Спосіб раннього виявлення малігнізації при виразковій хворобі шлунка

Спосіб раннього виявлення малігнізації при виразковій хворобі шлунка, що включає визначен 3 ранньої діагностики виникнення онкологічної патології у хворих на виразкову хворобу шлунка. Розробка способу, що заявляється, стала можливою завдяки встановленому авторами науковому факту, що активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази в плазмі крові, багатій на тромбоцити, істотно відрізняється від активності ферменту у безтромбоцитарній плазмі того ж самого пацієнта. І в плазмі, багатій на тромбоцити, активність гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази різко зростає саме при злоякісній трансформації виразки, що забезпечує більш високу чутливість способу [4]. Авторами було встановлено, що активність гліцеральдегїд-3-фосфатдегідрогенази в здоровому організмі має вікову залежність і підвищується в осіб похилого віку. Це узгоджується з даними багатьох авторів про існування "циркуляторної гіпоксії" у людей старше 60 років, яка пов'язана з порушенням оксигенації крові та транспорту кисню до тканин [5] та змінами активності тромбоцитів в осіб похилого віку [6]. Тому для коректного оцінювання показника у хворих виразковою хворобою, необхідно спиратися на норму для відповідної вікової групи. Для пацієнтів з виразковою хворобою характерне підвищення активності гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази в плазмі, багатій на тромбоцити у 1,3-1,8 разу, однак при малігнізації виразки активність ферменту зростає у 2-5 разів. Реалізують спосіб таким чином. З ліктьової вени шприцем набирають 1мл крові в пробірку с 0,1мл 3,8% розчину цитрату натрію, центрифугують 3хв. при 1200g, після чого відбирають плазму, багату на тромбоцити і рахують концентрацію тромбоцитів в камері Горяєва [7]. Далі кров центрифугують ще 15хв. при 1200g і відбирають плазму крові, що не містить тромбоцитів (безтромбоцитарну). За стандартними методиками визначають активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази [3] в плазмі, багатій на тромбоцити, та в плазмі, що не містить тромбоцитів. Концентрація тромбоцитів в плазмі, багатій на тромбоцити, може бути різною, а це прямо впливає на результат тесту. Крім того, рівень активності ферменту в безтромбоцитарній плазмі, впливає як фоновий рівень на значення активності ферменту у плазмі, багатій на тромбоцити. Тому, для врахування цих факторів, розраховують активність гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази, приведену *8 до 10 тромбоцитів в мл плазми, за формулою: *8 Acт=Апл+(Атр-Апл)*10 /Т Апл активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази в безтромбоцитарній плазмі. Атр активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази в плазмі, багатій на тромбоцити. Acт - розрахована активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази у плазмі, багатій на тромбо*8 цити, приведена до 10 тромбоцитів в мл. *8 10 - коефіцієнт, для розрахунку активності гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази, приведе*8 ної до 10 тромбоцитів в мл. Т - кількість тромбоцитів в 1мл плазми, багатій на тромбоцити (порахована на етапи її отримання) 61235 4 Розраховану активність гліцеральдегід-3*8 фосфатдегідрогенази, приведену до 10 тромбоцитів в мл плазми, порівнюють з нормою для здорових людей відповідного віку. Для пацієнтів з виразковою хворобою характерне підвищення активності гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази в плазмі, багатій на тромбоцити у 1,3-1,8 разу, однак при малігнізації виразки, активність ферменту зростає у 2-5 разів. Тому підвищення активності в 2 рази та більше, говорить про злоякісне переродження виразки. Спосіб реалізують за 50 хвилин. Конкретні приклади реалізації способу що заявляється. Приклад 1. Хворий Л., 41 рік був прийнятий до хірургічного відділення №1 ДОКТМО із скаргами на схуднення, біль в епігастральній області, нудоту, блювання після їжі, зниження ваги тіла на 9кг. За даними фіброгастродуоденоскопії (ФГДС): виразка на задній стінці шлунка, 43см, рельєф слизової згладжений. У хворого з ліктьової вени шприцем набрано 1мл крові в пробірку з 0,1мл 3,8% розчином цитрату натрію, виділено плазму, багату на тром*8 боцити з концентрацією тромбоцитів 0,410 /мл. та безтромбоцитарну плазму. За стандартною методикою визначено активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази в плазмі, багатій на тромбоцити: 55,16нмоль/хв*мл. В безтромбоцитарній плазмі активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази склала 31,25нмоль/хв*мл. Активність гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази *8 приведена до 10 тромбоцитів в мл. склала: 8 31,25+(55,16-31,25)*10 *8 8 /0,410 =91,13нмоль/хв. на 10 тромбоцитів. У здорових людей відповідного віку активність гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази в плазмі, багатій *8 на тромбоцити складає 24,46нмоль/хв. на 10 