Спосіб проведення низькопоточної анестезії з оптимізованою денітрогенацією

Спосіб проведення низькопоточної анестезії з оптимізованою денітрогенацією, що включає проведення індукції пропофолом, виставлення на ротаметрі потоку свіжої газової суміші 8-10 л/хв. та її подачу пацієнту на спонтанному диханні через лицьову маску, після зникнення спонтанного дихання проведення допоміжної апаратної вентиляції, після закінчення фази індукції та введення повітропровідного пристрою, проведення штучної 3 оптимізованою денігрогенацією, що включає проведення індукції пропофолом, виставлення на ротаметрі потоку свіжої газової суміші 8-10 л/хв. та її подачу пацієнту на спонтанному диханні через лицьову маску, після зникнення спонтанного дихання проведення допоміжної апаратної вентиляції, після закінчення фази індукції введення повітропровідного пристрою, проведення штучної вентиляції легень з потоком свіжої газової суміші 4-5 л/хв. до закінчення денігрогенації 100 % киснем або сумішшю кисню в закисом азоту з подачею інгаляційного анестетика згідно з віковими нормами, перехід на низькопоточну фазу з потоком свіжої газової суміші 0,5-1 л/хв., після закінчення операції вимкнення випаровувача інгаляційного анестетика та збільшення на ротаметрі потоку свіжої повітряно-кисневої газової суміші до 10-12 л/хв., згідно з корисною моделлю етап денітрогенації суміщають з фазою внутрішньовенної індукції анестезії, потік свіжої газової суміші на етапі індукції складається зі 100 % кисню, лицьову маску щільно притискають до обличчя пацієнта, час проведення штучної вентиляції легень після введення повітропровідного пристрою з потоком свіжої газової суміші 4-5 л/хв. з подачею інгаляційного анестетика складає 1-2 хв. Використання корисної моделі дозволяє отримати наступний технічний результат: за рахунок суміщення денітрогенації з фазою внутрішньовенної індукції відбувається значне зменшення витрат високовартісного інгаляційного анестетика, який подається протягом 1-2 хв. на відміну від традиційного способу, де це триває 10-20 хв., відповідно здешевлюється анестезія і зменшуються викиди шкідливих газів в атмосферу. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. З початком індукції пропофолом, яка проводиться шприцевим насосом з системою ТСІ (введення препарату за розрахунком його концентрації в плазмі крові) та триває 5-7 хвилин, виставляють на ротаметрі потік кисню 8-10 л/хв. (FiO2=100 %) та дають дихати пацієнту на спонтанному диханні через лицьову маску, щільно притуливши її до обличчя. Після зникнення спонтанного дихання проводять допоміжну апаратну вентиляцію, яка також виконує функцію денітрогенації. Після закінчення фази індукції проводять встановлення повітропровідного пристрою (ендотрахеальна інтубація трахеї або постановка ларингеальної маски). Протягом 1-2 хвилин проводять штучну вентиляцію легень з потоком свіжої газової суміші 4-5 л/хв. 100 % киснем або сумішшю кисню із закисом азоту. При цьому ротаметр інгаляційного анестетика виставляють на 4 об. % для севофлюрану або на 3 об. % для ізофлюрану для швидкого досягнення в контурі концентрації інгаляційного анестетика, необхідного для фази підтримки анестезії згідно з віковими нормами. Після цього переходять на анестезію низькими потоками, зменшуючи потік свіжої газової суміші на ротаметрі до 0,5-1 л/хв. Ознакою правильно проведеної та достатньої денітрогенації є утримання суми концентрацій кисню та закису азоту в газовій суміші, що вдихається пацієнтом, не нижче 95 %. 