Рослинний лікарський збір “дента-фіт” з протизапальною та антимікробною дією

Рослинний лікарський збір з протизапальною та антимікробною дією, що містить листя шавлії, 3 66281 льні тканини, знижують проникність клітинних мембран, стінок кровоносних та лімфатичних судин. Антисептичні властивості листя шавлії обумовлені рослинним антибіотиком сальвіном. Сальвін не лише затримує розмноження золотистого стафілокока, але й інактивує його токсин, пригнічує його гемолітичні і дерматонекротичні властивості. Існують відомості про протигрибкову активність ефірної олії шавлії. Препарати трави звіробою використовують як в'яжучі і антисептичні засоби. Основний фармакологічний ефект настою трави звіробою - його спазмолітична дія, що обумовлена наявністю в рослині флавоноїдів. Ця дія проявляється і на елементах кровоносних судин. Препарати звіробою проявляють в'яжучі, протизапальні і антисептичні властивості, стимулюють регенеративні процеси, що необхідно при місцевому лікуванні запалень пародонта. Фармакологічна активність препаратів квіток нагідок обумовлена каротиноїдами і флавоноїдами. При місцевому застосуванні препарати з квіток нагідок виявляють протизапальну, антимікробну дію, вони прискорюють процеси регенерації тканин, покращують якість грануляцій, сприяють швидшій епітелізації і формуванню більш ніжного рубця. Основною діючою речовиною листя м'яти перцевої є ментол, який проявляє легку місцевоанестезуючу та антисептичну дію. Настої квіток липи мають протизапальну дію, обумовлену біофлавоноїдами, затримують переважно ексудативну фазу запалення, сприяють 4 більш ранній локалізації запального процесу, мають антисептичні властивості. Прискорення процесів регенерації і організації грануляційної тканини пов'язують із стимулюючою дією флавоноїдів на синтез колагену. Рутин з плодів софори японської зменшує ламкість і проникність капілярів, підвищує здатність організму засвоювати аскорбінову кислоту. При поєднанні вищенаведеної лікарської рослинної сировини у зборі ймовірно очікувати комплексний фармакологічний вплив при запальних захворюваннях пародонта. Оскільки засіб, що заявляється, рослинний, то його можливо рекомендувати не лише дорослим, а й пацієнтам дитячого віку. Якісний та кількісний склад збору, що заявляється, повністю вирішує поставлену у корисній моделі задачу по створенню високоефективного збору з більш раціональним складом у порівнянні з існуючими зборами. Виготовлення збору включає наступні технологічні етапи. Подрібнену та просіяну сировину змішують у такій послідовності: листя шавлії, квіти нагідок, листя м'яти перцевої, траву звіробою, квіти липи. Введення настойки софори японської проводиться шляхом рівномірного розпилення її на сировину з подальшим підсушуванням збору при кімнатній температурі. Корисна модель ілюструється наступними прикладами. Приклад 1. У таблиці 1 наведений склад отриманих зборів. Таблиця 1 Склад збору Листя шавлії (г) Трава звіробою (г) Квітки нагідок (г) Листя м'яти (г) Квітки липи (г) Настойка софори японської (мл) №1 11,0 26,0 11,0 11,0 26,0 8,5 При зменшенні співвідношення масових часток компонентів збору фармакологічна активність знижується, а при їх збільшенні не призводить до значного підвищення рівня активності. Лікувальний Кількісний вміст інгредієнтів збору №2 14,3 28,55 14,3 14,3 28,55 10,0 №3 17,0 30,0 17,0 17,0 30,0 11,5 ефект при застосуванні збору досягається завдяки комплексній дії вищезгаданих інгредієнтів. Приклад 2. Результати встановлення антимікробної активності засобу наведено у таблиці 2. Таблиця 2 Об'єкт дослідження "Дента-Фіт" "Елекасол" S. aureus 16,33±0,33 13,50±0,22 Діаметр зон затримки росту мікроорганізмів, мм Е. соlі P. aeruginosa Prot. vulgaris В. subtilis 14,00±0,26 15,67±1,10 16,17±0,48 18,00±0,37 12,33±0,21 16,00±0,37 С. albicans 16,67±1,40 11,00±0,45 Примітки: n=6; "-" - відсутність зон затримки росту тест-штамів мікроорганізмів. Для мікробіологічного вивчення із збору "Дента-Фіт", що заявляється, виготовляли настій за класичною методикою