Спосіб одержання засобу з протизапальною, антимікробною та діуретичною дією

1. Спосіб одержання засобу з протизапальною, антимікробною та діуретичною дією, що включає екстракцію рослинної сировини спиртом етиловим з подальшим упарюванням одержаного екстракту, який відрізняється тим, що як рослинну сировину використовують листя груші звичайної, екстракцію проводять 10 % спиртом етиловим при співвідношенні сировини до екстрагенту як 1:9-1:11 протягом 9-11 годин, одержаний екстракту упарюють до 1/18-1/20 попереднього об'єму. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що сировину піддають екстракції 5-7 разів новими порціями екстрагенту, а одержані екстракти з'єднують. Корисна модель відноситься до фармації та медицини, а саме до лікарських препаратів рослинного походження, і може бути використаний для лікування запальних захворювань сечовидільної системи. Арсенал фітопрепаратів, що мають комплексну протизапальну, антимікробну та діуретичну дію досить обмежений. Добре відомо, що діуретичну активність мають настої та відвари з листя мучниці звичайної та брусниці, у яких діючою речовиною є глікозид арбутин [1]. Проте зазначені засоби не мають вираженої протизапальної та антимікробної дії, до того ж використання листя даних рослин є економічно невигідним через обмежене поширення цих видів в Україні. Відомі способи одержання з листя рослин різних родів засобів з комплексною, в тому числі протизапальною дією. Наприклад, відомий спосіб одержання поліфенольного комплексу "Флавітин" з протизапальною, анальгетичною, противиразковою та антиоксидантною активністю [2], який полягає у екстракції листя винограду сорту Дабугі 50% спиртом етиловим при співвідношенні сировина: екстрагент 1:10 з подальшим упарюванням одержаного екстракту до водного залишку, фільтрацією та ресорбцією фенольних сполук з осаду водою, об'єднанням фільтрату з одержаним водним розчином, упарюванням і сушінням. Засіб, одержаний наведеним способом, не має діуретичної та антимікробної дії. З точки зору технологічних особливостей даного способу він є ба гатостадійним та потребує підвищеного використання спирту етилового. При цьому спосіб передбачає використання сировини, культивування якої обмежене умовами субтропіків. Завданням корисної моделі є створення способу одержання засобу з протизапальною, антимікробною та діуретичною дією, в якому шляхом використання в якості рослинної сировини листя груші звичайної та проведення екстракції 10% спиртом етиловим при заданих умовах, досягають одержання економічним доступним способом ефективного природного засобу з вираженою фармакологічною дією для лікування захворювань сечовидільної системи. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі одержання засобу з протизапальною, антимікробною та діуретичною дією, що включає екстракцію рослинної сировини спиртом етиловим з подальшим упарюванням одержаного екстракту, згідно з корисною моделлю передбачено використання в якості рослинної сировини листя груші звичайної, проведення екстракції 10 % спиртом етиловим при співвідношенні сировини до екстрагенту як 1:9-1:11 протягом 9-11 годин, упарюванням одержаного екстракту до 1/18-1/20 об'єму. З метою вичерпної екстракції комплексу біологічно активних речовин з сировини корисною моделлю передбачено, що сировину піддають екстракції 5-7 разів новими порціями екстрагенту, а одержані екстракти об'єднують. Відоме використання у народній медицині плодів груші звичайної для лікування різних запальних процесів, зокрема запалення сечостатевої (24)17.10.2005 со О о> 9940 системи, що обумовлено вмістом у плодах груші різних груп біологічно активних речовин. Високий вміст калію робить грушу добрим сечогінним засобом [3]. Листя груші вивчені недостатньо. З літературних джерел відомо, що вони містять вуглеводи, аскорбінову кислоту, різні класи фенольних сполук [3]. Авторами вперше запропоновано використання листя груші звичайної для одержання засобу з протизапальною, антимікробною та діуретичною дією. Дана сировина є дешевою, доступною, може заготовлятися після збору врожаю плодів або у період листопаду. Експериментальним шляхом було встановлено, що оптимальним екстрагентом для листя груші звичайної є 10% спирт етиловий. При цьому досягається ефективна екстракція необхідного комплексу біологічно активних речовин з сировини при економному витрачанні екстрагенту. При