Спосіб діагностики впливу вегетативної дисфункції на формування симптомів гіперактивного сечового міхура

Спосіб діагностики впливу вегетативної дисфункції на формування симптомів гіперактивного сечового міхура шляхом контролю ритму серця під час уродинамічних тестів, який відрізняється тим, що застосовують добове моніторування ЕКГ одночасно з реєстрацією добового ритму сечовипус 3 аналізом варіабельності кардіоритму за стандартною методикою і за наявності переважання коливань дуже низьких частот (35 %), зниженням низькочастотних коливань (30 %) з підвищенням симпатико-парасимпатичного індексу (1,0) при поступовому, природному наповненні сечового міхура та в моменти інтенсивного позиву до сечовипускання і випорожненні сечового міхура за добу виявляють дисфункцію вегетативної нервової системи у вигляді порушення симпатикопарасимпатичних взаємовідношень, що впливає на формування симптомів гіперактивного сечового міхура. Спосіб виконується наступним чином. Першим етапом виконують оцінку об'єктивних та суб'єктивних симптомів гіперактивного сечового міхура шляхом використання опитувальників якості життя хворих, інтенсивністі алгічного синдрому, симптомів гіперактивного сечового міхура. Всім пацієнтам проводять об'єктивне обстеження, оцінку скарг, даних анамнезу, У3-дослідження органів сечової системи з визначенням залишкової сечі, урофлоуметрію, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, бакпосів сечі. Другим етапом хворим призначають стандартну схему дослідження із двох діагностичних процедур: добове моніторування ЕКГ в умовах звичайної добової активності пацієнта та реєстрацію добового ритму сечовипускання шляхом заповнення хворим щоденника сечовипускань, у якому визначають час й обсяг кожного сечовипускання, імперативні позиви, епізоди нетримання сечі й зміни прокладок, якщо вони використовувались для захисту при нетриманні, а також інтенсивність цисталгії. Під час дослідження оцінюють стан хворого з урахуванням його суб'єктивної оцінки. Третім, основним етапом, проводять спектральний аналіз варіабельності ритму серця під час багаторазового, різною мірою наповнення і випорожнення сечового міхура за 24-годинний період. Оцінюють вегетативний тонус за силою корелятивного впливу абсолютної потужності кожного з піків частот на показник загальної ВРС, сегментарної (LF, HF) і надсегментарної ланок (VLF) при поступовому, природному наповненні сечового міхура, в момент інтенсивного позиву до сечовипускання і випорожнені сечового міхура за добу, під час епізодів ургентності і нетримання сечі; в спокої, в стані розслабленої бадьорості, з спорожненим сечовим міхуром і під час стандартного ортостатичного навантаження. За результатами дослідження, при наявності встановленого впливу вегетативної нервової системи на формування симптомів гіперактивного сечового міхура, приймають рішення щодо доцільності призначення фармакотерапії центральної дії на механізми регуляції функціональної активності нижніх сечових шляхів людини. Приклад конкретного використання способу. Хвора М., 44 роки. Поступила в клініку для лікування з приводу ідіопатичного гіперактивного сечового міхура. Прогресивне погіршення свого стану відзначає протягом останніх 5 років. При обстеженні у клініці, за даними щоденника сечовипускань, середня кількість мікцій протягом доби 64843 4 складала 27разів, кількість імперативних позивів 7 разів та інтенсивністю сенсорних симптомів - 5 балів за шкалою D. Н. Barlow і співав. (1991). Дослідження осаду сечі та посіву сечі на стерильність не виявило патологічних змін. Хворій, з метою встановлення впливу можливої вегетативної дисфункції на формування симптомів гіперактівного сечового міхура, запропоновано та проведено добове моніторування ЕКГ в умовах звичайної добової активності пацієнта та реєстрацію добового ритму сечовипускання шляхом заповнення хворою щоденника сечовипускань. Після завершення дослідження проведено спектральний аналіз варіабельності ритму серця під час багаторазового, різною мірою наповнення і випорожнення сечового міхура за 24 години. Встановлено, що