у співвідношенні сировини і води очищеної 1:10 відповідно, враховуючи витра тні коефіцієнти. Для оцінки антибактеріальної активності використовували тест-штами S. aureus ATCC 26923, Е. соlі АТСС 25922, P. aeruginosa 5 66281 6 ність настоїв, виготовлених із заявлюваного збору "Дента-Фіт", ніж настоїв, виготовлених зі збору порівняння "Елекасол". Приклад 3. Дослідження протизапальної активності збору (таблиця 3). ATCC 27853, B. subtilis ATCC 6633, Prot.vulgans ATCC 4636, C.albicans ATCC 885-653. Дослідження проводили in vitro методом дифузії в агар (метод "колодязів"). Як препарат порівняння використовували настій збору "Елекасол". Проведеним мікробіологічним дослідженням встановлено більш виражену антимікробну актив Таблиця 3 Умови досліду 0,5 годин ПЗА, % V, у.о. Контрольна пато7,33±0,62 логія Збір "Дента-Фіт", 4,00±0,73* 1 мл/кг Збір "Елекасол", 5,68±0,72** 1 мл/кг Ортофен, 8 мг/кг 2,67±0,21* 1 година ПЗА, % V, у.о. 2 години ПЗА, % V, у.о. 3 години ПЗА, % V, у.о 8,67±0,33 8,33±0,62 4,83±0,87 45,43 4,83±0,48*/** 44,29 4,83±0,48*/** 42,02 2,50±0,43* 48,24 6,00±0,63*/** 30,79 5,50±0,81*/** 30,85 3,33±0,42 63,57 3,50±0,34* 59,63 2,33±0,42* 72,03 2,33±0,42* 54,17 Примітки: 1. * - відхилення достовірне відносно контрольної патології, р0,05; 2. ** - відхилення достовірне відносно референс-препарату вольтарену, р0,05; 3. V - різниця між набряклою і здоровою лапами у досліді (у.о.); 4. ПЗА - протизапальна активність у порівнянні з контрольною патологією (%). Вплив досліджуваного засобу на розвиток запальної реакції вивчали на моделі гострого ексудативного запалення, спричиненого ін'єкцією карагеніну. Гострий карагеніновий набряк викликали у щурів масою 180-200 г шляхом субплантарного введення під апоневроз задньої кінцівки 0,1 мл 1 % розчину карагеніну. Досліджуваний збір вводили у вигляді настою в дозі 1 мл/кг. Як препарати порівняння були використані "золотий стандарт" НПЗЗ - ортофен (ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", Україна) в дозі 8 мг/кг та рослинний збір "Елекасол", з якого готували настій і вводили в дозі 1 мл/кг. Настої зборів "Дента-Фіт" та "Елекасол" виготовляли у співвідношенні 1:10 за загальноприйнятою методикою з урахуванням витратних коефіцієнтів. Настій досліджуваного засобу та препарати порівняння вводили дослідним тваринам за 1 годину до ін'єкції флогогену. Тварини контрольної групи одержували еквівалентну кількість розчинника - води очищеної. Виразність запальної реакції оцінювали за зміною об'єму ураженої кінцівки дослідних тварин, що визначали за допомогою механічного онкометра за Захар'євським АС. Результати досліду реєстрували через 0,5, 1, 2 та 3 години після введення карагеніну. Аналіз отриманих даних свідчить, що введення карагеніну призводить до розвитку гострої за Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська пальної реакції; найбільшої виразності ексудативна реакція досягає через 1-2 години після введення карагеніну. За результатами проведених досліджень відмічається потужний антиексудативний ефект ортофену протягом всього експерименту, який досягає максимуму на 2-гу годину (ПЗА - 72,03 %). Настій досліджуваного збору "Дента-Фіт" також виявляє стабільний виражений пригнічуючий вплив на розвиток запальної реакції, який спостерігається впродовж всього терміну експерименту (ПЗА - від 42,02 до 48,24 %). Інший препарат порівняння - настій збору "Елекасол" чинить помірний антиексудативний ефект та суттєво поступається за виразністю дії як ортофену, так і досліджуваному засобу (ПЗА - до 30,85 %). Лікарський рослинний збір "Дента-Фіт" може виготовлятись як промисловим шляхом на базі фармацевтичних виробництв, так і екстемпорально в умовах аптек із застосуванням доступного обладнання. Впровадження запропонованого збору дозволить розширити арсенал лікарських засобів рослинного походження для лікування і профілактики запальних захворювань порожнини рота та підвищити ефективність існуючої фармакотерапії. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601