Спосіб профілактики і лікування фібринотораксів у хворих з туберкульозним ексудативним плевритом

Спосіб профілактики і лікування фібринотораксів у хворих з туберкульозними ексудативними 3 в тому числі і мікобактерій туберкульозу. При введенні стрептоміцину внутрішньоплеврально, внутрішньом'язове введення його не проводиться. Пеніцилін - високоефективний щодо грампозитивних бактерій в фазі росту. Гідрокортизону ацетат має протизапальну, десенсибілізуючу, антиалергічну дію, що покращує проникнення антибіотиків в зони специфічного та неспецифічного ураження. Трипсин чи хімотрипсин є ендогенними протеолітичними ферментами, які розривають пептидні зв'язки в молекулах білків. Вони здатні розщеплювати фібринозні утворення та некротизовані тканини. При внутрішньоплевральному введенні вони розріджують ексудат, розщеплюють фібринозні утворення та некротизовані клітини мезотелію, та клітини крові, які знаходяться в ексудаті. Крім того, ці протеолітичні ферменти мають і протизапальну дію. /Лекарственные средства. Часть 2. Машковский М.Д. - М: Медицина, 1990. - 528 с./. Спосіб здійснюється таким чином: При плевроцентезі після аспірації вмісту ексудату - в плевральну порожнину вводять стрептоміцин 0,5-1,0 г /в залежності від маси тіла/, пеніцилін 1,0 млн. ОД, гідрокортизону ацетат 2,5 % - 2,0 мл, розчинених в 20,0 мл 0,25 % розчину новокаїну, та трипсин чи хімотрипсин 10-20 мг, розчинених в 20,0 мл 0,25 % розчину новокаїну. Таке введення в плевральну порожнину проводять при кожній плевральній пункції після аспірації ексудату або через дренаж після дренування плевральної порожнини. Такий спосіб лікування хворих з туберкульозними ексудативними плевритами проводиться в торакальному фтизіохірургічному відділенні Вінницького обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру з 1990 року і його використано у 500 пацієнтів з хорошими клінічними та функціональними результатами. Діагноз туберкульозного ексудативного плевриту було підтверджено знаходженням МБТ (мікробактерій туберкульозу) в ексудаті у 290 хворих, у 120 - після гістологічного дослідження парієнтальної плеври, отриманої при закритій біопсії парієнтальної плеври під місцевою анестезією, у 90 - після гістологічного дослідження матеріалів /біоптатів/, отриманих при відеоторакоскопії під комбінованим інкубаційним наркозом. Приклади: 1. Хворий К-о А.І., 39 років, історія хвороби № 309, не працює, був прийнятий в клініку 18.02.2011р. Виявлений 10.02.2011 р. лівобічний косто-діафрагмальний ексудативний плеврит. ВІЛ інфікований - В -20 - з 2010 р. При плевральній пункції отримано серозно-фібринозний ексудат, в якому 18.02.2011 р. бактеріоскопічно виявлено МБТ, чутливі до антимікобактеріальних препаратів І та II ряду. При кожній пункції плевральної порожнини з аспірацією ексудату /їх використано 12/ в порожнину вводили: стрептоміцин 1,0 г, пеніцилін 1,0 млн ОД, гідрокортизону ацетат 2,5 % - 2,0 мл розчинених в 20,0 мл 0,25 % розчину новокаїну, та трипсин 15 мг, розчинений в 20,0 мл 0,25 % розчину новокаїну. Хворому призначена інтенсивна антимікобактеріальна терапія 2 RHSZ. В дні введення стрептоміцину внутрішньоплеврально, 66964 4 внутрішньом’язове його введення не проводилось. Після 12 плевральних пункцій з введенням в порожнину антибіотиків з трипсином ексудація в порожнину припинилась, фібринотораксу та зрощень між листками плеври немає, рухомість діафрагми збережена в повному обсязі, зміни функції зовнішнього дихання немає. Через 2 місяці пацієнта в хорошому стані виписано на подальше амбулаторне контрольоване лікування. 2. Хворий Л-й В.В., 40 років, історія хвороби № 558, був прийнятий в клініку 08.04.2011 р. Виявлений 02.04.2011 р. правобічний костодіафрагмальний ексудативний плеврит. 09.04.2011 р. при плевральних пункціях отримано серознофібринозний ексудат. При багатократних дослідженнях в рідині МБТ не знайдено. В плевральну порожнину вводили антибіотики з трипсином 15.04.2011 р. під комбінованим інкубаційним наркозом виконана операція: відеоторакоскопія з біопсією парієнтальної та вісцеральної плеври. В плевральній порожнині згустки фібрину. Із плевральної порожнини механічно видалено до 400,0 гр. фібринних згустків. Зруйновано зрощення між вісцеральним і парієнтальними листками плеври. Порожнина промита розчином: стрептоміцину 1,0г, пеніциліну 1,0 млн. ОД, гідрокортизону ацетату 2,5% - 2,0 мл, трипсину 20 мг, розведених в 100,0 мл 0,25 % розчину новокаїну. Плевральна порожнина задренована по Суботіну. 21.04.2011 р. - патогістологічне дослідження біоптату: продуктивне запалення з туберкульозними гранульомами. Через дренажну трубку щоденно протягом 15 діб в плевральну порожнину вводили розчин: стрептоміцину 1,0 г, пеніциліну1,0 млн. ОД, гідрокортизону ацетату 2,5 % - 2,0 мл, розчинених в 20,0 мл 0,25 % новокаїну, та трипсину 20 мг, розчиненого в 20,0 мл 0,25 % новокаїну. Хворому призначена інтенсивна антимікобактеріальна терапія 2 RHSZ. Через 15 діб місцевого та загального лікування ексудація в плевральну порожнину припинилась, фібринотораксу та зрощень між листками плеври немає, рухомість діафрагми та грудної клітки збережена в повному обсязі, зміни функції зовнішнього дихання немає. Через 2 місяці пацієнта в хорошому стані виписано на подальше амбулаторне контрольоване лікування. Таким чином, запропонована корисна модель "Спосіб профілактики і лікування фібринотораксів у хворих з туберкульозними ексудативними плевритами" завдяки введенню в плевральну порожнину при плевральних пункціях чи через дренаж стрептоміцину, гідрокортизону ацетату та протеолітичних ферментів /трипсину чи хімотрипсину/ дає можливість досягти швидкого припинення продукування та накопичення ексудату у хворих з туберкульозними ексудативними плевритами. Покращує якість життя пацієнтів, скорочує термін перебування їх в стаціонарі, попереджує виникнення фібринотораксів, зрощень між листками плеври, емпієм плеври, не впливає на функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи, прискорює виліковування туберкульозу плеври. Такий спосіб лікування хворих з туберкульозними ексудативними плевритами може використо 5 66964 вуватись в усіх торакальних відділеннях незалежно від їх профілю. Він дає великий економічний та соціально-моральний сукупний ефект та має значний вплив на епідеміологію туберкульозу в країні. 2 RHSZ - два місяці: рифампіцин, ізоніазид, стрептоміцин, піразинамід - згідно з вагою тіла пацієнта. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 R - рифампіцин, Н - ізоніазид, S- стрептоміцин, Z - піразинамід. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601