проведенні дослідів було визначено співвідношення сировини до екстрагенту як 1:9-1:11. При зменшенні кількості екстрагенту погіршується процес екстракції (до повного поглинання екстрагенту сировиною). Збільшення екстрагенту понад задане співвідношення економічно недоцільне. Експериментальне визначено, що при. проведенні екстракції в одну стадію (однією порцією екстрагенту) процес триває 10-12 годин. Для вичерпної екстракції з сировини комплексу біологічно активних речовин з заданим спектром фармакологічних активностей одну й ту ж порцію сировини піддають екстракції новими порціями екстрагенту при вище наведеному співвідношенні 5-7 разів. Об'єднання одержаних екстрактів забезпечує збільшення кількісного виходу та якість екстракту. Згідно з заявленим способом одержаний екстракт упарюють до 1/18-1/20 об'єму. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Сухе листя груші звичайної подрібнюють до розміру часток 3-5 мм, засипають в екстрактор, заливають 10% спиртом етиловим при співвідношенні сировина: екстрагент 1:9-1:11, екстрагують при кімнатній температурі протягом 10-12 годин. Зливають одержаний екстракт. Процес повторюють 5-7 разів з використанням нових порцій екстрагенту до повного вилучення біологічно активних речовин з заданими активностями з сировини. Одержані екстракти об'єднують і упарюють до 1/18-1/20 попереднього об'єму. В результаті здійснення заявленого способу одержують засіб з, протизапальною, антимікробною та діуретичною активністю у формі рідкого екстракту темно-коричневого кольору, з приємним грушевим запахом, кислувато-гіркуватий на смак, з солонуватим присмаком з наступними технологічними та аналітичними параметрами: питома вага 1,11г/см3, сухий залишок - 24,3%, вміст спирту етилового - 0,4%, кількісний вміст діючих речовин: арбутину - 2,06%, флавоноїдів - 1,02%, дубильних речовин - 6,24%, оксикоричних кислот - 2,88%. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1 1000г сухого листя груші звичайної подрібнювали до розміру часток 3-5мм, заливали 6500мл 10% спирту етилового і настоювали протягом 10 годин. Отриманий екстракт зливали в ємкість для збору екстракту, а сировину заливали новою порцією екстрагенту тій же кількості. Екстракцію повторювали 5 разів. Отримані екстракти об'єднували і упарювали до 1/19 об'єму. Було отримано 1000мл екстракту. Приклад 2 Протизапальну дію засобу у формі екстракту, одержаного за заявленим способом, вивчали на моделі антиексудативного набряку, який викликали введенням 1% розчину карагеніну щурам субплантарно у задню лапу в дозі 0,1мл/тварину. Засіб у формі екстракту, одержаний за заявленим способом, та настій із листя мучниці як препарат порівняння вводили внутрішньошлунково в дозі 1,05мл/к, до ін'єкції карагеніну. Про розвиток набряку судили по різниці об'ємів лап з набряком та без (ДУ) в динаміці. Протизапальну активність оцінювали за антиексу дативною дією препаратів і розраховували по формулі: ( VHT \bcnw)/ VHT, Де VHT - різниця об'ємів лап з набряком та без у контрольний групі; ^рспід - різниця об'ємів лап з набряком та без тварин дослідної групи. Результати експерименту представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Протизапальна активність засобу у формі екстракту, одержаного за заявленим способом, у порівнянні з настоєм із листя мучниці звичайної Умови досліду Екстракт із листя груші звичайної Настій із листя мучниці звичайної Контрольна патологія Динаміка протизапальної активності Уум. од. Через 1 год. Через 2год. Через Згод. Через 4год. 10,3±0,6* 15,2±1,3* 15,2±0,8* 15,8±1,2* (44,3%)** (52,5%)** (44,6%)** (40,6 %)** 15,8±1,8 23,2±2,7 25,2±2,7 25,1 ±2,4 (21,2%)** (15%)** (15%)** (12,8%)** 18,6±1,6 32±1,3 27,3±0,8 28,8±1,7 Примітки: * - відхилення вірогідне по відношенню до контрольної групи тварин, Р< 0,05; **- у порівнянні з контрольною патологією 9940 Отримані результати показали, що екстракт із листя груші виявляє виражену протизапальну дію, а настій із листя мучниці має помірну протизапальну активність. За протизапальною дією засіб, одержаний за заявленим способом, перевищує дію препарату порівняння - настій із листя мучниці - у середньому на 29,5 %. Приклад 3. Антимікробну активність засобу, одержаного за заявленим способом, вивчали загальноприйнятим у мікробіологічній практиці методом дифузії в агар у дослідах in vitro. Вибір тестштамів проводили з урахуванням етіологічної структури збудників захворювань сечостатевої системи. Як тест-штами використовували еталонні штами мікроорганізмів з американської типової колекції культур: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 9027, Bacillus subtilis ATCC 6633 і клінічні штами Staphylococcus aureus кл.17, виділені з матеріалу хворих із гнійно-запальними захворюваннями сечостатевої системи. Досліди повторювали тричі у відношенні кожного штаму мікроорганізму. При проведенні досліджень по вивченню антимікробної дії засобу, одержаного за заявленим способом, використовували м'ясопептонний агар, що містить"! 