тромбоцитів. Таким чином, у хворого Л. підвищена активність гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази у 3,6 разу, що характерне для малігнізації. При морфологічному дослідженні біопсійного матеріалу встановлений діагноз: аденокарцинома. Приклад 2. Хворий О., 54 роки був прийнятий до хірургічного відділення №1 ДОКТМО зі скаргами на важкість в епігастральній області, нудоту, біль в епігастральній області, який зникає після їжі. За даними фіброгастродуоденоскопії (ФГДС): поверхневий гастрит, виразка шлунка до 2 см в діаметрі. У хворого з ліктьової вени шприцем набрано 1мл крові в пробірку с 0,1мл 3,8% розчином цитрату натрію, виділено плазму, багату на тромбоцити з концент*8 рацією тромбоцитів 0,510 /мл, та безтромбоцитарну плазму. За стандартною методикою визначено активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази в плазмі, багатій на тромбоцити: 18,38 нмоль/хв. мл. В безтромбоцитарній плазмі активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази склала 10,45нмоль/хв. мл. Активність гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази *8 приведена до 10 тромбоцитів в мл склала: 10,34+(20,888 *8 *8 10,34)*10 /0,510 =31,42нмоль/хв. на 10 тромбоцитів. 5 61235 У здорових людей відповідного віку активність гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази в плазмі, багатій на тромбоцити складає 24,46нмоль/хв. на *8 10 тромбоцитів. Таким чином, у хворого Л. підвищена активність гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази у 1,3 разу, що характерне для виразкової хвороби, але не для малігнізованої виразки. Хворий лікувався в стаціонарі протягом 11 діб, і після досягнення ремісії був виписаний. Лабораторні випробування способу, що заявляється, проведені у 39 хворих на виразкову хворобу як з ускладненою, так і з неускладненою течією, 25 хворих на рак шлунка, а також у 45 здорових в віці від 20 до 69 років. Перевагою способу, що заявляється, є використання активності гліцеральдегід-3фосфатдегідрогенази, який визначається в плазмі крові, багатій на тромбоцити (яка є доступним біологічним матеріалом, що гарантує можливість виконання регулярного обстеження хворого); активність обчислюється з урахуванням концентрації тромбоцитів, що виключає вплив коливань кількості тромбоцитів в плазмі на результат аналізу. Також враховується рівень активності гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази в безтромбоцитарній плазмі. Цим досягається підвищення точності прогнозування розвитку онкологічної патології в хворих на виразкову хворобу. Тромбоцити є швидкооновлюючою популяцією клітин крові, і швидко реагують на системні зміни у організмі хворого. Спосіб, що заявляється, добре відтворюється в паралельних пробах, має малу вартість. Реалізація способу здійснюється за 50 хвилин. Виконується на стандартному лабораторному обладнанні, є високочутливим. Це дає можливість, збільшити діагностичну цінність пропонованого способу, скоротити час, потрібний для дослідження. Все це робить перспективним вживання способу в практичній медицині для прогнозування розвитку онкологічної патології в хворих на виразкову хворобу, веде до підвищення ефективності Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 профілактичних заходів, ефективного формування групи онкологічного ризику і проведення своєчасного лікування. Джерела інформації: 1. Т.М.Мишуніна Механізми, переваги та наслідки активації гліколізу у пухлинних клітинах / Т. М. Мишуніна // «Журн. АМН України». - 2009. Т.15, №3. - С.417-448. 2. Александрова В.А. Изоферментный спектр лактатдегидрогеназы слизистой оболочки желудка как ранний маркер возможной онкопатологии у детей с хроническими гастродуоденальными заболеваниями / В.А.Александрова, В.Ф.Приворотский // Вопр. Онкологии. - 1994. – Т.40, №4. - С.175-180. 3. Кочетов Г.А. Практическое руководство по энзимологии: Учеб. пособие для студентов биологических специальностей университетов. - [2-е изд.]. - М.: Высш. школа, 1980. - 272с. 4. Жебеленко Я.Г. Активность ферментов гликолиза в плазме богатой тромбоцитами при язвенной болезни и раке желудка. // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2010. - Вип. 14, Т.2. - С.330-335. 5. Саркисов К.Г., Коркушко О.В., Ступина А.С. и др. Микроциркуляция и гемореология при старении человека // Проблемы старения и долголетия. - 1998. - Т.7, №3. - С.269-278. 6. Соболева Н.И. Изменение антиагрегационных влияний сосудистой стенки у людей пожилого и старческого возраста с физиологическим и патологическим типами старения / Н.И.Соболева // Университетская наука: теория, практика, инновации сборник трудов 73-й научной конференции КГМУ и сессии Центрально-Черноземного научного центра РАМН. – Т.3. - Курск, 2008. - С.33-36. 7. Клиническая лабораторная диагностика: Справочник для врачей / [В.В.Медведев, Ю.З.Волчек]; под ред. Яковлева В.А. - СПб.: Гиппократ, 2006. - 360с. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601