Застосування гуанідинвмісного аддукту як фунгіцидної речовини

Застосування гуанідинвмісного аддукту формули: Корисна модель належить до гуанідину, його солей, комплексів або продуктів приєднання, конкретно до гуанідинвмісного аддукту формули: відносно до ряду мікроскопічних грибів, виділених з уражених гумових виробів та матеріалів. Поставлена задача виконується застосуванням гуанідинвмісного аддукту формули: OH NH2 NH.HCl дe RC CH3 , CH3 O C CH2 O CH2 CH3 , як фунгіцидної речовини. C NH CH2 CH R NH.HCl OH CH OH CH2 NH C NH2 NH.HCl , дe R CH3 CH2 O NH.HCl дe R H2N , NH2 U C OH C (13) OH CH2 NH OH CH2 NH O CH3 CH2 , як фунгіцидної речовини та призначена для використання в промисловості гумотехнічних виробів та матеріалів. В літературі відомо використання полігуанідинів як фунгіцидних речовин, які отримані високотемпературною конденсацією діамінів з гуанідинхлоридом [1]. Введення таких сполук в гумові вироби в процентних концентраціях 0,5-1,5 % приводить до затримки росту мікроскопічних грибів на поверхні гум у два-три рази. Але спосіб отримання цих полімерів достатньо складний (високотемпературний), що призводить до збільшення собівартості отриманих полімерів. Тому актуальною проблемою є пошук нових, дешевих фунгіцидів, отриманих простим способом. Задачею корисної моделі є застосування гуанідинвмісного аддукту як фунгіцидної речовини CH2 O C CH3 O CH2 , як фунгіцидної речовини. Отримання гуанідинвмісного аддукту. В реактор завантажують 36 г. епоксидної смоли Epicot-828 (м.м. 360) (0,1 моля), який розчиняють у етанолі - концентрація 80 %, та поступово додають спиртовий розчин 10,9 г гуанідину (0,2 молю) у 10,9 г етанолу. Реакцію проводили 2-3 години при 50-60 °C. Контроль за завершеністю реакції проводили титрометричним методом по вмісту епоксидних груп та методом ІЧ-спектроскопії по зникненню -1 смуг поглинання епоксидних груп 920 см . Для випробування фунгіцидної активності нами було використано наступні види мікроскопічних грибів, виділених з уражених гумотехнічних матеріалів та їх компонентів: Alternaria alternata (Fries:Fries) von Keissler, Aspergillus flavus Link, 65079 NH.HCl CH NH.HCl CH (11) NH CH2 CH R NH CH2 CH R UA C C (19) H2N H2N 3 65079 A.fumigatus Fresenius, A.niger van Tieghem, A. sydowii (Bainer et Satory) Thom et al., A.ustus (Bainer) Thom et Church, Cladosporium cladosporioides (Fresenius) de Vries, C. sphaerospermum Penzig, Fusarium poae (Peck) Wollenweber, Mucor racemosus Fresenius, Penicillium chrysogenum Thom, Stachybotrys chartarum (Ehrenberg) S.Hughes та Trichoderma viride Persoon. Вибір таких культур як об'єктів дослідження визначався їх частотою трапляння на гумових субстратах [2]. Також, за даними літератури відомо, що більшість з наведених грибів здатні утворювати ряд небезпечних для здоров'я та життя людини токсинів, провокувати алергічні реакції та спричиняти різноманітні захворювання (мікози). [3-6]. Приготування спорової суспензії мікроскопічних грибів. Для приготування спорової суспензії було використано культури мікроскопічних грибів, зазначених вище віком від 14 до 28 діб, рахуючи з моменту пересіву. Концентрація спор кожного виду 6 мікроскопічного гриба складала 1-2-10 кл/мл. В колбу об'ємом 50 мл стерильно переносили спори грибів з пробірки з чистою культурою за допомогою мікологічного гачка. Суспензію фільтрували через стерильну лійку з марлею. Кількість спор грибів підраховували за допомогою камери Горяєва. За необхідності суспензію спор розводили стерильною дистильованою водою або вносили додаткову кількість спор. Концентрація спор у 6 суспензії 110 в 1 мл досягалася за наявності 20 спор в 5 великих квадратах камери, вибраних випадково [7]. Контроль життєздатності спорової суспензії. Суспензії спор кожного виду грибів перевіряли на життєздатність шляхом висіву на поверхню агаризоване