20 мг% амінного азоту. Рівень антимікробної дії оцінювали за діаметром зони затримки росту мікроорганізму навколо лунки з внесеним препаратом, оцінюючи його за наступною шкалою: діаметр зони затримки росту мікроорганізму 18 чутливий штам. Усереднені дані трьох експериментів у відношенні кожного з мікроорганізмів наведені у таблиці 2. Таблиця 2 Антимікробна дія засобу у формі екстракту, одержаного за заявленим способом Засіб Екстракт S.aureus ATCC 25923 25,0±0,2 Діаметр зони затримки росту мікроорганізму, мм S.aureus клініч. Е. coli ATCC P.aeruginosa 25922 №17 ATCC 9027 15,1 ±0,2 25,2±0,2 18,3±0,3 Результати проведених досліджень показали, що досліджуваний зразок засобу у формі екстракту, одержаного за заявленим способом, має широкий спектр антимікробної дії. Порівняльна оцінка рівня антимікробної активності екстракту у відношенні вивчених тест-штамів свідчить про більш виражений ефект у відношенні культур грампозитивних бактерій - S. aureus (включаючи як музейні, так і клінічні штами) і В. subtilis. Виявлену антимікробну дію екстракту можна пояснити наявністю в листі груші фенологлікозиду - арбутину, вміст якого досягає 0,0004 - 0,0015 %, а в отриманому екстракті складає 2,06 %. Приклад 4. При вивченні діуретичної дії засо В. subtilis ATCC 6633 20,1 ±0,0 бу, одержаного за заявленим способом, було використано уніфіковану методичну схему. Самці щурів були розділені на 3 групи: контрольна і дві дослідних. Показники діуретичної дії, зокрема діурез, вивчали у перший день і через тиждень після початку експерименту. Для вивчення діуретичної дії в ці терміни контрольним тваринам вводили щоденно по 5 мл дистильованої води, а дослідним - засіб у формі екстракту в дозах 1,05 мл/кг і 2,9 мл/кг і дистильовану воду до одержання загальної кількості рідини 5 мл. Результати вивчення діуретичної дії при введенні дослідженого екстракту наведені в таблиці 3. Таблиця З Вивчення діуретичної дії засобу у формі екстракту, одержаного за заявленим способом Термін досліду 1 день 1 тиждень Доза засобу контроль 1,05 мл/кг 2,9 мл/кг контроль 1,05 мл/кг 2,9 мл/кг Аналіз даних таблиці 3 свідчить, що засіб у формі екстракту, одержаний за заявленим способом, виявляє виражену діуретичну дію. Таким чином, заявлено спосіб одержання засобу з протизапальною, антимікробною та діуретичною дією. Даний спосіб простий у виконанні, економічно вигідний, передбачає використання дешевої, доступної, розповсюдженої на Україні сировини, не потребує дорогих і токсичних реакти Діурез, мл 1,45±0,19 3,63±0,62 3,42±0,77 3,12±0,70 3,62±1,22 3,62±1,22 вів, екологічно нешкідливий, може бути здійснений в умовах хіміко-фармацевтичних підприємств з використанням стандартного обладнання. В результаті здійснення способу одержують засіб у формі екстракту з вираженою протизапальною, антимікробною та діуретичною активністю. Засіб нетоксичний, не викликає алергічної та ульцерогенної дії, може бути рекомендований для тривалого безпечного вживання при лікуванні хро 7 9940 8 нічних захворювань сечовидільної системи. Одердицина, 1989. -С.275-277; С.278-279. жаний за заявленим способом засіб може бути 2. Деклараційний патент на винахід №59681 А, застосований як самостійний лікарський засіб, так і Україна, МПК 7 А61К35/78, заявка №2002119121, як діюча субстанція для створення різних лікарсьзаявл. 11.11.2002, опубл. 15.09.2003, Бюл. №9, ких форм. 2003р. Джерела інформації: 3. Растительные ресурсы СССР: Цветковые 1. Государственная фармакопея СССР. Вып. растения, их химический состав, использование; 2. Общие методы анализа. Лекарственное растиСемейства Hydrangeaceae-Haloragaceae. - Л.: Наутельное сырье / МЗ СССР. - 11 изд., доп. - М.: Meка, 1987.- С.73. Комп'ютерна верстка Н. Лисенко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601