в період фізіологічного наповнення сечового міхура у зв'язку зі зривом регуляторних можливостей на тлі психовегетативного синдрому не відбувається адекватного перерозподілу симпатикопарасимпатичних відносин у вигляді збільшення парасимпатичної активації. За рахунок напруги механізмів адаптації на фоні стресу відбувається більш раннє формування імперативного позиву. У зв'язку з встановленим патогенезом гіперактивного сечового міхура хворій призначено лікування з використанням специфічного інгібітору зворотного захоплення серотоніну. Ефективність лікування демонструє позитивна динаміка добового ритму сечовипускань та показників комплексного уродинамічного обстеження, покращення соціальної адаптації та якості життя хворого, нормалізація кількості сечовипускань, істотне зменшення кількості та інтенсивності ургентних позивів та усунення цисталгії. Хвора Д., 53 років. Звернулась до уролога у зв'язку з імперативним сечовипусканням, полакіурією та неутриманням сечі протягом останніх років. Початок захворювання пов'язує з настанням менопаузи. На підставі об'єктивного, клініколабораторного та інструментального досліджень хворій підтверджений діагноз гіперактивного сечового міхура без детрузорної гіперактивності. При дослідженні якості життя хворої виявлені суттєві зміни опитувальників якості життя SF-36 та OAB-q, що характеризує глибокі зміни всіх сфер активності пацієнтки. Хворій проведене добове моніторування ЕКГ в умовах звичайної добової активності пацієнта та реєстрацію добового ритму сечовипускання. Спостерігали ейтонію з незначним переважанням парасимпатичних впливів (VLF = 28 %, LF = 34 %, HF = 38 %, LF / HF = 0,89), в ортостатичній пробі спостерігали приріст симпатичної активації VLF і LF і відповідне збільшення індексу LF / HF. Ці дані свідчили про збалансованість та адекватність забезпечення вегетативного впливу на сечовий міхур, що дозволило вважати, що вегетативної дисфункції не встановлено. Проведено комбіноване медикаментозне лікування з використанням МЗ - холіноблокатора Оксибутінин і електротерапії шляхом динамічної корекції електроімпульсного впливу протягом 12 тижнів. Встановлена висока ефективність лікування, що демонструє позитивна динаміка добового ритму сечовипускань і показників якості сечовипус 5 кання, та якості життя хворої, нормалізація кількості сечовипускань, істотне зменшення інтенсивності цисталгії. В порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб дозволяє запобігти у разі негативних проявів використання холінолітичних засобів та препаратів з групи нестероїдних протизапальних, таких як: сухість слизових, сухість та гіркий смак у роті, нудота, затримка калу та сечі, головна біль, ульцерогенні прояви, та досягнути суттєво більш вираженого клінічного ефекту при добрій переносимості лікувальних засобів хворими, запобігти необхідності постійного використання препаратів при проведення циклічної терапії, покращити якість життя хворих та забезпечити більш ефективне усунення основних об'єктивних та суб'єктивних симптомів захворювання. Запропонований спосіб дозволяє встановити вегетативну дисфункцію, об'єктивізувати адаптаційні можливості при природному заповненні сечового Комп’ютерна верстка Л. Купенко 64843 6 міхура і, як наслідок, застосовувати ефективне лікування гіперактивного сечового міхура на суттєво новому рівні з використанням новітніх даних у галузі центральних механізмів регуляції функціональної активності нижніх сечових шляхів людини. Джерела інформації: 1. Возианов А.Ф., Люлько А.В. Атласруководство по урологии: В 3т. - К.: Дніпро-VAL, 2001. - Т.3. - С.15 - 505. 2. Griffiths, D. et al. Brain control of normal and overactive bladder // J. Urol. – 2005. –Vol. 174. – P. 1862–1867. 3. Hubeaux, K. Autonomic nervous system activity during bladder filling assessed by heart rate variability analysis in women with idiopathic overactive bladder syndrome or stress urinary incontinence/ K. Hubeaux, X. Deffieux, S.S. et al. // J. Urol. – 2007 Dec. –Vol. 178(6). – P. 2483–2487. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601