Світлоповертальний елемент

1. Світлоповертальний елемент, що містить корпус, переважно з пластику, зі світлоповертальною поверхнею та поверхнею кріплення, який від 3 Поставлена задача вирішується таким чином, що світлоповертальний елемент, який містить корпус, переважно з пластику, зі світлоповертальною поверхнею та поверхнею кріплення, відповідно до корисної моделі, містить електропровідний елемент, сполучений з поверхнею кріплення, та шар термопластичного матеріалу, сполучений щонайменше з однією поверхнею електропровідного елемента. При цьому електропровідний елемент може бути закріплено однією поверхнею з корпусом, а на іншу поверхню нанесено шар термопластичного матеріалу. При цьому шар термопластичного матеріалу може бути нанесено на поверхню електропровідного елемента, сполучену з поверхнею кріплення світлоповертального елемента та на інші поверхні електропровідного елемента. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі та технічним результатом, який досягається, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. Технічний результат корисної моделі полягає в тому, що при індукційному нагріванні електропровідного елемента нагрівається одночасно термопластичний матеріал, який знаходиться з ним у контакті, частина корпусу світлоповертального елемента біля поверхні кріплення та матеріал поверхні призначеної для монтажу. При цьому теплові потоки направлені "з місця кріплення назовні". Нагрівання здійснюється короткочасно, теплова енергія передається від електропровідного елемента відразу на поверхні кріплення, розплавляючи відповідні шари, а інші частини корпусу світлоповертального елемента не зазнають при цьому перегріву. Відомі конструкції кріплення світлоповертального елемента з використанням термопластичних матеріалів використовують зовнішні джерела тепла, тобто теплові потоки направлені "зовні в місце кріплення", або заздалегідь розігрітий клей наносять на відповідні поверхні кріплення безпосередньо перед монтажем. Тобто використання сукупності ознак приводить до нового технічного результату. Винахідниками при проведенні численних дослідів було встановлено, що при нагріванні електропровідного елемента, розташованого саме в місці кріплення корпусу світлоповертального елемента з поверхнею, на яку має бути закріплено зазначений елемент, здійснюється нагрівання частини корпусу світлоповертального елемента в місці поверхні зварювання, розплав термопластичного матеріалу, одночасне нагрівання та часткове розплавлення матеріалу поверхні, призначеної для кріплення, переважно дорожнього полотна, якщо воно має хоча б частково термопластичні властивості (наприклад найбільш розповсюджений матеріал дорожнього полотна - асфальт). Зазначені обставини фактично призводять до зварювання корпусу світлоповертального елемента з дорожнім покриттям та надійного його кріплення. Це забезпечує надійне утримання і незмінність просторової орієнтації світлоповертальних елементів під час руху автотранспорту очищення шляхів з використанням засобів механізації робіт. 67047 4 Також при нанесенні термопластичного матеріалу на обидві поверхні електропровідного елемента завдяки індукційному нагріву здійснюється одночасно з'єднання (зварювання) світлоповертального елемента, електропровідного магнітного матеріалу і дорожнього покриття. При цьому в процесі кріплення світлоповертального елемента відбувається локальне контрольоване підвищення температури, що забезпечує високу швидкість процесу його монтажу. Винахідниками також при створенні дослідних зразків встановлено, що застосування електропровідного елемента та індукційного способу його нагріву зменшує вимоги до температури плавлення самого термопластичного матеріалу, який нанесено на вказаний засіб, що дозволяє значно розширити вибір термопластичних матеріалів, що використовуються для кріплення світлоповертального елемента, та зменшити час його встановлення за рахунок локального розігріву зон кріплення світлоповертального елемента. Використання металевого феромагнітного матеріалу як електропровідного елемента дозволяє підвищити ефективність індукційного нагріву електропровідного елемента через зменшення магнітного опору магнітному потоку індукційного нагрівача, що скорочує час монтажу світлоповертального елемента та зменшує енерговитрати. Використання металевої феромагнітної пластини з отворами або металевої феромагнітної сітки або перфорованої металевої пластини як електропровідного елемента є оптимальним варіантом виконання засобу, призначеного для закріплення світлоповертального елемента з точки зору технології кріплення, що також скорочує час монтажу світлоповертальних елементів. Використання термопластичного матеріалу з температурою плавлення, більшою ніж температура плавлення матеріалу поверхні в місці монтаж, є доцільним для додаткового забезпечення технічного результату, який полягає у фактичному зварюванні корпусу елемента з дорожнім покриттям, що підвищує надійність кріплення світлоповертального елемента до поверхні для кріплення і забезпечує незмінність просторової орієнтації світлоповертального елемента. Наступний приклад реалізації заявленого світлоповертального елемента ніяким чином не обмежує усі можливі варіанти реалізації цього пристрою, а тільки служить для пояснення його суті. Світлоповертальний елемент містить корпус зі світлоповертальною поверхнею та поверхнею кріплення, на якій розташовано електропровідний елемент. Електропровідний елемент виконаний у вигляді металевої феромагнітної пластини. Світлоповертальна поверхня може бути виконана з використанням плоскогранних оптичних елементів або світлоповертальних плівок. Корпус виконаний переважно з пластику. Шар термопластичного матеріалу, наприклад клею-розплаву, може бути нанесений на зовнішню поверхню електропровідного елемента, яка сполучається з місцем монтажу або також і на внутрішню поверхню, яка сполучена з поверхнею кріплення світлоповертального елемента. Допускається нанесення шару клею-розплаву 5 безпосередньо на поверхнею кріплення світлоповертального елемента поруч з електропровідним елементом для підвищення надійності кріплення. Здійснюють кріплення світлоповертального елемента наступним чином. На нижню поверхню світлоповертального елемента, якою він буде кріпитися до дороги, попередньо, в процесі його виробництва, встановлюється металева феромагнітна пластина, на яку нанесено клей-розплав. Потім встановлюють світлоповертальний елемент з металевою пластиною поверхнею з клеєм-розплавом на поверхню дороги. Далі здійснюють нагрів світлоповертального елемента індукційною котушкою. Клей-розплав розплавляється і після охолодження з'єднує світлоповертальний елемент з матеріалом дороги. Видалення або заміна світлоповертального елемента здійснюється також завдяки розігріву електропровідного елемента та відповідно клеюрозплаву індукційною котушкою з подальшим ме Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 67047 6 ханічним зміщенням корпусу світлоповертального елемента. Доцільно використовувати клеї-розплави з температурою плавлення понад 150-180 °C, що значно перевищує температуру повітря над дорогами у достатньо жарких кліматичних поясах і не перевищує температуру плавленн, меншою ніж температура плавлення пластмаси, з якої виготовлені світлоповертальні елементи. Винахідниками встановлено, що час кріплення світлоповертального елемента або його вилучення може становити від 1 до 5 хвилин в залежності від вибраного матеріалу клею (його температури плавлення) і потужності індукційного нагрівача. Потужність індукційного нагрівача може становити від 0,5 до 1,5 кВт, який може живитися від пересувних малопотужних електрогенераторів або акумуляторних батарей. Заявлений пристрій може бути здійснено з використанням стандартного обладнання та матеріалів. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601