Спосіб діагностики герпесвірусного арахноенцефаліту

Спосіб діагностики герпесвірусного арахноенцефаліту, що включає проведення магнітнорезонансної томографії головного та спинного мозку, вивчення клініко-неврологічного статусу пацієнта, а також визначення етіології захворювання шляхом виявлення маркерів реплікативної активності методами полімеразної ланцюгової реакції і імуноферментного аналізу, який відрізняється тим, що додатково проводять імунологіч 3 виконання імунологічного дослідження крові та аналізу його показників. Спосіб діагностики герпесвірусного арахноенцефаліту включає проведення МРТ головного та спинного мозку, вивчення клініко-неврологічного статусу пацієнта, а також визначення етіології захворювання шляхом виявлення маркерів реплікативної активності методами полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і імуноферментного аналізу (ІФА). Новим є те, що додатково проводять імунологічне дослідження крові і якщо відбувається підвищення кількості CD-8 від 0,5 до 24,40 % від середнього арифметичного значення (М±м) 27,37±0,99 (N=22-26 %), адгезивної активності нейтрофілів від 13,5 до 36 % від середнього арифметичного значення (М±м) 47,55±3,64 (N=35-55 %), зменшення кількості лімфоцитів від 3,8 до 19,9 % від середнього арифметичного значення (М±м) 28,85±1,20 (N=30-36 %), Т-мітогенної проліферації лімфоцитів від 8,10 до 22,24 % від середнього арифметичного значення (М±м) 50,54±2,90 (N=5565 %), простагландинзалежної пооліферації лімфоцитів від 11,8 до 24 % від середнього арифметичного значення (М±м) 57,35±3,65 (N=65-75 %), індукованої фагоцитарної активності нейтрофілів від 19,18 до 30,7 % від середнього арифметичного значення (М±м) 48,49±3,44 (N=60-70 %) діагностують герпесвірусний арахноенцефаліт. Приклад 1. Хвора Б., жін., 34 р. госпіталізована 30.04.2008 року. Хворіє з 2007 року. Скаржиться на запаморочення, потім підвищення температури тіла до 37,3 градусів. На момент госпіталізації хвора скаржиться на головну біль, запаморочення, підвищення температури тіла до 37,1-37,2 градусів, хитання при ході, серцебиття, зниження пам'яті, оніміння 1/2 обличчя та руки. Діагноз: Арахноенцефаліт з цефалгічним, вестибулопатичним синдромами, пірамідної недостатності на фоні герпесвірусної інфекції EBV в стадії активації. Середньої ступені важкості. Синдром хронічної втоми. Дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст. МРТ головного мозку: вогнищевих уражень є. В білій речовині тім'яної ділянки виявляються 2 поодиноких вогнища з чіткими контурами гіперінтенсивного МР-сигнала на T2W та гіпоінтенсивного T1Wd=0,6 на 0,67 см. В сироватці крові IgMEBV(VCA)-(+).EA(). EBNA(EBV)-3,175 (=0,296). В об'єктивному статусі - менінгеальних знаків немає, девіація язика вліво, знижена конвергенція, сухожильні рефлекси на нижніх кінцівках - анізорефлексія, черевні, підошовні - відсутні. Гіпостезія на обличчі зліва. Координаторні проби виконує нечітко. с.Бєхтєрєва (+). В п.Ромберга похитування. В аналізі крові: 9 лейкоцити 1110 /л, паличкоядерні нейтрофіли - 4 %, сегментоядерні нейтрофіли - 76 %, лімфоцити 16 %, моноцити - 4 %, ШОЕ - 9 мм/годину. В імунному статусі - кількість CD-3 клітин - 57,8 %, кількість CD-4 клітин - 28,8 %, кількість CD-8 клітин 26,2 %, імунорегуляторний індекс - 1,1, кількість CD-20 клітин - 13,2 %, кількість CD-16 клітин - 18,8 %, спонтанна проліферація лімфоцитів в РБТЛ - 0 %, Т-мітогенна проліферація лімфоцитів - 66 %, простагландинзалежна проліферація лімфоцитів 68 %, В-мітогенна проліферація лімфоцитів - 50 %, спонтанна цитотоксичність мононуклеарів - 26 %, 65731 4 антитілозалежна цитотоксичність мононуклеарів 43 %, спонтанна фагоцитарна активність нейтрофілів - 244 у.о, індукована фагоцитарна активність нейтрофілів - 57 %, адгезивна активність нейтрофілів - 61 %, ЦІК – 85 у.о., аутоантиген (ЗБМ) індукована проліферація в РБТЛ - 3 %, сенсибілізація нейтрофілівальбуміном - 14 %, сенсибілізація до ЗБМ - 12 %, сенсибілізація NSE - 10 %, ІФА рівень аутоантитіл (ЗБМ) - 70,5 у.