Спосіб оцінки типу саморегуляції організму після фізичного навантаження у осіб молодого віку

Спосіб оцінки типу саморегуляції організму у осіб молодого віку, що включає вимір показників стану вегетативних функцій, який відрізняється тим, що для оцінки типу саморегуляції організму 3 линного об'єму кровотоку за рахунок одночасного збільшення частоти серцевих скорочень та систолічного об'єму. Технічний ефект корисної моделі полягає у тому, що тип саморегуляції організму у осіб молодого віку залежить від рівня артеріального тиску. Особи молодого віку із зниженим рівнем артеріального тиску менш витривалі до фізичних навантажень через обмеження регуляторних механізмів, що забезпечують адаптаційну реакцію. Особи з нормальним рівнем артеріального тиску мають адекватну реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження. Ефективна саморегуляція забезпечується достатнім рівнем регуляторних процесів. Спосіб виконують наступним чином: для оцінки типу саморегуляції організму після фізичного навантаження вимірюють систолічний та діастолічний артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, вираховують систолічний і хвилинний об'єми кровотоку. Тип саморегуляції організму визначають як гіпотонічний при збільшенні хвилинного об'єму кровотоку за рахунок збільшення переважно частоти серцевих скорочень, а не систолічного об'єму. Тип саморегуляції організму визначають як нормотонічний при збільшенні хвилинного об'єму кровотоку за рахунок одночасного збільшення частоти серцевих скорочень та систолічного об'єму. Ефективність способу доказана експериментально. Дослідження провели на 60 студентах 2 курсу у віці 18-20 років, у т.ч. 25 студентів з артеріальної гіпотензією і 35 студентів з початково нормальним рівнем артеріального тиску. Фізичне навантаження здійснювали на велоергометрі, при встановленому стандартному опорі 200/400W (для дівчат і юнаків) і 60 об./хв. Фізичну витривалість визначали за тривалістю виконання проби кожним досліджуваним [Аронов Д.М., Лупанов В.П. Функциональные пробы в кариологии. - М.: МЕДпресс-информ, 2003. 2-е изд. - 296с.]. Вегетативне забезпечення оцінювали шляхом визначення систолічного (CAT) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску за методом Короткова (у мм рт.ст.). Визначали пульсовий артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень (ЧСС) (за пульсацією променевої артерії). Систолічний об'єм (СО) (мл) розраховували за формулою: СО = 100+0,5 AT пульс. - 0,6ДАТ - 0,6 вік у роках, а хвилинний об'єм кровотоку (ХОК) (л/хв) розраховували за формулою: ХОК=СО х ЧСС. Виміри та розрахунки виконували до навантаження, відразу після навантаження й у відновному періоді (через 2 хв.) [Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика.: Вейн A.M., Вознесенская Т.Г., Воробьева О.В. и др. - М., 1998]. Для аналізу проведених досліджень обстежуваних розділили на 2 групи в залежності від вихідного рівня артеріального тиску (AT): І - контрольна - 35 осіб з початково нормальними величинами CAT, ДАТ, ЧСС, СО, ХОК. ІІ-у групу склали особи, що мали початково знижені показники діяльності серця. У осіб контрольної групи відразу після фізичного навантаження, тривалість якого склала в середньому 164,2 с, у 91,4 % випадків спостерігалося частішання ЧСС, середній рівень якого скла 62160 4 дав 142,3 уд./хв. Також відзначався помірний підйом CAT (77,1 % випадків), який у середньому склав - 144,5 мм рт.ст.; у 45,7 % обстежуваних контрольної групи відзначалося зниження ДАТ у середньому до 63 мм рт.ст., а також спостерігалося збільшення пульсового тиску спостерігалося в 85,7 % випадків. При розрахунку CO і ХОК було виявлено достовірне й адекватне збільшення хвилинного об'єму кровотоку (11,7 л/хв), що є результатом зростання ЧСС і систолічного викиду. Аналізуючи вегетативне забезпечення серцевосудинної системи обстежуваних, з початково зниженими величинами AT, після фізичного навантаження, тривалість якого в середньому склала 128,9 с, що значно менше в порівнянні з тривалістю фізичного навантаження осіб контрольної групи, було виявлено, що значне підвищення ЧСС, у середньому до 166 уд./хв, відзначалося в 52 % випадків. При цьому CAT не змінювався в 48 % випадків, і незначно збільшувався до 127,5 мм рт.ст. у 52 % обстежуваних даної групи. Причому, ДАТ частіше підвищувався до 80,7 мм рт.ст. у середньому, що реєструвалося в 56 % випадках, у 28 % обстежуваних ДАТ не змінювався, і тільки 16 % обстежуваних мали зниження ДАТ. Пульсовий тиск у більшості осіб цієї групи залишався незмінним - 55,3 мм рт.ст. Також відзначалося збільшення ХОК, що досягалося, в основному, за рахунок значного частішання ЧСС, а не збільшення CO, який у середньому склав 77,2 мл. По різному протікав відновний період. У осіб контрольної групи вже через 2 хв. після фізичного навантаження всі показники діяльності серця наближалися до вихідного рівня. У осіб II групи тривалість післяробочого відновлення була значно більша: через 2 хв. після фізичного навантаження усі показники залишалися практично незміненими в порівнянні з вихідними. Таким чином, аналізуючи динаміку зміни показників діяльності серця до навантаження, відразу після навантаження й у відновному періоді (через 2 хв.), зробили висновки, що у осіб контрольної групи спостерігається адекватна нормотонічна реакція серцево-судинної системи на фізичне навантаження, яку варто вважати сприятливою, тому що відзначалося рівнобіжне збільшення CO і ХОК [Кириченко М.П., Латогуз СИ. Методы комплексного исследования функционального состояния органов и систем у лиц, занимающихся физической культурой и спортом. Определение общей физической работоспособности.: Метод, указания.Харьков: ХГМУ, 2005-25с]. Така реакція відображає ефективну адаптацію організму до фізичних навантажень за рахунок достатнього рівня регуляторних процесів, що виражається в обстежуваних даної групи в збільшенні частоти і сили серцевих скорочень на фоні незміненого чи трохи зниженого ДАТ. Дані процеси забезпечують збільшення припливу крові до працюючих м'язів, внаслідок чого має місце адекватне постачання киснем і живильними речовинами кістякової мускулатури і видалення продуктів обміну, насамперед вуглекислого газу. Після припинення фізичного навантаження, під час післяробочого відновлення досліджувані показники діяльності серця наближалися до вихід 5 62160 них, що свідчить про достатній рівень саморегуляторних процесів. У порівнянні з контрольною групою, реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження студентів II групи можна охарактеризувати як гіпотонічну, яка відображає функціональну неповноцінність діяльності серця і регуляторних механізмів, тому що збільшення ХОК досягалося за рахунок частішання ЧСС, при цьому Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 CAT незначно збільшувався чи не змінювався, а ДАТ частіше трохи підвищувався на фоні стабільного пульсового AT. Збільшення СО при цьому було незначним. Перераховані вище зміни свідчать про незадовільну адаптацію функціональної системи кровообігу до фізичних навантажень, тому що вони забезпечують неадекватне кровопостачання працюючих м'язів. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601