени шприцем набрано 1 мл крові в 61234 4 пробірку з 0,1 мл 3,8% розчином цитрату натрію, виділено плазму крові, що не містить тромбоцитів. За стандартною методикою визначено активність фруктозо-1,6-дифосфатальдолази в плазмі крові, що не містить тромбоцитів: 11,25 нмоль/хв.*мл. В плазмі крові, що не містить тромбоцитів здорових людей даного віку активність фруктозо-1,6дифосфатальдолази дорівнює 6,08 нмоль/хв.*мл. Таким чином, у хворого К підвищена активність фруктозо-1,6-дифосфатальдолази у 1,9 разу, що вказує на неускладнений перебіг виразкової хвороби. Лікування проведено консервативно, досягнута ремісія, хворий виписан на 12-ту добу перебування в стаціонарі. Приклад 2. Хворий М., 54 роки був прийнятий до хірургічного відділення №1 ДОКТМО зі скаргами на нестерпний біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання «кавовою рідиною», чорний кал. За даними фіброгастродуоденоскопії (ФГДС): атрофічний гастрит, виразка шлунку до 4 см в діаметрі з підритими краями, на дні згустки крові. У хворого з ліктьової вени шприцем набрано 1 мл крові в пробірку з 0,1 мл 3,8% розчином цитрату натрію, виділено плазму крові, що не містить тромбоцитів. За стандартною методикою визначено активність фруктозо-1,6-дифосфатальдолази в плазмі крові, що не містить тромбоцитів: 17,05 нмоль/хв*мл. В плазмі крові, що не містить тромбоцитів здорових людей даного віку активність фруктозо-1,6дифосфатальдолази дорівнює 6,08 нмоль/хв.*мл. Таким чином, у хворого К підвищена активність фруктозо-1,6-дифосфатальдолази у 2,9 разу, що вказує на ускладнення виразкової хвороби. Згідно зі скаргами та дослідженнями у хворого діагностована кровотеча. Лабораторні випробування способу, що заявляється, проведені у 39 хворих виразковою хворобою як з ускладненою, так і з неускладненою течією, різного віку, а також у 45 здорових в віці від 20 до 69 років. Перевагами способу, що заявляється є те, що як гліколітичний фермент визначають активність фруктозо-1,6-дифосфатальдолази в плазмі крові, що не містить тромбоцитів, чим досягається спрощення обстеження; видалення тромбоцитів з плазми крові забезпечує більш високу чутливість способу і підвищення точності прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби. Спосіб, що заявляється добре відтворюється в паралельних пробах, має малу вартість. Реалізація способу здійснюється за 30 хвилин. Виконується на стандартному лабораторному обладнанні, є високочутливим. Це дає можливість збільшити діагностичну цінність пропонованого способу, скоротити час, потрібний для дослідження. Все це робить перспективним вживання способу в практичній медицині для прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби, веде до підвищення ефективності профілактичних заходів. Джерела інформації: 1. Прогнозирование течения язвенной болезни у больных различного возраста и коррекция нарушений противорадикальной защиты, состояния соединительной ткани, микроциркуляции и микро 5 61234 биоценоза толстой кишки // Методические рекомендации. - Черновцы, 1997. - 29с. 2. Погромов, А. П., Лашкевич, А. В. Гипоксический фактор и его значение в формировании гастродуоденальных заболеваний // Клин. мед. 1996. №1. С. 3-7. 3. Пат. 60586 А України МКИ А 61В10/00. Спосіб прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби: Пат. 60586 А України, МКВ А 61В 10/00 Б. Г. Борзенко, О. М. Бакурова, Т. М. Кухніна, О. М. Дудін (Україна). - №2003010158; Заявл. 01.01.03; опубл. 15.10.2003, Бюл. промисл. власн. - №10. 4. Кочетов Г. А. Практическое руководство по энзимологии: Учеб. пособие для студентов биоло Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 гических специальностей университетов. - [2-е изд.]. - М.: Высш. школа, 1980. - 272 с. 5. Жебеленко Я. Г. Активность ферментов гликолиза в плазме богатой тромбоцитами при язвенной болезни и раке желудка. // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2010. Вип. 14, Т. 2. - С. 330-335. 6. Саркисов К. Г., Коркушко О. В., Ступина А. С. и др. Микроциркуляция и гемореология при старении человека // Проблемы старения и долголетия. - 1998. - Т. 7, №3. - С. 269-278. 7. Белобородова, Э. И., Вавилов, А. М. Язвенная болезнь желудка у пациентов пожилого и старческого возраста // Клин, геронт. 2004. №7. С. 1924. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601