середовище Чапека, що вносилося у чашки Петрі (діаметром 100 мм) у кількості 15 мл. 4 На одну чашку Петрі наносили не більше трьох крапель суспензії одного виду гриба на відстані 40 мм одна від одної. На зовнішній стороні чашки Петрі відмічали місце посіву кожного виду гриба, після чого Чашки Петрі з нанесеними краплями суспензії поміщали у термостат на термін 5 діб при температурі 28 °C. Наприкінці цього терміну проводили їх огляд та визначили наявність або відсутність росту культур грибів. Визначення фунгіцидної активності сполуки проводили методом дифузії в агар, що базуються на здатності речовин дифундувати в агаризовані середовища та утворювати зони, в яких не розвиваються тест-культури) [7]. В чашки Петрі стерильною піпеткою (в п'ятикратній повторності) розливали по 1 мл. суспензії гриба та вносили 15 мл розплавленого середовища Чапека при температурі 40-42 °C. Після застигання середовища в товщі агарової пластинки стерильним обертальним свердлом робили лунки діаметром 8 мм, куди вносили 0,1 мл речовини, що досліджувалася та інкубували у термостаті протягом 7 діб при 28 °C. Після завершення інкубації заміряли зону затримки росту колоній та ростові зони грибів у досліді та контролі (без внесення фунгіцидів). Гальмування росту мікроскопічних грибів (ефективність) обраховували за формулою Еббота: Е=Дк-До/Дк100, де Е - затримка росту гриба у порівнянні з контролем (технічна ефективність фунгіциду), %; Дк діаметр колонії в контролі, мм; До - діаметр колонії в досліді, мм. Досліди проводили у 5-х повторах, отримані результати обробляли математично на персональному комп'ютері. Результати дослідження фунгіцидної активності сполуки відносно до досліджених мікроскопічних грибів приведені в таблиці. Таблиця Фунгіцидна активність гуанідинвмісного аддукту відносно до мікроскопічних грибів Тест-культура (рід, вид, штам) A.alternata A.flavus A.fumigatus A.niger A.sydowii A.ustus С. cladosporioides С. sphaerospermum F.poae M.racemosus P.chrysogenum T.viride S.chartarum Кінцева концентрація гуанідинвмісного аддукту у середовищі % 0,5 1,0 3,0 5,0 22 36 50 50 10 19 13 19 10 28 33 26 10 24 12 17 26 36 40 56 18 28 38 39 30 46 56 53 30 63 78 48 23 33 33 33 10 35 25 23 10 26 27 28 28 66 66 45 45 49 54 61 Як видно з даних таблиці найбільшу фунгіцидну активність при оптимальній концентрації 3 % Контрольформалін (3 %) 98 97 97 98 95 97 97 52 70 97 97 98 98 гуанідинвмісний аддукт проявляє до мікроскопічних грибів типу Cladosporium cladosporioides, 5 Cladosporium sphaerospermum, Trichoderma virid, Alternaria alternate-50-75 %, до таких грибів як Aspergillus sydowii, Aspergillus ustus - проявляє середню фунгіцидну активність-30-38 %., до інших типів більш слабку дію 10-33 %. Джерела інформації: 1. Воинцева И. И., Гембицкий П. А. Полигуанидины - дезинфекционные средства и полифункциональные добавки в композиционные материалы. - М.: ЛКМ-Пресс, 2009. - С. 268. 2. Чуєнко А. І., Наконечна Л. Т., Жданова Я. М. Видовий склад грибів, виділених з уражених гумових шин та їх компонентів // Мікробіологічний журнал. 2010. - № 2. - С. 21-29. 3. Антонов В. Б. Экологические причины микозов и микогенной аллергии у городских жителей // Комп’ютерна верстка М. Ломалова 65079 6 Проблемы медицинской микологии, 2002. - Т. 4, С. 64. 4. Антропова А. Б. Микромицеты как источник аллергенов в жилых помещениях г. Москвы // Автореф. дисс. на соискание уч. степ. к. б. н., М.: 2005. - 24 с. 5. Билай В. И., Курбацкая З. А. Определитель токсинобразующих микромицетов. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 158-167. 6. Билай В. И., Пидопличко К. М. Токсинобразующие микроскопические грибы - К.: Наукова думка, 1970. - С. 104-132. 7. Билай В. И. Методы экспериментальной микологии. – К.: Наукова думка, 1982. - 550 с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601