Пристрій супроводження радіолокаційних цілей

Пристрій супроводження радіолокаційних цілей, що містить послідовно з'єднані блок формування стробу, блок відбору позначок в стробі, блок 3 62816 дження в залежності від числа хибних позначок для різних варіантів селекції позначок. Запропонований пристрій супроводження радіолокаційних цілей містить послідовно з'єднанні блок формування стробу 1, блок відбору позначок в стробі 2, блок визначення відхилень 3, вузол непараметричної селекції 4 у складі послідовно з'єднаних блока формування вибірок нев'язок 5, блока ранжування нев'язок 6, блока тестування вибірок 7, а також блок вибору позначок 8 та блок фільтрації і екстраполяції 9, при цьому вхід блока формування вибірок нев'язок з'єднано з виходом блока визначення відхилень, другий вхід якого з'єднано з другим виходом блока фільтрації і екстраполяції, а вихід блока тестування вибірок з'єднано зі входом блока вибору позначок. Входом пристрою є вхід блока відбору позначок в стробі, а виходом - вихід блока фільтрації і екстраполяції. Робота запропонованого пристрою полягає у наступному. На вхід блока відбору позначок в стробі надходять позначки від цілей (виміри координат цілі) та хибні позначки (виміри за сигналами перешкод та залишків широкосмугових сигналів після оптимальної обробки, які перевищили поріг виявлення) хkі. В блоці здійснюється відбір позначок, які попадають в межі стробу супроводження (ототожнення). Строб формується у блоці 1, а його розмір ΔSk визначається помилками (дисперсією) вимірювання координат ції [1]: 2 ( x ek 2 ( x ), помилками екстраполя 2 ) та можливим прискоренням цілі a (  a ) 4 N Lmax  Ї 1  mn  n 1 Число вибірок можна зменшити, якщо використовувати для аналізу позначки із мінімальними нев'язками (mn≤3). Таким чином формуються L вибірок модульних значень нев'язок (блок 5): Z1i; Z1 i; ... Z1  2 Ni  1  ...     j Zni  Z j ; Z j ; ... Z j  1i 2i Ni   ...   L Z1i; ZLi; ... ZL  2 Ni  . (3)  При реалізації непараметричних методів аналізу в блоці 6 здійснюється ранжування значень нев'язок в L вибірках [3]: Rij  j  sqn Zij  Zn   k N(L 1) nk N1 l1 Sk  2 x  2 ek x ; 1 2 4  a T 4 , (1) де Sk - сумарна дисперсія відхилення позначки від параметра траєкторії цілі в k-ому циклі супроводження; с - деяка константа, яка визначає необхідну імовірність попадання позначки в строб (с=2…3). Позначки, які відібрані у межах стробу ΔSk, надходять на блок 3, в якому визначаються їх відхилення від екстрапольованих значень параметрів траєкторії цілі. В якості відхилень доцільно використовувати модульні значення нев'язок Z чи їх квадратичні форми Q в межах "ковзного вікна" останніх N циклів супроводження (від n=k-N+1 до) k: j Zni  / xni  x eni / , (2) де і - номер нев'язки в n-ому циклі супроводження; i=1,2,…, mn; j - номер послідовності (вибірки), складеної із нев'язок, отриманих в N останніх циклах супроводження; j=1,2,…, L. Максимальна кількість можливих вибірок  , (4) де j=1,2,…, L. У даному випадку для ранжування використовуються складові вибірки - одна (j-та) дослідна, а решта - опорні. Для прийняття рішення, яка вибірка нев'язок (і відповідних позначок) з номером j=d відноситься до супроводжуваної траєкторії, використовуються тести рангової кореляції виду: N N i1 i1 j j G j   i  R1i   R 2i ; (5) тоді j=d при   Gd  min G j jL Sk  c  Sk  j j sqn Zij  Zlj  R1i  R2i . (6) При виконанні умови (6) забезпечується мінімум сумарного відхилення параметрів позначок (виміряних значень) вибірки з номером d від параметрів траєкторії цілі. Крім того, перша складова (5) враховує амплітудні співвідношення нев'язок в межах дослідної вибірки якщо їх значення зменшуються, тобто позначки наближаються до траєкторії цілі. Така вибірка є більш достовірною, а сталість фільтра супроводження підвищується. Тестування вибірок відповідно (4), (5) здійснюється в блоці 7, а аналіз результатів (6) і вибір позначок - в блоці 8. Отримана вибірка позначок надходить до блока фільтрації і екстраполяції де фільтрається з визначенням (уточненням) оцінок параметрів суˆ проводжуваної траєкторії x k . Екстрапольовані значення хе використовуються у наступному циклі супроводження для визначення відхилень (нев'язок) в блоці 3. Послідовність включення в роботу окремих блоків пристрою та їх взаємодія визначається сіткою керуючих і синхронізуючих імпульсів, "прив'язаних" до сітки частот синхронізатора РЛС (вузол синхронізації і керування на схемі пристрою не показаний). Джерела інформації: 1. Фарина А., Студер Ф. Цифровая обработка радиолокационной информации. Сопровождение 5 целей / Пер. с англ. - М: Радио и связь, 1993. - с. 185. Комп’ютерна верстка І. Скворцова 62816 6 2. Кузьмин С.З. Цифровая радиолокация. Введение в теорию. - К.: КВЩ, 2000. - с. 266. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601