Механізоване кріплення

Механізоване кріплення, яке включає однотипні секції, кожна з яких складається з основи, перекриття розпірних стойок та домкратів пересувки, 3 лімітується шириною її заснування, на якому розміщуються розпірні гидростійки і домкрати пересування і площа якого повинна забезпечувати стійкість секції кріплення, та, до того ж, обмежена максимальним опорним тиском на ґрунт пласта. Пропонується наступне рішення вище поставленої задачі. Перекриття секції кріплення розділити на поздовжні смуги, згрупувавши їх через одну, і прийнявши ширину смуг з таким розрахунком, щоб при розгрузці однієї групи, відстань між сусідніми нерозвантаженими смугами забезпечувало цілісність розташованої між ними покрівлі. Чим не стійкіша покрівля, тим повинні бути вже смуги і кількість їх відповідно має бути більше. На Фіг. 1 зображена секція пропонованої механізованого кріплення, вид збоку. Фіг. 2 - вид зверху. Фіг. 3 - поперечний переріз. Секція включає в себе підставу, що складається з лівої 1 і правою 2 половини, перекриття, виконання з поздовжніх балок двох груп, одна з яких 3 закріплена на передніх траверсах 4, друга 5 - на задніх траверсах 6. Передні траверси 4 спираються через розпірні гидростойки 7 про ліву половину підстави 1. Задні траверси 6 спираються, через розпірні гидростойки 8, про праву половину підстави 2. Балки перекриття одної групи розміщуються між балками іншої групи. Їх кількість і ширина приймаються в залежності від міцності предполагаємої підтримуваної покрівлі. Чим нестійкіша покрівля, тим повинно бути більше і, відповідно, вже повинні бути підтримують її балки. Для засувки секції кріплення до вибою служать домкрати пересування 9 і 10, вбудовані в праву і ліву частину підстави. Гідропідсилювачі 11 служать для заван 61402 4 таження пересуненої частини кріплення робочим опором. Для пересування секції кріплення розвантажують гидростойки 7. При цьому балки 3 опускаються і ложаться на траверси 6. Далі домкратом 10 права половина підстави 1, разом з траверсами 4 і закріпленими на них балками 3 засуваються до забою. Потім гидростойки 7 розпирається попередніми розпором і дожимають робочим опором за допомогою гідропідсилтелей 11. Потім таким же чином пересувається до забою решта перекриття 5. Запропонована механізоване кріплення дозволить значно розширити область їх примігання за рахунок пластів з нестійкою покрівлею. Джерела інформації: 1. Савенко Ю. Ф. Вишукування ефективних способів і засобів механізації управління гірським тиском при розробці пологих пластів Донбасу. Автореферат дисертації представленої на здобуття наукового ступеня докт. техн. наук. Комунарськ, 1970. 2. Встановлення принципів устрою, схем роботи та оптимальних параметрів механізованих кріплень та вугледобувних агрегатів для роботи в різних гірничо-геологічних умовах пологих пластів Донбасу. Звіт ДонВУГІ по темі № 8,1984 р. 3. Кім О. В. Дослідження та розробка технології та засобів виїмки тонких і середньої потужності вугільних пластів залягаючих в складних гірничогеологічних умовах Карагандійского басейну. Автореферат дисертації представленої на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. Алма-Ата. 1973. 5 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 61402 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601