о. Хвора отримувала цимевен, галавіт, а також судинні препарати, гормональний препарат (дексаметазон), вітаміни, дегідратуючі засоби. Після лікування: температура тіла-в нормі, головної болі немає. В сироватці крові на момент виписки зі стаціонару: IgMEBV(VCA)(-). Приклад 2. Хворий З., чол., 32 р. госпіталізований 23.02.2009 року. Хворіє з 1988 року. В 1988 році - переніс вірусний менінгіт. Хворий під час госпіталізації скаржився на загальну слабкість, головну біль, птоз верхньої повіки, запаморочення, поганий сон, відчуття тривоги, страху, емоційну нестабільність. Діагноз: Арахноенцефаліт з цефалгічним, астенічним, гіпоталамічним синдромами, з сімпато-адреналовими кризами на фоні герпесвірусної інфекції HHV-6 в стадії активації, важкий перебіг. Дисциркуляторна енцефалопатія. МРТ головного мозку: вогнищевих уражень немає. В сироватці крові (ПЛР) HHV-6 (+). В лікворі (ПЛР) HHV-6 (+) – 9,100 копій. В об'єктивному статусі менінгеальних знаків немає, ністагм, запаморочення, сухожильні рефлекси на нижніх кінцівках та верхній кінцівках - підвищені, черевні, підошовні відсутні. Координаторні проби виконує нечітко. В п.Ромберга похитування. В аналізі крові: лейкоци9 ти 11,610 /л, паличкоядерні нейтрофіли - 3 %, сегментоядерні нейтрофіли - 71 %, лімфоцити - 23 %, моноцити - 3 %, ШОЕ - 18 мм/годину. В імунному статусі - кількість лімфоцитів - 30 %, кількість CD-3 клітин - 75,2 %, кількість CD-4 клітин - 47,7 %, кількість CD-8 клітин - 31,6 %, імунорегуляторний індекс - 1,5, кількість CD-20 клітин - 6,4 %, кількість CD-16 клітин - 7,5 %, спонтанна проліферація лімфоцитів в (РБТЛ) проліферативна активність лімфоцитів в реакції бластної трансформації цитотоксичної активності мононуклеарів - 2 %, Тмітогенна проліферація лімфоцитів - 46 %, простагландинзалежна проліферація лімфоцитів - 70 %, В-мітогенна проліферація лімфоцитів - 47 %, спонтанна фагоцитарна активність нейтрофілів - 291 у.о, індукована фагоцитарна активність нейтрофілів - 46 %, адгезивна активність нейтрофілів - 64 %, циркулюючі імунні комплекси (ЩК) - 100 у.о., аутоантиген загальний білок мієліну (ЗБМ) індукована проліферація в РБТЛ - 23 %, сенсибілізація нейтрофілів альбуміном - 17 %, сенсибілізація до ЗБМ -15 %, сенсибілізація нейроспецифічна енолаза (NSE)- 26 %, ІФА рівень аутоантитіл (ЗБМ) 51,8 у.о. Хвора отримувала цимевен, рібарін, а також судинні препарати, гормональний препарат (дексаметазон), вітаміни, дегідратуючі та десенсибілізуючи засоби. Після лікування: стан хворого значно покращився. В сироватці крові на момент виписки зі стаціонару: ПЛР - HHV-6 (-). В лікворі (ПЛР) - HHV-6 (+)- 5,600 копій. Джерела інформації: 5 1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров'я, 2001. - Т. 2. – С. 538542. 2. Мищенко В.А., Торяник И.И. Роль и место инфекций, вызванных вирусом простого герпеса (ВПГ) в структуре смертности детей (по данным ретроспективного анализа) // Материалы VI российского съезда врачей-инфекционистов 29-31 октября 2003 г., Санкт-Петербург. - с. 255-256. 3. Гриневич О.В., Астапов А.А., Логотько В.А., Ясинская Л.Н. Организация реабилитации детей после перенесенных нейроинфекций // Материалы VI российского съезда врачей-инфекционистов 2931 октября 2003 г., Санкт-Петербург. - с. 96. 4. Протас И.И. Герпетический энцефалит клиника, патогенез, терапия. Руководство для врачей. Минск. - 2000. – 175 с. 5. 3аводнова О.С. Динамика неврологической симптоматики у детей первых месяцев жизни с поздним неонатальным герпетическим менингоэнцефалитом // Материалы VI российского съезда врачей-инфекционистов 29-31 октября 2003 г., Санкт-Петербург. - с. 141. 6. Деконенко Е.П., Лобов М.А., Индрисова Ж.Р. Поражения нервной системы, вызываемые Комп’ютерна верстка М. Мацело 65731 6 вирусами герпеса // Неврологический журнал. 1999. -№ 4.-с. 46-51. 7. Лысяный Н.И., Маркова О.В., Гнедкова И.А. и соавт. Особенности иммунных нарушений при герпесвирусной инфекции. // Герпесвірусні інфекції - клініка, лікування, діагностика. Наук.-практ. конф. 15-16 жовтня 2002 р., м. Київ. 8. Роль современной диагностики и терапии в исходах герпетического энцефалита / Е.П. Деконенко, Ю.П. Рудометов, Р.Н. Коновалов, М.В. Кротенкова // Неврол. жури. - 2005. - № 5. - С. 18-23. 9. Богадельников И.В. Герпесвирусные инфекции в организме - недостаток или утонченное совершенство? / И.В. Богадельников, Ю.В. Вяльцева, Л.В. Березина // Современ. педиатр. - 2006. № 2. - С. 96-98. 10. Зозуля I.C. Ураження нервової системи герпетичної етіології / І.С. Зозуля, Л.В. Муравська // Укр. мед. часопис. - 2001. - № 2. - С. 30-34. 11. Acosta E.P. Acyclovir for treatment of postherpetic neuralgia: efficacy and pharmacokinetics / E.P. Acosta, H.H. Balfour // Antimicrob. Agents Chemother. - 2001. - Vol. 45. -P. 2771-2774. 12. Rose M.A. Gabapentin: pharmacology and its use in pain management / M.A. Rose, P.C. Kam // Anaesthesia. - 2002. - Vol. 57. - P. 451-462. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601