Спосіб лікування вторинної недостатності ілеоцекального замикального апарата у дітей

Спосіб лікування вторинної недостатності ілеоцекального замикального апарата у дітей, що 3 65773 лаважа черевної порожнини озонованим фізіологічним розчином Na СІ 0,9 % в концентрації 3-5 мг/л (ОФР) з метою профілактики рецидиву захворювання. Спільними ознаками способу - найближчого аналога та способу, що заявляється, є використання в передопераційній підготовці (за 3 тижні до операції) та післяопераційному періоді (2 тижні після операції) пробіотика біфіформ по 1 капсулі 3 рази на добу. Корисна модель відрізняється виконанням оперативного втручання, що усуває анатомічні дефекти ілеоцекального кута, викликані спайковим процесом, профілактикою рецидиву інтраабдомінальних зрощень застосуванням лаважа черевної порожнини ОФР в поєднанні з використанням пробіотиків (біфіформ). Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином: напівовальним розтином над пупком розсікалася шкіра та підшкірна клітковина. За допомогою голки Вереша накладався капноперитонеум (максимально обмежений тиск в черевній порожнині: 12-14 mm Hg). В черевну порожнину в надпупковій ділянці заводився порт № 1 (троакар 0 5 мм) та камера. Після огляду черевної порожнини під візуальним контролем через ліву клубову ділянку заводили порт № 2 (троакар 0 5 мм). Під візуальним контролем через праву клубову ділянку заводили порт № 3 (троакар 0 5 мм). Через порт № 2 в черевну заводили маніпулятор «граспер». Через порт № 3 заводили монополярний коагулятор з наконечником «гачок». За допомогою «граспера» та «гачка» виділяли та розділювали спайки ілеоцекального відділу кишечнику з його повним звільненням від спайкового процесу. Через порт № 3 заводили іригаційну трубку, через яку вводили озонований 0,9 % NaCl (концентрація 3-5 мг/л) в об'ємі 500 мл з експозицією 15 хвилин, після чого видаляли його за допомогою електровідсмоктувача. Проводили заключний огляд черевної порожнини. Каптоперитонеум усували, порти видаляли. Рани зашивали, накладали асептичні пов'язки. При виконанні лапароскопічного адгезіолізису виявляли різні форми спайкового процесу: від поодиноких спайок (Фіг. 1: розділення сальникової спайки, яка деформує ілеоцекальний відділ кише 4 чнику при ВНІЦЗА) до гіперпластичного конгломерату (Фіг. 2: розділення спайкового конгломерату в ділянці ілеоцекального кута при ВНІЦЗА), але в усіх випадках спостерігили деформацію ілеоцекального відділу кишечнику. Позитивний вплив запропанованої методики полягає в тому, що лапароскопічно, в ділянці ІВК, виконується розділення спайок, що усуває причину ВНІЦЗА. Утворення спайок відбувається за умов гальмування фібринолітичного потенціалу структур черевної порожнини. Лаваж черевної порожнини ОФР стимулює синтез тканинного активатора плазміногена мезотеліоцитів. Діючи на мезотеліальні клітини, озон призводить до посилення кисневого обміну та стимуляції тканинного дихання, наслідком чого є підвищення синтезу тканинного активатора плазміногену та AT III. Тканинний активатор плазміногену стимулює перехід плазміногену в плазмін, a AT III пригнічує коагуляцію шляхом блокування тромбіну та активних факторів згортання: X, IX, XI, XII. Отже, одночасно відбувається активація фібринолізу та пригнічення коагуляційного потенціалу тканин черевної порожнини. Відбувається збільшення рівня плазміногену на тлі підвищення його тканинного активатора, що закономірно приводить до активації плазміногену в плазмін та руйнуванню надликів фібрину, запобігаючи утворенню спайок в ІВК. З метою виявлення ВНІЦЗА проведено аналіз якості життя 125 дітей, віком від 7 до 17 років, які у віці від 1 місяця до 3 років оперовані з приводу апендикулярного перитоніту, через 7-14 років після оперативного втручання ВНІЦЗА була запідозрена при наявності клінічної симптоматики: біль у правій клубовій ділянці, диспептичні розлади (закрепи та проноси), позитивний симптом Герца, лікування з приводу дисбактеріозів. ВНІЦЗА підтверджували іригоскопічним дослідженням по наяності закиду барієвої суміші з товстої кишки в КК при фіксованому тиску, відповідно віку, згідно з критеріями Самохіної Н.В. В 31,2 % пацієнтів після перенесеного в ранньому віці апендикулярного перитоніту була ВНІЦЗА (табл.). Таблиця Ступінь ВНІЦЗА після перенесеного апендикулярного перитоніту Ступінь недостатності ЩЗА І ступінь II ступінь III ступінь Всього Абсолютна кількість 4 13 10 27 Оцінка якості життя та проведення контрольної іригоскопії через 1-2 роки після виконання оперативного втручання за запропанованим способом виявляло відсутність ВНІЦЗА у всіх дітей. Технічний результат: спосіб, що заявляється дозволяє ефективно проводити корекцію ВНІЦЗА, Відсотки 14,81 % 48,15 % 37,04 % 100 % яка обумовлена розвитком спайкового процесу в ділянці ілеоцекального кута у дітей, зменшувати тривалість післяопераційного періоду та значно покращувати якість життя пацієнтів. 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 65773 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601