Спосіб визначення кута підйому зовнішнього краю стопи при остеоартрозі з варусною деформацією

Спосіб визначення кута підйому зовнішнього краю стопи при остеоартрозі з варусною деформацією, що включає використання устілки для корекції навантаження в колінному суглобі шляхом індивідуального розрахунку кута підйому зовнішнього краю стопи, який відрізняється тим, що пацієнту виконують рентгенографію колінного суглоба, на рентгенограмі визначають медіальний великогомілковий кут (МВК) і кут підйому зовнішнього краю стопи (КП) розраховують за формулою: КП=90°-МВК. (19) (21) u201108077 (22) 29.06.2011 (24) 26.12.2011 (46) 26.12.2011, Бюл.№ 24, 2011 р. (72) ГОЛОВАХА МАКСИМ ЛЕОНІДОВИЧ, ГОРЄЛОВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ, ШИШКА ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ, КРАСНОПЬОРОВ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ (73) ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ГОЛОВАХА МАКСИМ ЛЕОНІДОВИЧ, ШИШКА ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ, КРАСНОПЬОРОВ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ 3 лоба, тим самим зупиняють розвиток гонартрозу з варусною деформацією на ранніх стадіях і зменшують больовий синдром. Устілки рекомендовані для щоденного використання і підходять для більшості видів взуття. Суттєві ознаки прототипу і корисної моделі, що збігаються, є такі: - розрахунок кута підйому зовнішнього краю стопи. Незважаючи на дуже раціональну ідею, цей спосіб не в усіх випадках дозволяє точно скоректувати навантаження в медіальному відділі колінного суглоба у пацієнтів з гонартрозом з варусною деформацією на ранніх стадіях, тому що кут підйому зовнішнього краю стопи в ортопедичних устілках розраховується не індивідуально, а вибирається з вже існуючих типорозмірів. Ця методика не враховує індивідуальні анатомічні особливості будови стопи та колінного суглоба пацієнта. Також немає можливості врахувати ступінь варусної деформації та звуження суглобової щілини для корекції навантаження в колінному суглобі. А саме це є основним фактором, який визначає кут підйому зовнішнього краю стопи. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу визначення кута підйому зовнішнього краю стопи за допомогою устілки для корекції навантаження в колінному суглобі при остеоартрозі з варусною деформацією шляхом індивідуального розрахунку кута підйому зовнішнього краю стопи за рентгенограмою колінного суглоба, що забезпечить біомеханічну розгрузку ураженого медіального відділу колінного суглоба на ранніх стадіях гонартрозу, зменшення больового синдрому, відновить опороздатність нижніх кінцівок, підвищить клінічний ефект консервативного лікування та забезпечить більш довговічні позитивні результати лікування хворих з даною патологією. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення кута підйому зовнішнього краю стопи за допомогою устілки для корекції навантаження в колінному суглобі при остеоартрозі з варусною деформацією шляхом індивідуального розрахунку кута підйому зовнішнього краю стопи, новим є те, що пацієнту виконують рентгенографію колінного суглоба, на рентгенограмі визначають медіальний великогомілковий кут (МВК) і кут підйому зовнішнього краю стопи (КП) розраховують за формулою: КП=90°-МВК. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає в тому, що за рахунок виготовлення устілок, які індивідуально підіймають зовнішній край стопи на задану висоту, котра вичислюється шляхом урахування медіального великогомілкового кута проксимального відділу великогомілкової кістки, який виміряється по рентгенограмі, враховуються анатомічні особливості будови стопи та колінного суглобу конкретного пацієнта і таким чином поліпшується кінцевий результат консервативного лікування. Усім хворим виконували рентгенівські знімки обох колінних суглобів у прямій проекції, стоячи, 66296 4 під навантаженням. Стадію гонартрозу визначали за Келгрен-Лоуренсом. Ступінь варусної деформації оцінювали за величиною медіального великогомілкового кута, який вимірювали по рентгенограмам колінного суглоба в прямій проекції. Нормальні значення медіального великогомілкового кута коливаються в межах 86-90°. При значеннях цього кута 85° і менше констатується варусна деформація колінного суглоба. Пацієнтам виготовляли індивідуальні устілки для обох стоп з відтворенням поздовжнього склепіння і підйомом зовнішнього краю стопи на 3-7°. Кут підйому зовнішнього краю стопи розраховували шляхом рентгенометрії по знімку колінного суглоба в прямій проекції стоячи і визначали за формулою КП=90°-МВК. Вальгізуючим (пронуючим) елементом є латеральний вальгізуючий пронатор. Обов'язково робили викладку поздовжнього склепіння (супінатор) для рівномірного розподілу навантаження на стопу. Ретрокапітальний метатарзальний валик робили тільки у випадках супутньої метатарзалгії. Пацієнтам рекомендували постійне використання вальгізуючих устілок, якщо потрібно, виготовляли 2 пари устілок для різного взуття. Сукупність вищеназваних переваг дозволяє підвищити клінічну ефективність лікування хворих з остеоартрозом з варусною деформацією шляхом виготовлення устілок, які індивідуально підіймають зовнішній край стопи на задану висоту, котра вичислюється шляхом урахування анатомічного медіального великогомілкового кута проксимального відділу великогомілкової кістки, який виміряється по рентгенограмі колінного суглобу. Корисна модель способу визначення кута підйому зовнішнього краю стопи за допомогою устілки для корекції навантаження в колінному суглобі при остеоартрозі з варусною деформацією шляхом індивідуального розрахунку кута підйому зовнішнього краю стопи, яка заявляється, пояснюється ілюстраціями, де на Фіг.1 показано вимірювання медіального великогомілкового кута по рентгенограмі пацієнта, на Фіг.2 показано зовнішній вигляд устілки зверху, на Фіг.3 показано вигляд стопи з устілкою з зовнішньої сторони. Таким чином, відомості, які наведені в даному описанні, свідчать про те, що спосіб, який заявляється, дозволяє на достатньо високому рівні проводити корекцію навантаження в колінному суглобі при остеоартрозі з варусною деформацією, та забезпечує покращення результатів лікування хворих з даною патологією, має додаткові переваги на прототипом та характеризується новизною. Приклад Хворий М., 1974 року народження звернувся до відділення ортопедії, артрології та спортивної травми Запорізької обласної клінічної лікарні 24.09.08 зі скаргами на біль в лівому колінному суглобі в спокої та при фізичному навантаженні. Травму заперечує. Лікувався консервативно по місцю проживання - фізіофункціональне лікування, внутрішньосуглобові блокади. При обстеженні був встановлений діагноз: лівобічний гонартроз 2 ст. з варусною деформацією, больовий синдром. Ступінь варусної деформації оцінили за величиною медіального великогомілкового кута, який виміря 5 ли по рентгенограмам колінного суглоба в прямій проекції. Він склав 86°. Кут підйому зовнішнього краю стопи розрахували за формулою КП=90МВК. Хворому виготовили індивідуальні устілки Комп’ютерна верстка А. Рябко 66296 6 для обох стоп з відтворенням поздовжнього склепіння і підйомом зовнішнього краю стопи на 4°. Обстежений через 6 місяців та через 2 роки - результат задовільний, болю не відмічає. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601