63683 4 Після закінчення операції ротаметр випаровувача інгаляційного анестетика встановлюють в положення "0", на ротаметрі потоку свіжої газової суміші виставляють потік 10-12 л/хв. повітрянокисневої суміші. Після відновлення захисних рефлексів та свідомості пацієнта повітропровідний пристрій видаляють. Спосіб пройшов клінічні дослідження у Державній науковій установі "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами при проведенні близько 500 операцій. Приклад 1. Хвора М., 46 років, зріст - 171 см, вага - 80 кг, була прийнята до клініки на планову операцію з діагнозом "Сечокам'яна хвороба: камені правої нирки". Супутньої патології не виявлено. Було виконано черезшкірну нефроліфотрипсію справа. Тривалість операції 1,5 години. Після налагодження периферичного венозного доступу в операційній пацієнтці розпочали індукцію шляхом введення пропофолу шприцевим насосом з системою ТСІ, одночасно з цим хворій дали дихати 100 % киснем через лицьову маску, щільно притиснувши її до обличчя (потік кисню на ротаметрі 6 л/хв.). Через 3 хв. перейшли на допоміжну вентиляцію у зв'язку із зупинкою спонтанного дихання. Фаза індукції у хворої тривала 5,6 хв., після чого була проведена інтубація трахеї. Потік свіжої суміші зменшили до 5 л/хв. (1,5 л/хв. кисню та 3,5 л/хв. закису азоту). Ротаметр випаровувача севофлюрану було встановлено на 4 об. %. Через 2 хв. потік свіжої газової суміш і було знижено до 1 л/хв. (0,5 л/хв. кисню та 0,5 л/хв. закису азоту). Сума концентрацій на вдиху кисню та закису азоту протягом всієї операції трималися в межах 9698 %. Показники концентрації севофлюрану на видиху протягом операції в межах 0,9-1,1 об. %. Після закінчення операції ротаметр випаровувача було вимкнено, потік свіжої повітрянокисневої суміші складав 12 л/хв. Через 5,4 хв. (після відновлення захисних рефлексів та свідомості) видалено інтубаційну трубку. Суб'єктивні відчуття після анестезії у хворої приємні, біль в області післяопераційної рани в спокої та при русі відсутній. Приклад 2. Хворий Н., чоловік 23 років, зріст 182 см, вага - 93 кг, був прийнятий до клініки в плановому порядку з діагнозом "Викривлення перегородки носа". Без супутньої патології. Було проведено операцію "Септопластика" тривалістю 25 хв. Після постановки периферичного венозного катетера в операційній хворому розпочали індукцію пропофолом шляхом введення препарату шприцевим насосом з системою ТСІ, одночасно з цим пацієнт дихав 100 % киснем через лицьову маску, яка була щільно притиснута до його обличчя (потік кисню на ротаметрі 7 л/хв.). Через 4,5 хв. перейшли на допоміжну вентиляцію у зв'язку в зупинкою спонтанного дихання. Фаза індукції у хворого тривала 6,3 хв., після чого була встановлена ларингеальна маска. Потік свіжої суміші зменшили до 5 л/хв. (1,5 л/хв. кисню та 3,5 л/хв. закису азоту). Ротаметр випаровувача севофлюрану було встановлено на 4 об. %. Через 1,5 хв. потік 5 свіжої газової суміші було знижено до 1 л/хв. (0,5 л/хв. кисню та 0,5 л/хв. закису азоту). Сума концентрацій кисню та закису азоту на вдиху протягом всієї операції трималися в межах 97-98 %. Показники концентрації севофлюрану на видиху протягом всієї операції складали 1,2-1,3 об. %. Після закінчення операції ротаметр випаровувача було вимкнено, потік свіжої повітрянокисневої суміші складав 12 л/хв. Через 4,9 хв. (після відновлення захисних рефлексів та свідомості) у пацієнта була видалена ларингеальна маска. Суб'єктивні відчуття після анестезії у хворого приємні, біль в області післяопераційної рани відсутній. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 63683 6 Запропонований спосіб проведення низькопоточної анестезії з оптимізованою денітрогенацією, суміщаючи фазу індукції з денітрогенацією, дозволяє значно зменшити витрати високовартісного інгаляційного анестетика, відповідно здешевити анестезію і зменшити викиди шкідливих газів в атмосферу. Джерела інформації: 1. Stachnik J.Inhaled anesthetic agents/Am J Health-Syst Pharm.-2006,Vol.63. - P.623-634. th 2. Miller R.D. (ed.) Anesthesia:5 ed. - Philadelphia:Churchill Livingstone,2000. - P.87-96. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601