Спосіб моделювання дифузного кардіосклерозу

Спосіб моделювання дифузного кардіосклерозу, що включає етап відтворення катехоламіно 3 З метою відтворення дифузного кардіосклерозу в серцевому м'язі лабораторній тварині - білому щуру внутрішньом'язово вводять розчин адреналіну гідротартрату дозою 1,0 мг/кг, а інтраперитонеально - 1,0 мл 5 % розчину кальцію глюконату з розрахунку на 100 г маси тварини. Через 7 діб проводять аналогічне введення вказаних препаратів повторно, а на 30 добу після другого введення тварину піддають евтаназії. Висновок про формування моделі дифузного кардіосклерозу роблять за характером патоморфологічних змін у міокарді, зокрема за ознаками дифузного розростання сполучної тканини, периваскулярного склерозу, гіпереластозу внутрішньої мембрани судин мікроциркуляторного русла, осередкового кардіосклерозу і гіпертрофії кардіоміоцитів. Приклад 1. Для відтворення кардіосклерозу щуру масою 180 г внутрішньом'язово ввели 0,18 мг адреналіну гідротартрату у водному розчині та 1,8 мл 5 % розчину кальцію глюконату - інтраперитонеально. На 7 добу названі препарати ввели повторно. На 30 добу після їх введення тварину піддали евтаназії. При патоморфологічному аналізі спостерігали розростання сполучної тканини, периваскулярний склероз, гіпереластоз внутрішньої мембрани судин мікроциркуляторного русла, осередковий кардіосклероз і гіпертрофію кардіоміоцитів, що засвідчило наявність у тварини дифузного кардіосклерозу. Приклад 2. За запропонованим способом відтворили модель дифузного кардіосклерозу у 6 щу 66297 4 рів. Контролем слугували інтактні тварини, аналогічні за віком і масою. У порівнянні з гістологічною картиною серцевого м'язу інтактних тварин з притаманними йому тонкими колагеновими волокнами (фіг. 1), у тварин дослідної групи звертає увагу наявність ознак осередкового кардіосклерозу (фіг. 2), периваскулярного склерозу, гіпереластозу внутрішньої мембрани судин мікроциркуляторного русла, гіпертрофії кардіоміоцитів (фіг. 3), дифузне множинне розростання сполучної тканини (фіг. 4). Наведені ознаки засвідчили у всіх тварин дослідної групи наявність дифузного кардіосклерозу, що вказує на адекватність і достатній рівень інформативності створеної моделі. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує вищий, ніж за способом-прототипом, рівень відтворюваності і методичності моделі патологічного процесу, а отже інформативності дослідження в цілому, і може бути використаний в експериментальній патології. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Маркова О.О. Міокардіодистрофія і реактивність організму / О.О.Маркова. - Тернопіль : Укрмедкнига, 1998. - 152 с. 2. Непомнящих Л.М. Электронномикроскопическая характеристика основных форм острых повреждений кардиомиоцитов / Л. М. Непомнящих // Бюлл. эксперим. биол. и мед. - 1997. Т. 124. - № 12. - С. 686-692. 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 66297 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601